Європейський Союз відклав до грудня рішення щодо використання заморожених активів російського центрального банку для допомоги Україні.
Про це пише Bloomberg.
Переговори зайшли в глухий кут після того, як Бельгія зажадала більших гарантій того, що вона не нестиме відповідальності за ризики, пов’язані із запропонованими позиками на суму 140 мільярдів євро (163 мільярди доларів США), враховуючи, що ці кошти здебільшого зберігаються в Бельгії.
Зрештою, лідери ЄС попросили Європейську комісію, виконавчий орган ЄС, розробити варіанти фінансування для України для розгляду на наступному саміті. Президент Європейської ради Антоніо Коста заявив журналістам, що очікує остаточного рішення тоді.
Будь-яка подальша затримка може призвести до невдач для України, якій потрібне нове вливання коштів до початку 2026 року.
Європейські союзники України все частіше розглядають використання російських активів як єдиний життєздатний спосіб продовжити фінансування Києва в його боротьбі проти повномасштабного вторгнення Москви, яке зараз триває вже четвертий рік. Рахунок зростає після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа призупинила фінансування України, заявивши, що продаватиме лише зброю, оплачену іншими західними союзниками.
«Європейська Рада зобов’язується вирішити нагальні фінансові потреби України на 2026-2027 роки, зокрема для її військових та оборонних зусиль», – йдеться у висновках лідерів. «Європейська Рада запрошує Комісію якомога швидше представити варіанти фінансової підтримки на основі оцінки фінансових потреб України».
Бельгія неодноразово висловлювала застереження щодо використання російських активів, оскільки найбільша частка коштів – близько 180 мільярдів євро – знаходиться в брюссельській кліринговій палаті Euroclear. Країна стурбована тим, що її залишать на гачку, якщо Росія успішно подасть позов про повернення грошей. Москва заявила, що вживе заходів у відповідь, якщо активи будуть конфісковані. Плани ЄС не включають повної конфіскації активів.
Виступаючи перед самітом у четвер, прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер попередив, що він не підпишеться на ініціативу, якщо інші країни не вирішать його занепокоєння.
Де Вевер сказав, що хоче «повного взаємного розподілу ризиків» у випадку, якщо Москва висуне претензії на активи. Він також хоче юридично зобов’язуючих гарантій того, що держави-члени зроблять внески, якщо кошти доведеться повернути, а також щоб усі країни, які мають заморожені активи, вжили спільних заходів.
Під час дебатів між лідерами блоку Бельгія закликала блок використовувати активи російського центрального банку, заморожені в інших державах-членах, за словами людей, знайомих з цим питанням. Близько 25 мільярдів євро активів заморожено в кількох інших столицях.
«Надійні гарантії – це «абсолютна умова, перш ніж ви зможете рухатися вперед», – сказав де Вевер журналістам після зустрічі. «Якщо ви берете гроші, а ринок бачить, що немає ліквідного рішення на випадок, якщо щось піде не так, у вас одразу ж виникнуть проблеми».
Найкращий варіант
Президент України Володимир Зеленський, який у четвер приєднався до європейських лідерів у Брюсселі, закликав їх надати позики на початку 2026 року, оскільки країна, зруйнована війною, не має ресурсів і коштів.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила журналістам після саміту, що «під час обговорення було дуже чітко заявлено», що країни ЄС широко підтримують використання активів.
«Іншими словами, ми домовилися про те, що таке репараційна позика», – сказала вона. «І ми повинні працювати над тим, як ми зробимо це можливим, який найкращий варіант для руху вперед».
Згідно з попереднім планом ЄС, російські позики, забезпечені активами, повинні будуть бути повернуті лише в тому випадку, якщо Москва запропонує Києву репарації за збитки, завдані воєнним часом. ЄС неодноразово заявляв, що близько 200 мільярдів євро активів центральних банків залишаться замороженими, якщо цього не станеться.
Плани кредитування також підтримують Велика Британія та Канада, які володіють деякими активами російських центральних банків. Велика Британія та кілька країн ЄС заявили, що вони відіграватимуть значну роль у гарантуванні коштів. Однак США відмовилися приєднатися до ініціативи.
Навіть якщо лідери ЄС зрештою досягнуть угоди щодо кредитів, залишаться два ключових питання: перше, які умови будуть додані, і друге, чи змушувати Україну купувати більше європейської зброї за ці кошти. Одним із викликів буде те, що Україні, можливо, доведеться купувати наявну американську зброю для негайних потреб на полі бою.
Зеленський розхвалював здатність своєї країни швидко нарощувати виробництво оборонної продукції та ділитися результатами з Європою, якщо вона отримає додаткові кошти.
«Нам потрібно використовувати будь-які російські гроші для українського виробництва, це швидше та дешевше, і ми говоримо про далекобійні літальні апарати, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та ракети», – сказав Зеленський.
«У нас є технології, якими ми готові поділитися з нашими партнерами», – додав він, зазначивши, що лідери ЄС «визнали, що сьогодні в нас є технології, яких немає в інших, і ми поділимося ними та здійснимо спільне виробництво».
Україна в середу також підписала лист про наміри зі Швецією щодо купівлі до 150 шведських винищувачів, які можуть бути оплачені за рахунок майбутніх російських кредитів, забезпечених активами.
