Доповідь Мюнхенської конференції з безпеки різко змінила тон щодо Росії – та Китаю. Новою стала і відмова від соцопитування в Росії та проведення його в Україні, зокрема – про ядерні загрози РФ.
Як війна Росії проти України за рік змінила світ? Що далі? За кілька днів до відкриття Мюнхенської конференції з безпеки організатори провідного західного форуму опублікували нову доповідь.
Про це пише dw.com
Війна в Україні та її глобальні наслідки очікувано стали центральною темою вступної частини доповіді, яка готувалась під керівництвом вже нового глави Мюнхенської конференції, колишнього радника канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) та колишнього посла Німеччини при ООН Крістофа Гойсґена (Christoph Heusgen).
“Китайсько-російський ревізіонізм”
Перше, що впадає у вічі, – більш різкий тон стосовно Росії та Китаю. Обидві держави згадуються в доповіді понад 400 разів, але КНР частіше. “Війна (президента Росії Володимира. – Ред.) Путіна була б менш імовірною, якби його бачення не підтримував могутніший ревізіоніст, який поділяє головне невдоволення російського лідера щодо ліберального ухилу світоустрою та його бажання мати сферу впливу: китайський керівник Сі Цзіньпін”, – пишуть автори розділу. Вони зазначають, що Москва і Пекін і раніше співпрацювали у спробах змінити “елементи міжнародного устрою”, що склався після Другої світової війни, але ще ніколи ці спроби не були “такими фундаментальними й зухвалими”, як дії Росії. Однак вони вважають, що “китайсько-російський ревізіонізм стикається з опором”, а їхня співпраця “не безмежна”.
Серед підсумків першого року війни автори Мюнхенської доповіді з безпеки вказують на те, що багато країн Африки, Азії та Латинської Америки відмовилися виступити з критикою Росії та ізолювати її економічно та дипломатично. Розчарування цим на Заході у першу чергу стосується великих гравців – Бразилії, Південно-Африканської Республіки (ПАР) та Індії. Автори пояснюють це серед іншого також прорахунками Заходу. Зважаючи на все, авторів обнадіює те, що невдоволення Заходом у країнах Глобального Півдня не означає, що вони хотіли б більшого впливу Китаю та Росії на майбутній світоустрій. Відповіді респондентів під час опитування в ПАР, Бразилії та Індії вказують на те, що вони хотіли б “відігравати більшу роль” при “виробленні міжнародних правил”.
У відповідь на спроби РФ та КНР змінити світоустрій на користь авторитарних систем у доповіді пропонують Заходу три компоненти: усвідомлення глибини проблеми, підтримку світової спільноти однодумців та “створення ширшої коаліції” з країнами за межами “ліберально-демократичного ядра”.
Опитування: Україна не збирається поступатися Росії
Самій Україні у доповіді присвячено невеликий підрозділ із даними соцопитувань, проведених у листопаді 2022 року. Мюнхенська конференція вперше включила Україну до списку країн, громадян яких опитують для розрахунку розробленого недавно і тепер щорічного Мюнхенського індексу безпеки (Munich Security Index). Росія раніше була в цьому списку, але тепер організатори вирішили не проводити там опитування, пославшись на війну і “репресії, що посилюються”.
Опитування в Україні показали, що країна не збирається здаватися за жодних обставин, навіть якщо Росія застосує ядерну зброю, чим Москва періодично погрожує. У разі продовження звичайних бомбардувань українських міст за продовження військового опору виступають 95 відсотків опитаних. У разі використання РФ тактичної ядерної зброї на полі бою або проти українського міста ця цифра лише трохи знизиться і становитиме 89 відсотків, а у разі підриву бомби над Чорним морем – складе 91 відсоток. В одному з розділів доповіді сказано, що застосування ядерної зброї в Європі вперше після закінчення “холодної війни” стало “правдоподібним сценарієм”.
Не менш однозначна картина із питанням про припинення вогню. Переважна більшість українців – 93 відсотки – вважають прийнятною умовою для цього повне виведення російських військ, у тому числі з Криму. На варіант винести Крим за дужки згоден лише кожен десятий, 80 відсотків – проти. Відведення російських військ на “демаркаційну лінію” (термін із доповіді. – Ред.) станом на 24 лютого 2022 року підтримують сім відсотків, 85 – проти. Очевидно, мається на увазі й окупований Донбас. Нарешті, варіант залишити все так, як є, має підтримку одного відсотка, 97 – не згодні.
Очікування в Україні від післявоєнного устрою пов’язані з Заходом. 83 відсотки опитаних вважають, що ніколи не будуть у безпеці, поки в Росії при владі Путін. 75 відсотків вважають, що без західних гарантій не чекають на безпеку. Приблизно стільки ж – 71 відсоток – називають умовою безпеки постачання західної зброї. Членство в НАТО бачать гарантією дві третини – 65 відсотків опитаних.
У Німеччині різко погіршилося сприйняття Росії
Ставлення до України як союзника серед західних країн радикально змінилося в позитивний бік, про що свідчить уже згаданий Мюнхенський індекс безпеки. У списку ризиків Росія посідає верхні позиції, причому показники в Німеччині (78 пунктів зі 100) майже такі ж високі, як в Україні (81). Іншими словами, німці побоюються ризиків з Росії майже так само, як і українці.
З усіх країн, де проводили опитування, у Німеччині за рік після попереднього опитування у 2021 році ставлення до Росії змінилося найбільш радикально – зростання її сприйняття як ризику склало 25 пунктів. Для порівняння – у Великобританії – 22 пункти, США – 12 пунктів.
Оцінка ризику “застосування ядерної зброї агресором” у Німеччині на один пункт вища, ніж в Україні (65 та 64 відповідно). У країнах БРІКС (куди крім Росії входять Бразилія, Індія, Китай і ПАР) є різниця. У Бразилії, Китаї та Індії Росію найменше сприймають як ризик, а в ПАР показник вищий за половину – 57 пунктів.
Китай на шляху до ядерної супердержави
Завершують доповідь розділи, присвячені енергетиці та ядерним технологіям. На енергетичному ринку автори констатують, що використання Росією енергії як зброї призвело до розриву зв’язків між Європою та Росією. Прогноз: торговельні потоки зміняться та більше слідуватимуть геополітиці і менше – законам ринку. При цьому перехід на зелену енергію пов’язаний зі зростанням залежності від постачання комплектуючих із Китаю.
Зростає значення Китаю також зі зростанням його ядерного арсеналу. Автори доповіді прогнозують, що КНР може незабаром стати третьою ядерною супердержавою поряд із США та Росією. На цьому тлі вони вважають, що режим контролю за ядерною зброєю має включати й Китай, але Пекін проти обмежень.
