Фінансування відновлення міст та економіки після закінчення війни залежатиме від прогресу у викоріненні корупції та пострадянської клептократії, які створили клас мільярдерів.
У початковій сцені “Слуги народу”, популярного серіалу 2015 року, який допоміг Володимиру Зеленському перетворитися з коміка на президента, три олігархи торгувалися за контроль над Україною, дивлячись на її сплячу столицю, потягуючи шампанське та коньяк.
Вісім років по тому столи повернулися до протилежного боку. Чоловік, який зіграв вигаданого героя серіалу, що пройшов шлях від вчителя до президента, в реальному житті є лідером України у воєнний час, який володіє надзвичайними повноваженнями, керуючи боротьбою проти російського вторгнення. Олігархи, тим часом, бачать, як їхні активи та політична влада зменшуються.
Смирення людей, які так довго уособлювали ендемічну корупцію в Україні та “захоплення держави”, як колись назвав це Міжнародний валютний фонд, відбувається у критичний час. Україна чіпляється за фінансовий рятувальний круг у вигляді десятків мільярдів доларів допомоги від США та Європейського Союзу, причому значно більше потрібно на післявоєнну відбудову.
Неспроможність більш систематично викорінювати хабарництво може поставити це під загрозу. У грудневій доповіді персоналу МВФ вкорінення “олігархічних інтересів” визначено як високий ризик для реформ в Україні та майбутнього зовнішнього фінансування.
Про це пише Bloomberg, а ІншеТВ переклало цей текст та публікує його повну версію.
Проте олігархи є не стільки симптомом, скільки причиною отруйного коктейлю з корупції та політики, який гальмує економічне зростання з моменту здобуття Україною незалежності від колишнього Радянського Союзу в 1991 році. Занепокоєння для країни, яка сподівається здійснити перехід до європейської інтеграції від пострадянської клептократії, викликає те, що влада відроджується.
“Донори не бояться старих олігархів”, – сказала Валерія Гонтарева, яка на посаді голови центрального банку України у 2014-2017 роках закрила понад 80 комерційних банків, що надавали безстрокові кредити компаніям своїх власників. “Вони бояться нових”, які можуть підживлюватись з плану Маршалла для України.
Багато чого залежатиме від рішень, які Зеленський, ЄС, США та міжнародні організації, такі як МВФ, приймуть сьогодні – всередині війни, коли олігархи ослаблені, а політика, як завжди, призупинена – для зміцнення інституцій та усунення умов, що дозволяють процвітати хабарництву. За словами європейського дипломата, знайомого з цим питанням, ключові союзники з країн “Великої сімки” тиснуть на уряд у Києві з вимогою відновити програми реформ.
“Ми повинні любити Україну, але це має бути жорстка любов, умовна любов”, – сказала Гонтарева за кавою біля Лондонської школи економіки, де вона зараз викладає. Вона виступила за те, щоб допомога була прив’язана до прогресу в реформах. “Це потрібно і під час війни”.
Наприкінці березня МВФ схвалив новий пакет допомоги Україні у розмірі 15,6 мільярдів доларів, який буде надано у два етапи. Вимоги щодо реформ почнуть діяти лише на другому етапі, через 12-18 місяців після завершення чотирирічної програми.
Парадокс полягає в тому, що, за словами Гонтаревої, Україні, можливо, все ще доведеться переманювати деяких олігархів – тих, хто почав грати за правилами, – щоб вони залишилися і реінвестували, а не виводили свої гроші на безпечніші ринки за кордон. Серед них – Рінат Ахметов, найбагатша людина країни, чия благодійність у воєнний час зробила його героєм, сказала вона, додавши, що “за все своє життя я ніколи не думала, що скажу це”.
Те, що олігархи завдали серйозної шкоди перспективам України, мало хто заперечує. Їхні дії перешкоджали іноземним інвестиціям і конкурентним ринкам. Валовий внутрішній продукт на душу населення впав порівняно з іншими країнами: Дані Світового банку показують, що, виміряний у постійних міжнародних доларах США 2017 року, він знизився з майже на 50% більше, ніж у Польщі на момент розпаду Радянського Союзу, до майже втричі меншого у 2020 році.
Серед олігархів, представлених трійцею, що потягує коньяк у “Слузі народу”, деякі, які мали тісні зв’язки з Росією або перебувають під кримінальним розслідуванням, перебувають у вигнанні. Ті, хто все ще перебуває в Україні, також зазнали серйозного удару по своїх статках.
Ахметов, металургійний і енергетичний магнат, втратив заводи, вугільні шахти і свою політичну базу через окупацію. Згідно з індексом світових мільярдерів Forbes, його статки скоротилися до 5,7 мільярда доларів з 15,4 мільярда доларів з 2013 року. Metinvest BV, в якій він володіє контрольним пакетом акцій, належав величезний металургійний комбінат “Азовсталь”, що став останньою лінією оборони України в нині окупованому портовому місті Маріуполь.
Інші, включно з Ігорем Коломойським, чий телеканал транслював шоу Зеленського та підтримував його президентську кампанію, втратили банки, блоки проплачених депутатів (деякі олігархи самі були депутатами) та ЗМІ, які протягом 30 років дозволяли їм дешево купувати активи, спрямовувати грошові потоки та будувати або руйнувати політичні кар’єри.
“З одного боку, ця війна – це криза, але з іншого боку, це прекрасний шанс і можливість реформувати Україну, – сказав Арсеній Яценюк, який був прем’єр-міністром у 2014 році після того, як протестувальники скинули колишнього президента Віктора Януковича. “Я не вірю, що стара Україна є стійкою моделлю, навіть Україна 2014-2022 років”.
Україна піднялася зі 142-го місця у світі за щорічним індексом сприйняття корупції Transparency International у 2013 році на 116-те місце сьогодні.
Банківська чистка Гонтаревої мала сейсмічний вплив, більш ніж удвічі зменшивши частку фінансових активів в економіці, оскільки банки з незадекларованими непрацюючими кредитами були або рекапіталізовані, або закриті, або, як у випадку з ПриватБанком Коломойського, націоналізовані.
Для боротьби з корупцією були створені нові суди і спеціальні прокурори. Зеленський став президентом з 73% голосів у 2019 році, пообіцявши розібратися з олігархами та хабарництвом, а також укласти мир з Росією. Хоча він і продовжив реформи, результати були неоднозначними до того часу, коли президент Владімір Путін віддав наказ ввести війська в Україну в лютому минулого року. За рейтингом Transparency International Україна залишається найгіршою країною в Європі після Росії за рівнем корупції.
Досі бракує очищення судової та податкової систем, а також діджиталізації урядових процедур, які б забезпечили прозорість. Без цих кроків корупція в міністерствах ризикує знову отруїти майбутнє України, за словами нинішніх і колишніх урядовців.
У січні Зеленський звільнив близько десятка чиновників у рамках антикорупційної кампанії. Його власний заступник голови адміністрації, який, за повідомленнями, залишив собі позашляховик Chevrolet Tahoe, подарований для використання на фронті, подав у відставку. Він заперечив свою провину і повернув автомобіль. Високопоставлений чиновник міністерства інфраструктури, звинувачений в отриманні хабара в розмірі $400 000, був поміщений під домашній арешт минулого місяця. Його адвокат заявив у Facebook, що прокуратура оббріхує його клієнта в рамках дезінформаційної кампанії.
“Грошові потоки, що йдуть на реконструкцію, повинні бути добре контрольовані (донорами), хоча певною мірою це видається за бажане”, – сказав Франсіс Маліж, керуючий директор з питань фінансових установ Європейського банку реконструкції та розвитку, який керував операціями ЄБРР в Україні та кількох інших колишніх радянських республіках з 2014 по 2018 роки. “Подивіться, що сталося з грошима, витраченими в Афганістані та Іраку”.
Утримання України на шляху реформ матиме вирішальне значення. За словами європейського дипломата, ЄС, швидше за все, продовжить тарифні пільги для країни на другий рік, починаючи з червня, але дебати про постійні пільги ще не розпочалися.
За словами Томаша Фіали, головного виконавчого директора і засновника інвестиційного банку Dragon Capital, що базується в Києві, без доступу до ринків ЄС українські компанії мають мало надій. Відрізані від Росії, вони також стануть залежними від власного надто малого ринку.
За даними Світового банку, у 2021 році ВВП України з населенням понад 40 мільйонів осіб становив лише 200 мільярдів доларів. Це менше, ніж у Новій Зеландії з населенням 5 мільйонів.
Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України, також бачить майбутнє України пов’язаним з Європою, отримуючи вигоду від тенденції до ближнього берега, оскільки ЄС прагне зменшити свою залежність від російських енергоносіїв та китайських ланцюгів постачання.
Але Україна стає більш централізованою і мілітаризованою державою. За словами Ніколайчука, частка державного управління та сектору безпеки в економіці вже зросла після російських атак 2014 року до 6,5% у 2018-2021 роках з 4,4% у 2010-2013 роках. І хоча аналогічних даних за рік, що минув після повного вторгнення Росії, поки що немає, очевидно, що ця цифра зросла “драматично”, сказав він.
Деякі критики навіть почали хвилюватися, що Зеленський ставить Україну на шлях, який може перешкодити поверненню до більш ліберального повоєнного порядку. Більше великих компаній було взято під державний контроль, зокрема найбільшу нафтову компанію “Укрнафта” та нафтопереробний завод “Укртатнафта”, які раніше контролювалися його колишнім прихильником Коломойським.
Антиолігархічний закон, ухвалений у 2021 році, виявився суперечливим: критики та деякі міжнародні партнери України занепокоєні тим, що він може обмежити свободу ЗМІ та призвести до політичних зловживань, водночас не забезпечивши реформування інституцій.
На думку Сергія Лещенка, колишнього антикорупційного активіста та парламентаря, який зараз є радником голови адміністрації Зеленського, ці побоювання перебільшені. За його словами, закон допоміг обмежити можливості олігархів маніпулювати громадською думкою та урядом там, де все інше не спрацювало.
Тим не менш, війна змінила українського актора, який перетворився на президента, який тепер мало жартує і менш сентиментально ставиться до потурання друзям дитинства, яких він привів в уряд, за словами Лещенка. “Навіть Зеленський, – сказав він, – більше не може грати самого себе”.
