Верховна Рада ухвалила проєкт, який розблоковує добудову двох атомних блоків на Хмельницькій АЕС. Парламент проголосував у цілому за дозвіл “Енергоатому” купити необхідне обладнання в Болгарії і про початок робіт на майданчиках у Нетішині, де розташована станція. Досі спроби затвердити такий закон не мали успіху.
Рішення підтримали 269 депутатів, зокрема фракції “Слуга народу” та “Батьківщина”, та групи “Платформа за життя та мир”, “За майбутнє”, “Довіра” і “Відновлення України”.
Саме Верховна Рада має надавати дозвіл на проєктування та будівництво ядерних об’єктів, які мають загальнодержавне значення. Зараз цей дозвіл наданий. І хоча в самому законі не названа сума контракту, критики кажуть, що мова може йти про сотні мільйонів доларів. Принаймні парламент Болгарії дав дозвіл проводити перемовини з продажу обладнання за не менше як 600 млн євро, пише ВВС.
Ухвалений Радою документ ще має підписати президент, але він напередодні його публічно підтримав.
Частина депутатів та експертів у сфері енергетики вже давно протестують проти добудови ХАЕС і нібито даремного витрачання десятків мільярдів гривень. Вони кажуть про начебто корупційні ризики, пов’язані зі спорудженням. А також вказують на недоцільність втілювати проєкт, у межах якого встановлять реактори російського виробництва, які Болгарія давно отримала від РФ.
Натомість міністерство енергетики переконує, що нові атомні блоки в роботі вкрай необхідні через нестачу електроенергії і постійну загрозу руйнування електро- і теплових станцій Росією. Окрім того, в уряді наполягають, що левова частка обладнання цих блоків було раніше вироблене в Україні.
Поданий урядом законопроєкт про добудову атомних реакторів наприкінці 2024 року у парламенті зняли з розгляду. Але зараз пропрезидентська фракція із союзниками провела через Раду схожий документ. При чому внесла норми щодо атомних блоків у документ, який готували до другого читання зовсім в іншій сфері – про спрощення умов ведення господарської діяльності.
ВВС Україна нагадує, чому ця тема вже тривалий час є такою конфліктною і чому у парламенті та в експертних колах багато противників добудови, попри те, що для України стабільна енергосистема – це питання національної безпеки.
Болгарія і добудова
У Нетішині, де розташована Хмельницька АЕС, недобудовані два енергоблоки – третій готовий на 75-80%, четвертий – на 25-30%.
Будівництво було заморожене на два десятки років, аж поки у квітні 2024 року уряд оголосив про доцільність добудови, через втрати енергетики внаслідок ударів по електро- та теплостанціях російськими ракетами.
Окрім того, в уряді запевняли, що нарощування атомної генерації дозволить утримувати ціни на електроенергію “на прийнятному рівні”.
“Без атомної енергетики у нас не буде світла. Якщо ми можемо побудувати ХАЕС-3 та ХАЕС-4, це 2,2 ГВт в систему. І ми це будемо робити”, – заявляв міністр енергетики Герман Галущенко.
За його словами, добудова третього енергоблока ХАЕС може тривати 2,5-3 роки, четвертого – до 4 років.
У разі, якщо енергоблоки добудують, Хмельницька АЕС стане найбільшою у Європі, а її загальна потужність становитиме понад 6000 МВт.
У 2024 році рішення про добудову підтримав комітет Верховної Ради з питань енергетики, відповідний законопроєкт мали влітку розглянути у сесійній залі.
Але цього так і не сталося – за нього бракувало голосів і в грудні його зняли з розгляду.
Обидва недобудовані блоки потребують реакторів типу ВВЕР-1000 (водо-водяний енергетичний реактор), що був розроблений “Росатомом” за часів СРСР. Такі реактори працюють в Росії, Китаї, Болгарії та Чехії.
Уряд запланував купити їх в Болгарії, де ще у 90-х роках заморозили будівництво двох блоків АЕС “Белене”. Цю тему обговорив Володимир Зеленський минулого року під час візиту до цієї країни. Тоді ж від депутатів президентської фракції лунали заклики поквапитися з купівлею, бо Росія тисне на Болгарію, аби Україні не продали це обладнання.
“Ці блоки такі ж російські, як і українські. Значна частина обладнання була раніше вироблена на українських підтприємствах”, – відповів на закид опозиції у Раді депутат Олег Семінський, який доповідав законопроєкт.
Прихильники добудови також наголошують, що будівельний майданчик ХАЕС спроєктований саме під цей тип реакторів, і тому шукати і встановлювати інші потребуватиме значно більше часу і коштів. Експерти також кажуть, що реактори ВВЕР-1000 є основними на українських атомних станціях, вони вже випробувані на предмет безпеки.
Минулого тижня добудову ХАЕС підтримав і Володимир Зеленський.
“Проєкт добудови є ключем до енергетичної незалежності України та енергетичної стабільності регіону, і важливо, щоб народні депутати України підтримали цей проєкт”, – сказав Зеленський.
Добудову блоків Герман Галущенко обговорював минулого тижня з генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаелем Гроссі. Очільник МАГАТЕ сказав, що у нього “складається враження, що такі наміри – це мудре рішення”.
“Атомна енергетика залишалася основою, яка підтримувала економіку в надзвичайно важкий для країни час”,– сказав він після переговорів.
На запитання, чи можна будувати ядерні реактори в країні, де триває війна, Гроссі відповів, що це внутрішня справа держави, а МАГАТЕ “лише оцінює питання ядерної безпеки об’єктів”.
Ще один аспект – проєкт дає роботу сотням працівникам Запорізької АЕС, які переїхали працювати до Нетішина.
То чому є так багато критики з боку опозиції та антикорупціонерів?
Суперечки і сумніви
Мова йде про кілька причин: вартість проєкту, витрачання державних грошей, реалістичність термінів будівництва, ставлення до проєкту партнерів і навіть дотримання регламенту ВР.
Деякі опозиційні депутати, зокрема з ЄС, твердять, що із проєктом про придбання у Болгарії реакторів сталася “афера”.
Вони нагадують, що попередній законопроєкт був провалений у грудні, але тепер його ключові статті додали в законопроєкт, який не стосується теми енергоблоків, і який вже був ухвалений раніше у першому читанні.
Тож до другого читання атомну тему просто додали до зовсім непрофільного проєкту, щоб можна було швидше ухвалити.
10 січня у парламенті під час спілкування з міністром енергетики представниця фракції “Голос” Інна Совсун, яка є чи не найзапеклішою опоненткою Германа Галущенка, заявила, що запевнення міністра у тому, що проєкт підтримують у США, начебто не відповідають дійсності. І що посольство США стурбоване тим, що такі заяви лунають у публічному просторі.
Ці депутати нагадують, що план будівництва нових блоків був розроблений без консультацій з Європейським Союзом. Це підтвердила й посол ЄС в Україні Катаріна Матернова “Європейській правді”.
Вона сказала, що це суверенне право України – будувати чи ні, проте ЄС утримується від підтримки.
“Євросоюз не фінансує розбудову ядерних електростанцій, зокрема через те, що в ЄС є різні позиції щодо ядерної енергетики”, – пояснила вона.
Деякі експерти сумніваються у реалістичності термінів будівництва, що їх оголосило міністерство енергетики – 2-3 роки для третього блоку і на рік більше – для четвертого. Зокрема, на думку керівника Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, на таке будівництво може піти 10-12 років.
Експерти припускають, що зараз логічніше будувати не великі атомні блоки, а дрібну і швидку генерацію, яка може давати електрику не через роки, а набагато швидше.
Міністр Галущенко ще влітку минулого року казав, що на добудову блоків планується залучити донорські кошти, а також власні кошти НАЕК “Енергоатом”. Які саме – не уточнював.
Проте і ці заяви міністра викликають сумніви в опонентів. А у стінах парламенту лунають побоювання, що без прозорих правил фінансування будівництва виникатимуть підозри у нецільовому використанні грошей.
10 лютого депутат Ярослав Железняк повідомив, що НАБУ відкрило провадження “про розтрату 430 млн гривень на проєкти, пов’язані з будівництвом нових атомних блоків”.
Депутат пише у телеграмі, що він та кілька колег передали до НАБУ “факти, як керівництво “Енергоатому” витрачало кошти на різні активності повʼязані з будівництвом блоків”, хоча Рада має давати згоду на дії, пов’язані з проєктуванням і будівництвом ядерних об’єктів.
Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін взагалі заявив, що ухвалення закону – “це фактичне злиття щонайменше $600 млн на російські атомні реактори”.
