На минулому тижні 09.03.2023 відбулась 15 позачергова он-лайн сесія Миколаївської облради.
Пензля не потрібно, просто, на хвилиночку, картина маслом: після голосування за рішення, що не пройшло, невідома особа, можливо з вулиці, увірвалась в приміщення ведучої пленарного засідання і голосом депутата Табунщика (за кадром) попросила врахувати її голос у голосуванні. На що, подивившись у бік, голова облради Ганна Замазєєва відреагувала: «Голос зараховано! Рішення прийняте!».
Впевнений, що цей сюжет відійде до всеукраїнських мемів на кшталт: «все пропало» або «Миша, с таким лицом никто тебе денег не даст».
Це один з фрагментів волюнтаризму. Якщо їх зібрати за останній рік, то подібне наводить на думку – повноваження ради слід припиняти! Так далі продовжуватись не може!
Перше і мабуть основне: рада працює в режимі хронічного порушення власного Регламенту, а відтак Конституції і Законів України. Це очевидно! Всі втомлені компромісами. Ми вже горбатимось від їх нашарування. Важко нести!
По-друге, рада посипалась. П’ятеро депутатів щойно поклали свій мандат. Діяльність ради, на жаль, залишається частково продуктивною, до того ж у вузькому колі питань. Режим військового стану не дозволяє і не буде дозволяти всіх зібрати і проводити сесії оф-лайн. Інтересами громад, як і обласним бюджетом займається військова адміністрація. Гроші депутатам на депутатську діяльність не виділяються. Постійні комісії практично не працюють, повний пакет сесійних питань на них не розглядається. Сесії в он-лайн режимі ви самі бачите – абсурдні, якщо не сказати карикатурні!
По-третє, в час, коли голова облради забирала хліб у Кулеби та намагалася знайти гроші на відновлення області, навколо ради створився помітний управлінський вакуум. Природа не визнає порожнеч. Тому політикою в області активно починають займати люди, яких не можна назвати українськими політиками за визначенням. Про декого з них мова піде трошки нижче.
Можна й надалі наводити аргументи, проте для мене очевидно: так не працює місцеве самоврядування!!!!!!
Визначально рада була «мертвородженим дитям» з-за необачливості наших регіональних ЗМІ, які на 8-му причалі під час перевиборчих перегонів влаштували «битву за місто», геть забувши про область.
Тож, чим запам’яталась остання чотирьохгодинна он-лайн сесія. Звісно, втомою!, з поміж іншого були прийняті деякі суспільно-важливі рішення.
Все ж таки – про атмосферу, хто є «голова», хто «шія» і про мій (з сумом) витрачений час.
Запам’яталась, безперечно, кількістю компліментів, які достатньо довго відвішували один одному депутати Фроленко та Кормишкін. Щодо формату ділового спілкування – подібному не місце на сесії. Але добре, що відбулось, не залишилось сумнівів про створення у недалекому майбутньому ще більш міцного міжфракційного братерства.
Також відвертим «стёбом» Фроленка над головуючою Замазєєвою. Було помітно, що у нього добрий настрій, і він отримує від цього величезну насолоду. Фроленку пару разів вдалося посмикати Замазєєву за вухо, як маленьку дівчинку, щоб знала, як себе вести. Хто не зна, – так виховували маленьких дітей до 70-х років минулого сторіччя, а ще ставили на «гречку».
На цьому компліменти не закінчились.
Настала черга Замазєєвої. Особисто мені гірчить пафосна подяка з її боку Фроленку за роботу на посаді першого заступника.
Даруйте, за що? За порушення закону і звільнення рішенням НАЗК, підтвердженого касаційною судовою інстанцією. Це не дискредитація облради?
За те, що на передостанній перед війною сесії 15.02.2022 він спекулятивно блокував рішення про прийняття програми та виділення коштів на ТерОборону Миколаївщини? До речі, здається, ту сесію у повному складі проігнорувала і фракція Кормишкіна. Співпадіння?
За те, що з перших днів війни Фроленко публічно утримувався від засудження агресії з боку РФ? Його не було помітно ані на гуманітарному, ані на волонтерському фронтах. Не побачив я його і в окопах з «коктейлем Молотова» під час оборони Баштанщини. Як політик він красномовно відсиджувався! Хтось впевнений, що Фроленко не став би у разі окупації регіону миколаївським «сальдо», я – НІ!
Тож, Ганна Володимирівна! Якщо Ви сприяли звільненню Фроленка, так пишайтесь цим! Правильно зробили і поступили як справжня українська політикиня!
Не знаю точно, але щось скидається на, даруйте, «договорняк» щодо прийняття рішення про створення Агенції регіонального розвитку – жодної прозорої підготовчої роботи у цьому напрямку з боку ОВА і депутатського корпусу! Виступав на сесії, говорив про це. У підсумку прийняли «кота в мішку» під відповідальність голови облради. Замазєєва особисто пообіцяла дієвість і прозорість у цьому архі-важливому для області процесі. Повірили! Подивимось!
Якість Агенції – це вибір формату післявоєнного розвитку: або на теренах Миколаївщини на рівному місці з’являться декілька нових валютних мільйонерів, або все ж таки область відновиться та воскресне, як біблейський Лазар.
Як тільки повіяло миром, все повертається на круги своя. На сесії зачитали заяву від колишніх «регіоналов» про створення рабочої групи « … …. За життя!» Остання фраза мабуть в усладу Рабіновічу, Ківі та Медведчуку. Коли ми вже позбудимось цього російського ярма!?
Місцями було кумедно і весело. Не пам’ятаю, хто саме, але запропонував обирати першого заступника в режимі он-лайн, за умов не припинення он-лайн сесії. Знімаю капелюха перед колегою, він відкрив для мене рецепт депутатського щастя. Все просто! Достатньо за всю каденцію жодного разу не прочитати Регламент, мати добрий апетит та гарний сон!
Під час засідання поблажливості ведучої не було меж! Цим негайно скористався депутат Порхун. Він примудрився декілька разів по пів-години монотонно вибачитись перед Кормишкіним, іншими колегами за зухвальство мати власну експертну думку, мабуть забувши: виправдовуєшся – винен двічі.
Останнє, що «різануло» по серцю – рада не сподобилась на прийняття рішення про присвоєння Обласній універсальній науковій бібліотеці ім’я нашого славетного поета, літератора, лауреата Державної премії імені Т.Г. Шевченка Дмитра Креміня. Цей ганебний факт відбувся у день народження Кобзаря! Той самий Фроленко провокаційно запропонував іншого кандидата. Безумовно, творчо обдаровану людину, зі своїм доробком в сфері театрального мистецтва, в політиці у свій час запеклого «регіонала» та «антимайданівця» – Миколу Кравченка. Коментую! Цих двох митців не знати не можна! Їх внесок в літературу, культуру значний і помітний! Проте на запропонованих Фроленком умовах протиставлення одне одному – злочин!!! Як на мене, це паскудство, так робити не можна! Як не можна цинічно ігнорувати думку колективу бібліотеки, громадськості, літераторів, врешті-решт витриману процедуру з боку влади.
Але, але … У раді, на жаль, тільки невеличка група людей, здатних захищати український простір. Їх голосів недостатньо. А «договорняки» на культуру не розповсюджуються. Голосується, як є, за мовчазним спогляданням голів фракцій. Позиція, щоб не сказати якість, депутатського корпусу – на долоні! У виступах, після провалу голосування, лунало слово «Ганьба!!! Миколаївській обласній раді!!!». Як ви думаєте, хтось почервонів від цього з очільників області? Чи там все у порядку зі сном і апетитом …
Що робити далі? Відповідаю як представник постійної комісії з питань законності.
«Немає вже сечі терпіти ці пекельні борошна»! Далі з правовим та українським контентом буде все гірше і гірше! Тому повноваження обласної ради слід негайно припиняти або штучно процедурно «заморожувати»! Або просто не так прискіпливо відноситися! Сесії он-лайн, якщо їх проводити, то проводити зі строгим дотриманням Регламенту, з таймінгом не більше 50 хвилин та 1 хв. на виступи.
Так, складно! «Саморозпуску» не існує. Референдуми не діють. Залишається з багатьох позицій спірною 78 стаття Закону України «Про місцеве самоврядування», до того ж, мало практики.
Ще про наболіле. Попереду, після Перемоги, ще одна війна – з корупцією! Українські можновладці завжди до неї тяжіють. Щодо неї, то з вищенаведеним станом речей добре згуртована, умовно НЕукраїнська опозиція заб’є ще не один м’яч в ворота чинної української влади. Побачите!
Невдовзі і «тарганячі перегони» з обранням голови та першого заступника обласної ради.
Господи! Пережити б цю формальну процедурну дурість! Але якщо станеться, хотілось б побачити в особі нових очільників обласного представницького органу не стільки обізнаних і досвідчених, скільки просто порядних, чесних, молодих, здорових, дієвих, проукраїнські налаштованих депутатів та депутаток з чистим обличчям і репутацією.
Але їх шукає і Валерій Залужний!
Валентин Бойко,
депутат Миколаївської обласної ради.
