Наслідки пандемії, загострення кліматичної кризи та геополітичні зсуви, спричинені війною в Україні, несуть дещо неочікуване: велике повернення виробництв до Сполучених Штатів та Євросоюзу.
У світових ланцюгах поставок, в енергетичних системах, інфраструктурі та самому технологічному укладі світу починаються тектонічні зсуви. При цьому Україна перебуває на самому їхньому розломі, пише Економічна правда.
Негласно підтримуючи вторгнення РФ в Україну та вступивши в опосередковане протистояння з країнами заходу, офіційний Пекін активізував відплив капіталу з Китаю.
Десятиліттями інвестиції направлялися в заводи та фабрики, що виробляли в Піднебесній усе для західних компаній: від електроніки до енергетичного обладнання. Але тепер робоча сила в Китаї перестала бути дешевою, а його політична, економічна та військова міць стала великою загрозою.
Куди рухається світ і як на цьому зіграти для перемоги України та довгострокової безпеки?
Reshoring: рух до релокалізації виробництв
Наприкінці 2022 року технологічний гігант Apple оголосив про наміри прискорити розширення виробництва iPhone за межами Китаю, а її генеральний директор Тім Кук заявив про підтримку компанією будівництва заводу напівпровідникових мікросхем в Аризоні вартістю 40 млрд дол.
Американські компанії мають багато причин для перегляду інвестиційної стратегії та релокалізації виробництв. Вони визнають, що ризики та стратегічні наслідки, які раніше ігнорувалися, досить великі, щоб переважити короткочасні вигоди від нижчого рівня оплати праці на ринках, що розвиваються.
Одним з наслідків індустріалізації Китаю та інших країн Азії є підвищення рівня життя та вимог до працівників. Інший наслідок – становлення потужного місцевого бізнесу та посилення конкуренції.
Переваги релокалізації виробництв до США починають переважати, зважаючи на нові ризики та стимули, а також беручи до уваги те, що внутрішній ринок Штатів все ще найбільший у світі.
Дедалі більше компаній прагнуть отримати для промислової продукції “найкращу” вартість замість найнижчої вартості: вони зважують вартість з фактором надійності і стійкості ланцюжка поставок.
Компанії оцінюють, чи вистачить критичної маси капіталу для будівництва екосистеми постачальників компонентів у США і сусідніх країнах, яка зможе конкурувати з тим, що побудував Китай.
Рішення Apple дає потужний сигнал іншим. Це найбільший, але не єдиний приклад у низці вагомих інвестиційних рішень американських компаній, яких стимулюють законодавство і політика уряду США.
Мета адміністрації Байдена – повернути виробництво, локалізувати ланцюги поставок, залучити інвестиції в робочі місця в США, інноваційні дослідження та розробки.
Великі державні кошти йдуть у науку, технології та підготовку робочої сили майбутнього, щоб повернути Штатам лідерство у сфері високих технологій. Це розглядається як питання нацбезпеки.
“Ми надто довго дозволяли нашим виробництвам та ланцюгам постачання дрейфувати за кордон, зокрема до Китаю. Вони взяли контроль над обробкою критичної мінеральної сировини. Вони мають величезну силу на початкових етапах виробництва, особливо у світі сонячної енергетики.
Тепер ми прагнемо перезапустити відповідну політику, щоб у нас була безпека постачань”, – каже старший радник президента Джо Байдена з інновацій та впровадження чистої енергії Джон Подеста.
Законодавчі зміни в США, що сприяють релокалізації
Відповідно до даних неурядової організації Reshoring Initiative, у 2022 році в США було створено рекордні 350 тис виробничих робочих місць порівняно з 255 тис у 2021 році.
Нові інвестиції у виробництво сповільнили темп зростання в другому кварталі 2022 року у відповідь на підйом світових цін та різку інфляцію, спричинені наслідками російського вторгнення в Україну.
Проте інвестиції швидко прискорилися в третьому кварталі після ухвалення законів “Про зниження інфляції” і “Про напівпровідникову промисловість та дослідження”. Разом з двопартійним законом “Про інфраструктуру”, ухваленим у листопаді 2021 року, вони створили стимули для розвитку промисловості, створення робочих місць та нарощення власних виробництв у США.
Останній документ, що спочатку вносився на розгляд у конгрес з назвою “Акт про інвестиції в Америку”, був першим вагомим зрушенням. Він запровадив системну державну підтримку сектору електротранспорту, зокрема стимулював виробництво батарей для електромобілів.
Під час пандемії рівень безробіття в США був вищим, ніж під час кризи 2008-2009 років. Мільйони американців втратили роботу, зарплату, медичне обслуговування або бізнес.
Пандемія також оголила неприємні істини про Wall Street і фінансові ринки, які надто віртуалізувалися і втратили зв’язок з реальністю. Ще до пандемії рівень життя в Америці стрімко падав, реальні доходи та можливості працевлаштування скорочувалися. Батьки хвилювалися за економічне майбутнє дітей.
Останні пів року показують, що адміністрація Джо Байдена знайшла спосіб перезапустити економіку. Релокалізація зміцнює американське виробництво, ланцюги поставок та національну безпеку.
Сприятливе законодавство та державна підтримка дозволяють залучати інвестиції в науку і технології, щоб повернути Сполученим Штатам лідерство у високотехнологічних галузях та зміцнити економіку.
Стимули для “зелених” виробництв
Закон “Про зниження інфляції” вважається найбільшою інвестицією в боротьбу зі зміною клімату в історії США. Це переломний момент у відповіді країни на кліматичну кризу.
Зокрема, закон встановлює положення Make it in America щодо стимулів для використання обладнання американського виробництва для відновлюваної енергетики.
Документ надає податкові кредити – виключення коштів з бази оподаткування за умов їх інвестицій у нові потужності – для вітрової та сонячної енергетики, а також для інших чистих технологій.
Він також включає бонусні програми для підприємств, які платять працівникам гідну заробітну плату і використовують зареєстровані програми тренувань та підвищення кваліфікації.
Цей закон став настільки ефективним, що вже переманює європейські “зелені” компанії до США, кинувши виклик для Єврокомісії у сфері промислової та енергетичної політики.
Європейські компанії пішли за американськими грошима. 13 березня Volkswagen заявив про будівництво в Канаді першого заводу акумуляторів для електромобілів за межами Європи.
Податкові пільги на понад 43 млрд дол включають податковий кредит на електромобілі, який дає споживачам 7 500 дол на новий транспортний засіб за умови його збірки в Північній Америці.
“Закон “Про зниження інфляції” діє як електрошок для Європи”, – каже французький європарламентар Паскаль Канфін, який закликав активізувати заходи в ЄС для підтримки “зеленого переходу”.
Щоб виправити недоліки кліматичної стратегії ЄС та посилити стимули для власної “зеленої” індустрії, Єврокомісія представила промисловий план “зеленого курсу”.
Його мета – спростити регулювання та доступ до фінансів, розвинути освіту та професійну підготовку для “зелених” галузей, створити сприятливе середовище для інвестицій у виробництва.
16 березня Єврокомісія винесла на розгляд проєкт закону “Про кліматично-нейтральну промисловість”, що має захистити та розширити промислове виробництво ЄС у сфері чистих технологій.
“Нам потрібно створити нормативне середовище, яке дозволить швидко масштабувати зелений енергетичний перехід. Закон надасть найкращі умови для тих секторів, які мають вирішальне значення для досягнення нульових викидів до 2050 року: такі технології, як вітряні турбіни, теплові насоси, сонячні панелі, відновлюваний водень, а також зберігання CO2.
Попит (на обладнання – ЕП) зростає в Європі та в усьому світі, і ми зараз діємо, щоб переконатися, що ми можемо задовольнити цей попит більшою мірою за рахунок європейської пропозиції”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Роль України в промисловому ренесансі Заходу
Конкуренція між США та Євросоюзом за прискорене розгортання кліматично-дружніх енергетичних технологій та повернення виробництв з Китаю створює низку можливостей для України.
Однак для початку потрібна реанімація власної промислової політики.
Побудова бізнес-процесів у промисловості на російському газі, вугіллі та старих технологіях зіграли проти України в усіх аспектах: економічному, соціальному, політичному та оборонному.
Становлення проросійських сил, монополізація ключових галузей, втрата робочих місць, нищівний вплив забруднення на довкілля та здоров’я населення, підрив обороноздатності – це стратегічний програш держави, що не створила умов для власного високотехнологічного промислового розвитку.
Зараз українці платять велику ціну за тривалу глибоку корупцію та стратегічні прорахунки влади, відбиваючи російську навалу за допомогою імпортних озброєнь та економічної підтримки США.
Підйом виробництва та реального сектору економіки в Америці означає, що головний союзник України стає сильнішим і це збільшує шанси на перемогу.
Однак майбутнє України буде безпечнішим лише тоді, коли держава долучиться до нових ланцюгів постачань і налагодить співпрацю з ЄС та США у сфері “зеленої” енергетики і чистих технологій.
