Мало хто й згадає, скільки списів було поламано, коли Україна підписала угоду про зону вільної торгівлі з ЄС. А основна боротьба точилася за постачання продовольства. Так хотілося бодай на тисячу тонн більше продати на такі жадані ринки ЄС.
Після підписання кожен новий рік в Україні стартував однаково: квоти на окремі товари розліталися як гарячі пиріжки. Мед, яйця, курятина, яблучний сік, часник… Пшениця, кукурудза — то само собою.
Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна може без мит постачати до Євросоюзу 36 товарних позицій у межах затверджених обсягів тарифних квот. Список чималий: яловичина, свинина, баранина, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни.
Часом квоти обирали буквально за добу. За межами квот торгівля з ЄС була менш цікавою. Маржі не було.
Аж тут… Повномасштабне вторгнення. Війна.
Як жест підтримки українського народу в червні 2022 року ЄС скасовує на 12 місяців усі мита й квоти на українську продукцію, нагадує Дзеркало тижня.
Рекорди безмитної торгівлі
Взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною та ЄС 2022 року становила 16,5 млрд дол. Це найвищий показник за часів дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який на 39% перевищив попередній рекордний показник 2021 року у 11,9 млрд дол. Невисока ціна й відсутність мит свою роль зіграли. Головними європейськими партнерами для України минулого року були Польща, Румунія, Іспанія, Нідерланди, Італія, Німеччина та Угорщина. Йдеться про 77% сумарного вітчизняного торговельного обороту продовольства із ЄС.
Загальний експорт до ЄС 2022 року становив 27,9 млрд дол. (або 63% українського експорту). Щодо агрочастини, за 2022 рік експорт продовольства до ЄС сягнув 13,1 млрд дол., збільшившись проти 2021-го на 7,9 млрд дол., або на 66%.
Основу — 90% — становлять олія та жири, зернові та олійні культури, м’ясопродукти. Минулого року всі зазначені товарні групи продемонстрували зростання у вартісному виразі.
Варто зазначити, що ЄС останні кілька років є головним ринком для різних продовольчих продуктів із України. Торік активно постачали на ринки країн ЄС вершкове масло та молочні пасти (44 млн дол., 54% вартості закордонних поставок цього виду агропродукції), яєчні продукти (20 млн дол., 87%), мед (120 млн дол., 88%), готові м’ясні продукти (14 млн дол., 64%), вироби з тіста (29 млн дол., 73%). Перелік можна продовжувати.
Вигоди Європи
Показовим є приклад Болгарії, яка вперше завантажила потужності власних переробних заводів завдяки українському соняшнику. Тільки за 1-й квартал 2023 року Болгарія отримала 127 тис. тонн українського соняшнику, тоді як за весь 2021 рік вона придбала менш як 2,5 тис. тонн соняшнику з України.
Подейкують, що минулого року, приміром, угорські аграрії, спродавши власне зерно державі, скуповували українське, перепродували його і… заробляли.
А Польсько-українська господарча палата (ПУГП) заявила, що «вражена» змістом розпорядження міністра розвитку і технологій Польщі щодо українського агроекспорту, й просила уряд перевірити ухвалене рішення та ініціювати термінові консультації з бізнес-спільнотою та громадськістю.
Вигоди сусідів є очевидними.
Польський хаб
Основні товарні потоки в Україну/з України йдуть нині через Польщу. Країна перетворилася на величезний хаб. Можна лише уявити мільйони злотих, що надходять до бюджету завдяки цьому. Додайте сюди плюси переробної промисловості, яка отримала сировину за прийнятними цінами. Аналіз торгівлі продовольством між Україною та Польщею лише підтверджує цю думку.
2021 року Польща не купувала український цукор, а в 1-му кварталі 2023 року завезла його понад 18 тис. тонн. Пшениці тільки в 1-му кварталі купили майже 300 тис. тонн, а протягом 2021 року — лише 3 тис. тонн (2021 рік узято як базу для порівняння, бо 2022-й не є показовим).
Експорт окремих видів продовольства з України до Польщі, тис тонн
Вид продукції | 1-й квартал 2023 року | 2021 рік |
Пшениця | 294,00 | 3,000 |
Кукурудза | 480,00 | 6,269 |
Соєві боби | 51,87 | 5,400 |
Ріпак | 86,02 | 82,300 |
Соняшник | 29,50 | 0,800 |
Соєва олія | 57,50 | 159,000 |
Соняшникова олія | 85,90 | 84,500 |
Цукор | 18,18 | – |
Дані ДМС
Для величезного ринку Польщі обсяги продовольства з України є порівняно невеликими. Ба більше, жоден із ринків не обвалився. З іншого боку, це є сигналом для локального бізнесу: увага, поруч гідні конкуренти!
Шанс, яким скористалися
Після того як Європа гостинно відчинила двері влітку 2022-го, істотно спростивши доступ до своїх ринків, наслідки не змусили себе довго чекати.
Вибуховий механізм спрацював навесні 2023-го під тиском коліс вантажівок із кукурудзою. Як уже добре відомо, у фокусі скандалу — Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія, Болгарія, Чехія.
Польща створила прецедент, заборонивши ввезення українського зерна. А потім — снігова лавина. Польщу підтримали сусіди.
Кисень українському зерну та харчам щонайменше до початку липня перекрили Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія.
Бізнес-спільнота констатує: протистояння було передбачуваним і очікуваним. Усі моменти конфлікту з експортом українського збіжжя прямо чи опосередковано зав’язані в єдиний вузол — конкуренцію за ринки.
Навіть у мирні часи експортувати з України було вигідніше, ніж продавати на локальному ринку (привіт, продовольчі кризи). Бізнес завжди прагнув потрапити на стіл до європейського споживача, однак консервативна політика Брюсселю та жорсткі вимоги щодо контролю якості продукції не давали змоги закріпитися на ринку Європи.
Нинішня поведінка країн-партнерів не дивує. Вони й так довго протрималися, поки почали блокувати постачання продовольства.
Величезний і привабливий ринок Європи функціонує за давно сформованими правилами та нормами. У лютому 2022-го світ перевернувся з ніг на голову. Впродовж наступних кількох місяців західні сусіди переймалися, як допомогти, прийняти, облаштувати мільйони біженців із України. Ближче до кінця року, коли настав час підсумовувати сезон, картинка вималювалася не така гарна. Хтось вже втратив ринки збуту, а хтось може втратити. Однак втрачати вигоду ніхто не хоче.
Гра для всіх
Ситуація з експортом продовольства до Європи нагадує гру, де всім відомі правила, але кожен грає за власними.
Україна, яку на кілька місяців було позбавлено можливості експортувати, намагається надолужити та заробити.
Країни Європи, які (ще раз наголосимо) існують у межах жорстких правил та обмежень, здобули нагоду обирати між польським і українським ріпаком зокрема.
Прикордонні країни ЄС отримали додаткові фінансові преференції із загальноєвропейського бюджету.
Впроваджені заборони діють до початку нового маркетингового року — 1 липня. Тобто два місяці. А далі знову вільна торгівля? Чекаємо на відповідь ЄС.
За бортом заробітків і маржі опинилися фермери.
Польські, угорські, які вийшли на страйки. Та українські, чиїм коштом тримається на плаву величезна машина експорту. «Зерновий коридор», «коридори солідарності» живуть за рахунок вітчизняного фермера. Аграрій не має вибору. Віддає, інколи за безцінь, вирощену продукцію та знову виходить у поле.
Конкуренти
Життя показало: війна — війною, а бізнес — це бізнес. Ніхто не хоче втрачати власний зиск, ніхто не хоче мати збитки навіть через допомогу країні, де точиться війна. Хоча наша країна фактично є буферною зоною між Європою та лінією фронту. Усі були, є й будуть конкурентами. Кожна країна намагається виробляти власні продукти харчування, бо це дає незалежність від зовнішніх чинників.
Світ існує в межах вільної торгівлі. Ринок — це механізм, налаштований на заробляння грошей і рух уперед. Будь-яке втручання в ринок веде до збою в системі. Інколи наслідки можуть бути непередбачуваними та неприємними.
Ми свій вибір зробили. Європа свій вибір також зробила. Можливо, такі «експортні скандали» підштовхнуть сторони до створення кодексу правил торгівлі в новому спільному просторі, аби максимально враховувати інтереси та побажання одна одної й жити як справжні добрі сусіди, які допомагають один одному й можуть мати спільний бізнес.
Головне — дочекатися травневого рішення Європарламенту щодо скасування ще на рік імпортних мит, квот і заходів торгового захисту на український експорт до Європейського Союзу. І пам’ятати, що правило «один продав дешевше, другий купив дешевше» ніхто не скасовував.