Країни Близького Сходу і Перської затоки, а також США, за даними ВВС, вже звернулись до української влади з проханням придбати дрони-перехоплювачі для захисту від іранських “шахедів”. Однак поки що не отримали дозволу на це від Києва, попри те, що експорт зброї вже майже місяць як дозволений в Україні. Чому склалася така ситуація?
“Попит на них зараз просто шалений. Всі хочуть їх купити. Готові платити будь-які гроші”, – каже не під запис представник одного з великих українських виробників БПЛА-перехоплювачів в розмові з ВВС News Україна.
За його словами, делегації відразу кількох країн Близького Сходу і Перської затоки вже відправили делегації в Київ, щоб розв’язати це питання з українською владою.
Вони почали виявляти зацікавленість до української оборонки ще навіть до початку війни США та Ізраїлю з Іраном.
Активізувались потенційні покупці на початку лютого, коли українська влада оголосила про відкриття “контрольованого експорту зброї”.
Вже 12 лютого секретар РНБО Рустем Умєров повідомив про видачу перших ліцензій на продаж за кордон військових технологій. Щоправда, мова поки не йде про дозвіл на експорт безпосередньо готових зразків озброєння.
Зараз, за даними американських ЗМІ, предметну зацікавленість до дронів-перехоплювачів почали виявляти також США після того, які декілька їхніх об’єктів на Близькому Сході були атаковані “шахедами”.
Міністр оборони Піт Гегсет визнав, що ці дрони створюють “більшу проблему, ніж очікувалося”.
Однак попри такий інтерес Україна не поспішає задовольняти попит інших країн. Ба більше, учасники ринку озброєння кажуть про пряму заборону від влади.
Пояснюємо, чому так сталося.
“Секретний лист”
На початку березня українські компанії-виробники озброєння отримали електронний лист, який стосувався питання експорту зброї на Близький Схід. ВВС News Україна має його і ознайомилась зі змістом.
Учасники ринку сказали ВВС, що отримали лист від однієї профільної “громадської організації, близької до влади”.
Проєкт “Оборонка” від “Української правди” вказує, що цей лист надіслала виробникам “одна зі спецслужб”.
В ньому йдеться про те, що з 2 березня Державна служба експортного контролю (ДСЕК) призупиняє дію дозволів на вивезення озброєння та військової техніки до країн Близького Сходу та Перської затоки.
Вказано, що вже “зафіксовано спрямування представників вказаних іноземних країн до українських виробників озброєння”, які начебто намагаються домовитись про вивезення товарів та технологій українського виробництва в незаконний спосіб.
Як підставу “заборони експорту” вказано спільне рішення країн Євросоюзу від 8 грудня 2008 року. Нагадаємо, Україна є лише кандидатом на членство, а не повноцінним членом ЄС.
Так от в цьому рішенні ЄС йде мова про визначення спільних правил контролю за експортом товарів і технологій військового призначення. Одне з цих правил – країни повинні відмовляти в експорті зброї та військових технологій до інших держав, якщо це “може провокувати або подовжувати збройні конфлікти, або загострювати існуюче напруження чи конфлікти у країні кінцевого призначення”.
Очевидно, ситуація на Близькому Сході підпадає під цей критерій.
Крім того, в листі до виробників наголошується на кримінальній відповідальності за “порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю”.
ВВС поспілкувалося з керівником ДСЕК Олегом Цільвіком щодо цієї ситуації. Він заявив, що знає про цей лист, але наголосив на тому, що його установа не має до нього жодного відношення.
Ба більше, за його словами, викладена в листі інформація не відповідає дійсності, бо ДСЕК не ухвалював ніяких рішень про заборону експорту до країн Близького Сходу.
“Ми не зупиняли дозволи. Такого не було”, – заявив він.
Голова служби повідомив, що станом на зараз діє “близько десятка” дозволів, виданих Україною ще торік на експорт в цей регіон військових послуг, технологій і запчастин.
Зараз державні органи мають переглянути ці дозволи і не виключено, що скасують деякі з них, каже Цільвік. Це питання має розглянути на наступному тижні міжвідомча комісія політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.
“Шалений попит”
Щоправда, голова ДСЕК дав зрозуміти, що загалом підтримує позицію викладену в “секретному листі”.
Він зазначив, що цей документ має “рекомендаційний характер” і його основна мета – “нагадати виробниками про кримінальну відповідальність за порушення закону”.
“Є шалений попит, і тому наші учасники ринку можуть спокуситися на такі привабливі умови і піти на порушення закону. Такі ризики є”, – зазначає Цільвік.
Відразу декілька виробників дронів-перехоплювачів сказали ВВС, що на них вже виходили представники країн Близького сходу і Перської затоки.
Однак, за їх словами, українська влада виставила непублічний “блок” на переговори щодо продажу зброї без “політичного рішення згори”.
“Є зацікавленість цих країн. Але всім зрозуміло, що торгувати в ручному режимі не вийде, держава однозначно буде стороною цих перемовин”, – каже керівник однієї з компаній.
Ще один великий виробник “антишахедів” сказав ВВС, що його компанія вже готова закрити потребу потенційних покупців з Близького Сходу щодо необхідної для них кількості дронів-перехоплювачів. При чому це відбудеться без шкоди для української армії, запевняє він.
Однак все упирається в “блок” від Києва.
Заступник голови Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Висоцький каже ВВС, що “надзвичайно високий” інтерес до української зброї був ще навіть до початку війни в Ірані.
Зокрема, це проявилося на міжнародній виставці озброєння World Defense Show, що пройшла на початку лютого в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія), де була представлена продукція українських виробників, каже він.
“Підтримувати цей інтерес і заохочувати ці країни до ділової співпраці аж до ситуації, коли буде вирішене політичне питання з експортом, і для поствоєнної співпраці, це потрібно. Інтерес до української зброї зараз підвищений в усьому світі і зокрема в тому регіоні”.
Але, попри заяви про відкриття експорту озброєння, в Україні цей процес так і не стартував повноцінно, каже представник Асоціації виробників. Жодних рішень про видачу дозволів на продаж зброї держава виробникам так і не видала.
Відповідно, говорити, що є якісь “обмеження” саме для Близького Сходу не доводиться, зауважує Висоцький.
“Експорту як такого не має. Неможливо обмежити те, чого де-факто і не існує”.
Україна пропонує “бартер”
Всі учасники ринку очікують, яким буде рішення президента Володимира Зеленського.
Власне, він вже декілька разів прямо озвучив можливі умови співпраці з арабськими країнами. Він хоче “бартеру”, а не просто грошей від потенційних покупців.
Президент заявив, що Україна може продати дрони-перехоплювачі, але хоче отримати взамін ракети РАС-3 до систем Patriot, щоб збивати російську балістику.
“Ми б хотіли “тихенько” отримати від країн ракети PAC-3 і передати їм дрони для перехоплення”, – заявив президент 5 березня.
Він також сказав, що країни Близького Сходу за три дні конфлікту навколо Ірану випустили 800 ракет PAC-3. Такої кількості Україна не мала за всі роки війни.
Раніше крім цього “бартеру” президент України також пропонував ще один варіант: Київ відправить на Близькій Схід свої екіпажі операторів “антишахедних” БПЛА, а країни цього регіону натиснуть на очільника Кремля Володимира Путіна, щоб той погодився на зупинку бойових дій в Україні щонайменше на 30 днів.
Протягом тижня Зеленський провів переговори з цих питань з очільниками Бахрейну, Кувейту, Йорданії, Катару, ОАЕ.
Про публічну реакцію урядів цих країн на українські умови поки що не відомо.
Однак 4 березня Зеленський заявив, що доручив МЗС, Міноборони і РНБО “представити варіанти підтримки для відповідних держав та надати допомогу таким чином, щоб це не послабило наш власний захист в Україні”.
Судячи з його заяви, мова поки ще йде не про експорт зброї, а про направлення на Близький Схід українських фахівців, які допоможуть боротися з “шахедами”
“Наші військові володіють необхідними спроможностями. Українські експерти працюватимуть на місці, і команди про це вже домовляються. І ми готові допомогти захистити життя, захистити цивільних та підтримати реальні зусилля для стабілізації ситуації і для відновлення, зокрема, безпечного судноплавства в регіоні”.
Наскільки ця ситуація з штучним “блоком” на експорт знаходить розуміння у виробників?
Представник NAUDI Сергій Висоцький каже, що український ОПК розуміє, що торгівля зброєю є важливими “інструментом геополітики”. І Україна зобов’язана використати цей інструмент на свою користь.
“Якщо ми б просто жили в мирній країні з повністю відкритим вільним ринком без цих зовнішньополітичних і військових загроз, тоді б я сказав що це не відповідає стандартам вільного ринку. Але ми живемо у війні і нам треба забезпечувати наші національні інтереси в цій війні.
Крім того, він зауважив, що війні на Близькому сході задіяно дуже багато країн-учасників і деякі з них мають тісні зв’язки з РФ і Китаєм. Україна повинна зважати на цей фактор, наголошує фахівець.
