Україна може купувати у США зброю, навіть вживану, навіть ту, яка дається безкоштовно, але треба пам’ятати, що оборонний бізнес – це, в першу чергу, бізнес і це працює в обидва боки.
Україна готова закуповувати у США озброєння у величезних об’ємах, про що повідомив український президент Володимир Зеленський. І мова йде про можливі суми у 30-50 млрд доларів. Більше того, можливість такої закупівлі вже обговорюється, включно з механізмом фінансування, а сам перелік озброєння вже переданий США, пише DEFENSE EXPRESS.
Залишаючи за дужками джерело коштів, варто зазначити, що навіть нижня межа у 30 млрд доларів це величезна сума, “переварити” яку буде складно навіть американській оборонній промисловості. Для розуміння масштабів з 2022 року США за всіма програмами допомоги загалом виділили озброєння України, за їх оцінками, на понад 66 млрд доларів.
З них 32,85 млрд доларів за PDA, тобто вже наявного озброєння з власних запасів, а ще 33,2 млрд доларів за USAI, коли зброя замовляється у виробників. При цьому гроші за USAI будуть перетворюватись на зброю ще, орієнтовно, до 2027 року.
Сам перелік озброєння, який може бути замовлений, наразі не є публічним. Але Зеленський сказав, що у ньому будуть засоби ППО, які зараз дуже потрібні. Тобто ті самі ЗРК Patriot, які Україна недоотримала. А також звісно й ракети до них. При цьому навіть за поточної адміністрації навряд є ризик не отримати дозвіл на закупівлю, бо Україна й так є покупцем американського озброєння та його експлуатантом.
Але ціна на таке озброєння буде комерційною, як і умови його отримання, а до цього необхідно бути готовим. За прикладом можливо далеко не ходити, бо Польща за другою фазою програми Wisla за орієнтовно 15 млрд доларів хоче закупити комплект Patriot із 12 РЛС, 48 пускових та певну кількість ракет до них.
До цього за старими цінами у 2018 році Варшава придбала дві РЛС AN/MPQ-65, та 16 пускових, а також ще 208 ракет PAC-3 MSE за 4,75 млрд доларів. Кількість у самих ЗРК Patriot не вказуємо, бо поляки звели по дві РЛС в одну батарею на 8 пускових, але це можливість формування вдвічі більшої кількості окремих комплексів.
Щодо темпу виробництва Patriot, то поляки розраховують отримати додаткові ЗРК до кінця цього десятиріччя. А прем’єр-міністр Греції прямо заявив, що чекати на нові Patriot 4-5 років, тому Афіни замовлять ізраїльські ЗРК Barak. І це попри наявність у строю власних шести батарей Patriot.
До вже наявних Patriot необхідні ракети. Для довідки, літом 2024 року Пентагон для власних потреб замовив 870 ракет MSE за 4,5 млрд доларів – 5,17 млн доларів за одиницю. На експорт може, і скоріш за все, буде дорожче. Але окрім наявності грошей необхідно пам’ятати, що все впирається у виробничі потужності, а саме у наявний план Lockheed Martin за весь 2025 рік виробити 600 ракет MSE для всіх замовників.
Окрім додаткових ЗРК було б цілком логічним витратити гроші й на винищувачі. Нові F-16 Block 70/72 можуть отримати цінник до 279 млн доларів, так само як для Філіппін. І одне з пояснень парадокса, коли F-16 коштують дорожче за F-35 у тому, що якщо прямо зараз замовити F-16, то перші можна буде отримати у 2028 році, а F-35 десь на рівні 2034-2037-х років.
Чи реально придбати у США одразу вживані F-16 – напевно можливо. Але коли Аргентина захотіла купити вживані винищувачі, то Вашингтон продав не свої літаки, а натиснув на Данію і 24 F-16, замість їх передачі Україні, відправились до Аргентини. При цьому ця історія також показова тим, що аргентинці їх купляли по 13 млн доларів за літак у кредит, але отримали рахунок на 1 млрд на їх відновлення.
При цьому вживане озброєння у США закуповувати все ж таки можливо. Для цього навіть є спеціальна програма Excess Defense Articles – передача надлишкового майна, як альтернатива утилізації. Формально це безкоштовна передача озброєння, але за умовою оплати транспортних та інших супутніх витрат, а також, звісно, відновлення техніки до бойового стану. Тому 200 таких безкоштовних БМП Bradley від США коштують 1,6 млрд євро і від них відмовилась вже згадана Греція.
Водночас є ще одна, на цей раз більш приємна сторона закупівлі озброєння. Це так звані офсетні угоди, якими вже покупець може компенсувати витрати шляхом залучення інвестицій з боку продавця. Щоб знову дуже далеко не ходити – Польща, на прикладі того, як США продовжують купляти TNT для 155-мм снарядів у поляків.
При цьому офсетні угоди це й про ситуацію, коли, наприклад, Південна Корея готова не тільки поставити Румунії K2, але й зробити дороги під танки. Або частково локалізувати виробництво цієї зброї у себе, як це робить Чехія з БМП CV90 та безліч інших країн. Тобто варіантів дуже багато й кожен з них про залучення у власну економіку іноземних інвестицій.
