Останнім часом Чехія зазнає найбільшого напливу українських біженців за кілька років. Країна нині надає тимчасовий захист найбільшій кількості біженців від осені 2022 року.
Про це пише «Чеське Радіо», передає Інше ТВ.
Тоді, в жовтні 2022-го, кількість біженців зросла на 12,3 тисячі осіб. За вересень цього року їх побільшало на 11,5 тисячі, пише інтернет-видання Seznam Zprávy.
«Порівняння даних за кожен тиждень свідчить, що до вересня тимчасовий захист отримувало пересічно по 1,5 тисячі осіб, а в вересні й на початку жовтня ця пересічна тижнева кількість склала 3,1 тисячі. Так що нині кількості, що були цього року дотепер, зросли більш ніж удвічі. Ці дані найвищі від 2022 року», — підтверджує тенденцію Адам Резлер, керівник пресового відділу Міністерства внутрішніх справ.
Міністерство однозначно пов’язує це зростання з серпневим рішенням української влади дозволити виїзд із країни юнакам у віці 18—22 років, що їм доти було заборонено. «Чехія стежить за ситуацією, і міністр наголосив, що якщо ця тенденція триватиме, необхідно буде спільно домовлятися про зміну конкретних умов для надання тимчасового захисту», — додав Резлер. За його словами, міністр внутрішніх справ Віт Ракушан уже говорив про це з колегами з країн Європейського союзу.
Порятунок для ринку праці?
Представники підприємців і працедавців сприймають зростання кількості нових біженців як можливий порятунок для чеського ринку праці. Адже наступними роками, за прогнозами, кількість працездатних людей у Чехії почне зменшуватися.
«На цей момент на ринку бракує близько 200 тисяч працівників, а демографічна крива безжальна», — каже Ґабріела Грбачкова, директорка агентства добору персоналу Hofmann Personal.
«Для держави мало б бути пріоритетом, щоб ці люди отримали тимчасовий захист у якнайкоротший час і могли щонайшвидше почати легально працювати, бо вони до нас за цим і прибули. Бо інакше вони закінчать або в іншій державі, або на нелегальному працевлаштуванні», — застерігає Грбачкова.
Але на її зауваження МВС реагує тим, що, як там кажуть, тимчасовий захист є засобом не для швидкого доступу на ринок праці, а в першу чергу для надання захисту.
Президент Союзу підприємців у будівництві Їржі Ноуза раніше вже казав виданню Seznam Zprávy: «Працівників у будівництві не вистачає, або вистачає мінімально. Тому українці тут є ключовими. Вони становлять близько 10 відсотків трудової сили в будівництві. В доброму сенсі слова вони є руками чеського будівництва. З чеських джерел ми навряд чи можемо їх замінити, коли в нас лише 3-відсоткове безробіття».
На цю проблему звертав раніше увагу і керівник Господарської палати Зденек Заїчек: «На чеському ринку праці нам сьогодні бракує близько чверті мільйона людей. Це величезна кількість, яка має конкретні наслідки для щоденної роботи фірм».
Ситуація дійсно настільки напружена, що партія ANO, яка здобула найбільше місць на недавніх парламентських виборах і нині формує коаліційний уряд, — партія, дуже обережна в питанні міграції, у своїй Економічній стратегії визначає за мету до 2030 року привести до Чехії 100 тисяч кваліфікованих закордонних працівників.
Темна сторона: експлуатація
Підвищений приплив українських біженців до того ж заскочив Чехію зненацька після того, як була без розголосу фактично ліквідована посада національного координатора з питань адаптації та інтеграції біженців із України. Ця посада у згадках в інтернеті, наприклад, у чеській «Вікіпедії», досі згадується за Кларою Шимачковою-Лауренчиковою, урядовою уповноваженою з прав людини.
Та, як пише видання, її фактично скасували ще в січні 2023 року. «Вона була замінена створеною тоді урядовою робочою групою в справах адаптації й інтеграції осіб із тимчасовим захистом, що складається з міністрів, відомств яких стосується ця справа адаптації й інтеграції», — сказала виданню речниця уряду Луціє Міхут-Єшаткова.
Координатор забезпечував ключову координацію між міністерствами, яких стосувалася проблематика міграції, в першу чергу міністерствами внутрішніх справ і праці та соціальних питань. Але, за інформацією видання Seznam Zprávy, робоча група, яка замінила координатора, зустрічається рідко й нерегулярно.
Як каже у зв’язку з цим Андреа Крхова з Консорціуму неурядових організацій, які працюють із мігрантами, Чехії нині бракує сильної особистості, яка б визначала напрямок міграційної політики.
«Приклади стаються перед нашими очима: люди працюють у жахливих умовах, зазнають експлуатації, стають залежними від нечесних практик. Ми не продумали достатньою мірою набору заходів, який би стосувався українських біженців, тож ми нині опинилися в ситуації, за якої молодь передчасно залишає освітню систему, бо не має достатньої підтримки при переході до середніх шкіл або мусить заробляти, щоб принести гроші в родину», — каже Крхова.
І ситуація може завершитися цілком трагічно — так, як це сталося наприкінці літа з 15-річним українцем, який, працюючи на каменедробарці, втратив руку і не пережив цієї тяжкої травми.
У зв’язку з цим організація «Людина у скруті», яка стежить за трудовою експлуатацією в Чехії, попереджала про можливість і подальших таких випадків. Українцям, які в більшості втікають від війни, роботу на фірмах забезпечують сумнівні посередники в працевлаштуванні, не оформлюючи їм ні трудових контрактів, ні медичного страхування, мовиться в зверненні організації.
Як повідомляло Інше ТВ, Чехії вигідно: українські біженці внесли в бюджет удвічі більше, ніж отримали з нього
