Станом на сьогодні частка податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, становить лише 0,1%.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Ще рік тому – це викликало стрес чи не у кожного підприємця. За рік ДПС кардинально змінила ситуацію. Сьогодні 99,9% податкових накладних реєструються автоматично. І це свідчить про ефективність механізму та його спрямованість саме на ризикові операції», – зазначила вона.
Станом на сьогодні частка податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, становить лише 0,1 %. На початок 2025 року цей показник становив 0,76 %.
Леся Карнаух нагадала, що рік тому в кожному регіоні ДПС запроваджено консультаційні центри з питань зупинення податкових накладних. Це було принципове рішення. Щоб блокування не викликало паніку у бізнесу, щоб завжди була можливість отримати чіткий алгоритм, що ж робити далі і як виправити ситуацію. Щоб комунікація стала швидшою, а рішення — зрозумілішими. Це і є сервісний підхід.
Ще один важливий показник!
На 8,1 тисячі скоротилася кількість платників, включених до переліку ризикових. На сьогодні їх кількість – 12,8 тисячі.
«Але відносно тих, хто намагається жити схемами система моніторингу безжальна. Вона продовжує виявляти операції з підвищеним ризиком і зупиняє їх», – додала вона.
Основні причини зупинення податкових накладних:
– 60 % дисбаланс на віртуальному складі – (п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій).
Йдеться про ситуацію, коли відповідно до зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування розрахований залишок товару в гривнях менше обсягу, зазначеного у поточній податковій накладній або розрахунку коригування;
– 30% – включення платників податків до переліку ризикових
Найчастіша підстава для такого включення – ймовірний ризик у відображених в податкових накладних операціях (п. 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ).
Це може означати:
– відсутність трудових ресурсів для здійснення заявленого обсягу операцій;
– відсутність основних засобів;
– участь у «ланцюгах» формування ризикового податкового кредиту;
– операції з контрагентами, які вже мають ризиковий статус.
Наприклад:
Підприємство купує транспортні засоби, але продає мінеральні добрива, які не обліковувались у придбанні.
Або підприємство придбає газовані напої у суб’єкта господарювання. При цьому постачає іншому покупцю товари зі значною націнкою, сформованою за рахунок придбання нехарактерних для діяльності товарів.
Це може свідчити про відсутність підтвердженого походження товару, потенційне формування фіктивного податкового кредиту.
«ДПС поступово змінює філософію роботи. Прибираємо штучні барʼєри та полегшуємо роботу для бізнесу, який працює прозоро, сплачує податки та створює робочі місця», – зауважила в. о. Голови ДПС.
