Переді нами ряд алюмінієвих банок, але жодного напою не видно. Навпаки, ці банки розроблені для гігієнічних засобів (шампуню, гелю для душу, мила для рук), приправ (як-от кетчупу) та засобів для прибирання. Ми перебуваємо в лондонському науково-дослідному центрі Meadow, стартапу, який розробив нову систему пакування, пише ВВС.
Їхня ідея полягає в тому, щоб перевести продукти, які зараз упаковуються в пластик, в алюмінієві банки. На думку засновників, це може бути великий прорив у боротьбі зі скороченням пластикової упаковки в світі.
Все це завдяки значно вищій швидкості переробки алюмінієвих банок (81%) порівняно з пластиком (52%), як свідчать цифри Національної бази даних відходів упаковки.
Meadow взяла типову алюмінієву банку для напоїв і модифікувала її, щоб вона могла вставлятися у спеціальний контейнер, який можна обладнати різноманітними дозаторами.
Отже, залежно від вмісту, ви можете мати помпу, кришку-дозатор для видавлювання, розпилювач, кришку, що закручується, або інші варіанти.
Сама банка має герметичну верхню частину та зморшки по краях, щоб було зрозуміло, що її вміст не призначений для пиття.
Коли банка порожня, її можна здати на переробку та замінити новою.
Виробник алюмінієвих банок Ball, який вже пропонує алюмінієву упаковку, що придатна для переробки, для шампунів та лосьйонів, інвестував у Meadow і пропонуватиме цю систему великим брендам засобів особистої гігієни, з якими він співпрацює.
“Ми зрозуміли, що найекологічніша тара вже існує — це алюмінієва банка. Тож ми подумали: як її застосувати в нових індустріях?” — каже Віктор Люнгберг, співзасновник та головний виконавчий директор Meadow, який базується у Стокгольмі, Швеція.
Алюміній відзначається відмінними характеристиками щодо переробки; його можна переробляти безліч разів, тоді як пластик після кількох циклів переробки втрачає свої властивості.
Він також легший за скло, тому енергія, необхідна для транспортування алюмінієвих банок, значно менша, ніж для скляних пляшок.
Винна промисловість вже випробувала повнорозмірні алюмінієві пляшки: органічний бренд Vinca випустив їх у березні через Tesco. Цього року Aldi також запустив власну марку вина в алюмінієвій пляшці.
Дедалі більше галузей зроблять цей крок, адже нові правила ЄС щодо упаковки та відходів почнуть діяти в січні 2030 року, встановлюючи вимогу, щоб мінімум 70% усієї упаковки підлягало переробці. До 2038 року цей мінімальний показник для упаковки підскочить до 80%.
Але що може стати на заваді алюмінію?
Виробництво нового алюмінію вимагає значних енерговитрат. Для його виготовлення потрібно майже вдвічі більше енергії, ніж для скла. Оцінити екологічний вплив алюмінію порівняно зі склом досить складно, і часто оптимальний вибір залежить від того, що саме перевозиться.
Ціна — це безумовний фактор, за словами Марка Ленслі, власника та генерального директора компанії Broadland Drinks, яка постачала вино в алюмінієвих пляшках до Aldi і готує ще один подібний проєкт цього року.
Алюміній, пояснює Ленслі, на третину легший за скло, що економить близько 900 грамів викидів CO2, але коштує в чотири рази дорожче. Він зізнається, що вони спільно з Aldi взяли на себе додаткові витрати заради інновацій, але наголошує, що ширше поширення алюмінію залежить від здешевлення його виробництва.
“Нам необхідно подолати цю проблему з вартістю. Ми повинні популяризувати переваги та краще донести інформацію про менший вуглецевий слід алюмінію”, – заявляє Ленслі.
Споживачам також доведеться звикати до нового вигляду упаковки. Пан Ленслі зазначає, що винна індустрія вже стикалася з подібним викликом, коли впроваджувала кришки, що закручуються, але в деяких ситуаціях, коли йдеться про упаковку, ніщо не замінить традиційну скляну винну пляшку.
“Алюмінієві пляшки легші та не б’ються, тому вони значно краще підходять для пікніка або відпочинку біля басейну. Але є ж іще традиції і те, до чого люди звикли. Можливо, ви відкриваєте пляшку вина для святкування з друзями, або ж як винагороду та для розслаблення. Скляна пляшка вина міцно вкорінена в цій культурі”, – розмірковує Ленслі.
Те, що споживачі асоціюють зі своїми улюбленими марками, здебільшого було свідомо сформовано самими брендами, і змінити це може бути нелегко, зазначає Джеймі Стоун, фахівець з упаковки у міжнародній інноваційній консалтинговій компанії PA Consulting.
“Провідні бренди десятиліттями інвестували мільярди в те, щоб навчити споживачів впізнавати їхню унікальну упаковку — згадайте знакову пляшку кетчупу Heinz, флакон спрею Flash або соус Kikkoman”, — зауважує пан Стоун, що базується в Лондоні.
“Алюміній не дозволяє легко створювати формовані упаковки. Це справжній виклик, адже форма є визначальною для ідентичності бренду та впізнаваності споживачами. Пригадайте, скільки повсякденних товарів — як-от соуси, шампуні, рідини для миття посуду чи зволожуючі засоби — потребують м’якої, що стискається, упаковки. Алюміній, через свою жорсткість, унеможливлює таку функціональність”.
“У багатьох категоріях споживачі прагнуть бачити продукт, який купують, — хай то буде колір соку, консистенція лосьйону чи густота соусу. Непрозорість алюмінію позбавляє цієї візуальної взаємодії”, – додає експерт.
Марк Армстронг, директор з дизайну в креативному агентстві Marks, яке створювало упаковку для Starbucks, стверджує: однією з причин, чому алюмінієва упаковка не набула широкого поширення, є те, що виробники вже мають добре налагоджені лінії для роботи з пластиком.
Для переходу на алюміній знадобилися б суттєві зміни або повна заміна цих ліній, що пов’язано з великими витратами. Крім того, більшість харчового алюмінію вимагає внутрішнього лакового або полімерного покриття, яке, за словами пана Армстронга, також має відповідати вимогам щодо перероблювання.
“Алюміній, безперечно, є лідером з переробки. Проте можливості дозування та герметичного повторного закриття нерідко вимагають використання допоміжних пластикових компонентів. Це ставить під загрозу його перероблюваність для споживачів, адже їм доведеться розділяти матеріали перед утилізацією, що істотно зменшує привабливість”, — пояснює пан Армстронг.
Також не варто ігнорувати інновації у сталості пластику — від розробки матеріалів, які можна переробляти нескінченно, до біорозкладних варіантів.
Саме тому Джейн Парамор, очільниця відділу сталої упаковки в консалтинговій компанії Anthesis, вважає, що пластик все ще може стати кращим вибором для брендів.
“Пластикові матеріали зберігають свою виняткову придатність для численних пакувальних рішень завдяки їхній стійкості, хімічній нейтральності та адаптивності до різних форм”, — стверджує пані Парамор.
