У Силах оборони впроваджують систему ситуаційної обізнаності під назвою Delta. Ця система взаємно сумісна з аналогічними розробками НАТО і нагадує гру, де в реальному часі збираються дані, які використовуються для ударів по російській армії.
“Не можна перемогти велику радянську армію маленькою радянською армією. Інформаційна перевага і перехід до мережецентричної війни може якісно змінити її хід”, – пояснює Руслан Прилипко, член правління ГО “Аеророзвідка”, яка стояла біля витоків системи.
І росіяни вже намагаються полювати на неї, розповідає Олег Гайдук, заступник міністра оборони з питань цифрового розвитку. “Щойно публічно починається розмова про Дельту, ми у цей самий день фіксуємо зростання атак на систему”, – каже він.
Як і для чого створювалася Delta, які переваги вона дає на полі бою та поза ним, наскільки захищена – у розборі LIGA.net.
ЯК І ДЛЯ ЧОГО СТВОРЮВАЛАСЯ СИСТЕМА
Delta – інструмент, який військові можуть в режимі реального часу використовувати для відстеження дій російських загарбників. У неї десятки тисяч користувачів. Розробку розпочали у 2015 році волонтери ГО “Аеророзвідка”, згодом вони стали частиною ЗСУ.
Систему вперше випробували у 2017 році. Зараз нею опікується Центр інновацій та оборонних технологій при Міноборони, а ГО надає підтримку.
Delta збирає інформацію з десятків джерел (супутникові знімки, дані дронів, розвідників, інформаторів тощо) і об’єднує в одну систему. Вона покликана реалізувати принцип мережецентричної війни.
“Перша та Друга світові війни були платформеними – коли перевагу дають більші сили. Мережецентричність означає, що перевагу має сторона, яка має інформаційну перевагу, – пояснює член правління та керівник IT-напрямку Аеророзвідки Руслан Прилипко. – Тобто всі війська об’єднані в одну інформаційну мережу, з координацією та обміном”.
Українська армія не може зрівнятися з російською за кількісними показниками, додає Прилипко: “Не можна перемогти велику радянську армію маленькою радянською армією. Тому інформаційна перевага і перехід до мережецентричної війни може якісно змінити її хід”.
Перше живе випробування Delta відбулося через кілька тижнів після початку великого вторгнення, коли російська колона довжиною 60 км прямувала до Києва. Українські безпілотники відстежували її просування, а військові оцінили найкращі місця для перехоплення. Певну роль відіграли і місцеві жителі, які надсилали фото за маршрутом росіян.
Уся інформація була зібрана, проаналізована та поширена через Delta.
ЩО МІСТИТЬ DELTA
Система може використовуватися зі смартфона, ноутбука, планшета. Вона має карту, на яку накладається багато шарів, пояснює Олег Гайдук, заступник міністра оборони з питань цифрового розвитку.”Як у Google Maps є основа, на яку нанесені заправки, ресторани магазини, Steet View, – пояснює Гайдук. – Такий самий принцип реалізовано з ворожими позиціями, пушками, танками – вони нанесені і знаходяться на різних шарах”.
Сама система має три основні сервіси:
DELTA MONITOR – це інструмент збору та обробки інформації про ворожі сили, координації сил оборони, а також стандарти НАТО;
ELEMENT – захищений месенджер для координації між підрозділами;
DELTA TUBE – безпечний спосіб стримити відео з безпілотника, стаціонарних камер, будь-яких інших джерел відео до будь-яких зацікавлених користувачів та підрозділів у Дельті.
В Дельту інтегровані постачальники супутникових знімків, даних з радарів, сенсорів, GPS-трекерів та засобів ураження, а також зовнішні системи – зокрема чатботи єВорог, STOP Russian War.
ЯК ЦЕ ДОПОМАГАЄ НА ПОЛІ БОЮ І ПОЗА НИМ
Система Delta дає бійцям можливість приймати проінформовані рішення, а українським силам – перевагу у ситуаційній обізнаності. І це виливається щонайменше у вісім факторів (список не є вичерпним):
1. Прискорення війни. Класичний цикл бойового ураження може займати добу і більше, пояснює Прилипко. Ціль може втратити актуальність, поки інформація вертикально рухається від розвідника до пункту управління і сил ураження. З Delta весь цей цикл може займати декілька хвилин.
2. Пріоритезація цілей. Обізнаність про весь спектр цілей дозволяє визначити найболючіше для ворога місце та вразити саме його.
3. Ефективніше використання військових засобів та кооперація. Якщо в одного підрозділу немає, наприклад, сенсорів для коригування вогню на певній дистанції, то вони можуть бути у сусідів, каже Прилипко. Система дає розуміння, де є сенсор чи засіб ураження, і виконати задачу.
“Саме так, наприклад, потопили “Москву” умовно кажучи. Одні знали, де ціль, інші знали – як вразити”, – наводить приклад він.
4. Оптимізація для розвідки. Наприклад, якщо дрон пролетів 100 км, то доступ до зафіксованої ним інформації матимуть й інші користувачі Дельти. Їм не потрібно буде піднімати для цього свій БпЛА.
“Давайте піднімемось на рівень супутника, – додає Прилипко. – Коли ви замовляєте знімок, то маєте зону інтересу, в якій зацікавлені багато людей. Якщо кожен почав би окремо замовляти завдання для супутника, то у нас жодних грошей не вистачило б кожен раз знімати одну й ту саму зону. Можливість ділитися цією інформацію оптимізує процес”.
5. Не тільки збір, а й аналіз. У арміях НАТО результатом роботи розвідника має бути не збір інформації, а аналітика – передбачення і розуміння задуму ворога, пояснює Прилипко. В Україні ці функції не розведені, але Delta може вивільнити час для розвідників.
“Задача розвідки – зрозуміти, що там за підрозділ, його задум, і що відбувається. Запровадження таких підходів дозволить розвідникам займатися саме аналітикою. А збір інформації – це зовсім інша задача, для якої не обов’язково бути розвідником”, – каже Прилипко.
6. Підвищення безпеки військових у динамічних ситуаціях. Співзасновник Аеророзвідки Ярослав Гончар наводить приклад Мілітарного: поки в Ірпінь заходила група ГУР, ситуація в місті тричі встигла змінитися. Система дозволяла в реальному часі збирати інформацію та координувати бійців із порадами – де небезпека.
“Інформували хлопців як диспетчери, – розповідає він. – Вони розшарювали геолокацію в Google, щоб за ними можна було спостерігати і повідомляти про події навколо. Ми так вберегли багато життів і допомогли скоординуватися. Було ж багато так званих freindly fire”.
7. Доступ до якісно нової інформації. Delta збирає її одразу з багатьох сучасних сенсорів. Співставлення даних з супутників, радарів тощо дає можливість отримати ще новіші дані, які складно помітити “в лоб”.
8. Допомагає цивільним. Delta може бути корисною для військово-цивільних адміністрацій, зазначає Гончар. Наприклад, із нанесенням на карту розмінованих та замінованих ділянок на звільнених територіях.
ЗАХИСТ СИСТЕМИ
Росіянам ще не вдалося жодного разу зламати Delta, запевняє Гайдук. Хоча вони намагаються – особливо зростає кількість атак, коли про Delta згадують публічно. “Таке враження, що ми росіянам нагадуємо, що у нас є Delta – і тут же йде серйозна атака”, – розповідає заступник міністра.
Однак влітку був скопмрометований один з акаунтів, каже він. Злам швидко виявили, акаунт заблокували, хоча у листопаді росіяни використали здобуті дані для ІПСО про нібито злам Delta.”Росіяни взяли скомпрометовані дані, старі скриншоти і старі примальовки. Змішали це зі зламом особистого акаунта главкома ЗСУ Залужного в Instagram. Це чиста ІПСО. Ми досліджували це все: шкоди там не було. Це була компрометація конкретного облікового запису”, – розповідає Гайдук.
Гончар уточнює, що захист системи забезпечують СБУ, кіберпідрозділи Нацполіції, CERT-UA, а допомагають союзники з НАТО. Тому ворожі хакери вдалися до фішингу – посилань у повідомленнях, які перекидають користувача до віруса. Один зламаний користувач перебував на Харківщині під час контрнаступу, тому вся інформація, яку з його акаунту побачили росіяни, наступного дня вже не була актуальною.
На сьогодні система захищена адекватно, запевняє Гайдук. Користувачі проходять двофакторну аутентифікацію, а всі новачки під’єднуються зі спеціальними токенами – фізичними ключами, які складно підробити.
Лютневе рішення Кабміну має дати ще більше захисту. Воно дозволило розмістити систему у хмарі в країнах-партнерах НАТО.
“Це підвищує фізчину безпеку. Дані не тут – тож їх важко вразити ракетою, – пояснює Гайдук. – З іншого боку, військові центри обробки даних партнерів, як правило, мають дуже серйозні рівні захисту. Думаю, ми можемо бути впевненими у захисті та кіберзахисті”.
ЯК РОЗВИВАТИМЕТЬСЯ DELTA НАДАЛІ
Зараз система розвивається за двома треками, пояснює Гайдук. Один – це розвиток самого продукту, обробка відгуків користувачів, підтримка, випуск апдейтів тощо. Другий – робота, щоб підготувати систему до рішення про офіційне постачання на озброєння. Це дозволить Delta стати більш системним та розповсюдженим явищем у війську.
“Вона сьогодні використовується ще як тест, як експеримент. Коли вона стане на озброєння, то це буде інша історія і щодо розвитку. Головне рішення поставити на постачання в ЗСУ – ще в роботі”, – каже замміністра.
Партнери вже високо оцінюють систему. Як пише NYT, у НАТО здивовані Delta – інструмент виявився настільки простим і доступним, що допоміг Силам оборони ухвалювати рішення на полі бою швидше, ніж більш сучасним арміям НАТО. У Херсоні Delta допомогла українським військам швидко визначити російські лінії постачання для атаки.
Досвід розробників може бути використаний у військових операціях НАТО, заявила заступниця голови Держдепу Вікторія Нуланд. Після перемоги українські ІТ-фахівці можуть навчати військових НАТО.
“Постановка на постачання буде одним з етапів. Далі розвиток, апгрейди. У хлопців, які цим займаються, багато проривних ідей, – підсумував Гайдук. – Після перемоги будемо про них знати. Коментар Нуланд може свідчити, що це дуже серйозно оцінено. І це дорогого варте”.
