Пекельний вогонь України поглиблює паливну кризу Кремля. Майже половина російських нафтопереробних заводів вже зазнали ударів дронів і ракет.
Про це пише The Economist.
Україна продовжує нищити енергетичну інфраструктуру росії, і темп цих атак лише зростає.
Якщо ще в серпні дрони били по нафтопереробних заводах і об’єктах паливної логістики два-три рази на тиждень, то тепер кількість ударів сягає чотирьох-п’яти, і незабаром вони можуть стати щоденними.
Лише за останній тиждень були серйозно пошкоджені великий термінал з експорту нафти в Новоросійскє, нафтопереробний комплекс у Башкортостанє за 1300 км від України та насосна станція в Чувашіі за тисячу кілометрів.
А 1 жовтня удару зазнав Ярославскій НПЗ, хоча росіяни традиційно списали це на «технічну несправність».
Систематичні атаки саме по нафтопереробці вже змінюють картину війни й навіть, схоже, змушують Дональда Трампа інакше дивитися на перспективи України.
Наприкінці серпня агентство Reuters писало, що близько 17% нафтопереробних потужностей рф були тимчасово виведені з ладу. Нині ця цифра ще вища.
Є припущення, що пошкоджено до 40% потужностей, із яких близько 20% паралізовані постійно.
За підрахунками Energy Aspects, це означає втрату понад мільйона барелів на добу.
Бенедикт Джордж із Argus Media підрахував, що Україна вже вразила 16 із 38 російських НПЗ. Ремонт можливий, але повторні удари перетворюють пошкодження на незворотні.
Деякі заводи били вже тричі. Серед них і Рязанскій НПЗ — один із найбільших у росії, здатний виробляти 340 тисяч барелів на добу.
Руйнування крекінг-установок, які переробляють нафту на бензин, дизель та авіапальне, особливо болісні для росії: обладнання дороге і під санкціями практично недоступне.
За даними Argus, експорт дизеля впав на 30% у порівнянні з минулим роком і став мінімальним із 2020-го. Як наслідок — ціни на пальне ростуть, а по всій росії від Владівостока до Подмосковья на заправках вишикувалися кілометрові черги.
У низці регіонів запровадили нормування, в Криму водіям дозволяють купувати лише по 30 літрів.
Українські дрони били й по нафтосховищах та насосних станціях.
У середині вересня потужного удару зазнав Пріморск — найбільший нафтопорт росії на Балтиці.
Водночас ці об’єкти складніше вивести з ладу назавжди, тому експорт сирої нафти поки не просів. Але прибутки від продажу нафти значно нижчі, ніж від продажу нафтопродуктів, і саме тут удар найболючіший.
«Українці на підйомі, — констатує британський стратег Лоренс Фрідман. — У росіян проблема: вони не можуть це зупинити, а українці не мають причин сповільнюватися».
Близько 60% глибоких ударів здійснюють українські FP-1 Fire Point — дешеві (близько $55 000) дрони з дальністю у 1500 км і захистом від радіоелектронного придушення.
Їх випускають понад сотню на день.
Україна також застосовує важчі дрони «Лютый» із дальністю 2000 км та системою машинного зору.
Окремо повідомляють про початок застосування крилатих ракет FP-5 Flamingo.
Це значно швидші за дрони апарати, які можуть летіти на наднизькій висоті — до 50 метрів на землею, мають дальність понад 3 000 км і несуть потужну боєголовку вагою понад тонну.
Якщо FP-5 зможуть проривати російську ППО, це відкриє нову сторінку в кампанії DeepStrike.
Їхній фюзеляж із вуглецевого волокна виготовляють всього за шість годин, а силові установки — це перероблені радянські турбовентиляторні двигуни.
Наразі Fire Point виготовляє дві–три таких ракет на добу, але вже цього місяця планує наростити випуск до семи; вартість однієї — близько $500 000, що вчетверо дешевше за американську Tomahawk, при цьому Flamingo має більшу дальність і важчу бойову частину.
Якщо російські авіаційні та ракетні удари — це терор по містах, то українські удари цілеспрямовано б’ють по спроможності Кремля вести війну.
І хоч це не зупинить російську економіку миттєво, доходи від нафтопродуктів скорочуються, а відчуття війни стає все ближчим для самих росіян.
