“Хочемо закінчити війну в цьому році, але не просто швидко, а справедливо, – сказав Володимир Зеленський на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. – Надійно для українців, щоб вони повернулись додому, жили в безпеці і працювали”.
Після трьох років великого російського вторгнення стає зрозумілішою фраза: битви виграють армії, війни виграють економіки.
Чи потягне Україна ще рік війни? Особливо, якщо враховувати, що один із ключових союзників, США, можуть скоротити допомогу? Про це пише ВВС.
Одним із перших розпоряджень президента Трампа стало призупинення американської іноземної допомоги на три місяці, аби перевірити, наскільки вона відповідає цілям нової адміністрації.
Хоча це рішення, за словами президента Зеленського, ніяк не стосується військової допомоги, суперечки та песимістичні припущення про економічну стійкість України не вщухають.
Як працює міжнародна допомога і хто скільки дає
Як і на полі бою, в економіці Україна протистоїть більш потужному противнику. Ще до початку повномасштабної війни російський ВВП перевищував український приблизно вдесятеро.
Після лютого 2022-го потреби у фінансуванні армії та оборони різко зросли. Це призвело до різкого зростання дефіциту бюджету через зростання видатків більш, ніж удвічі.
Як нагадав в коментарі ВВС Україна голова НБУ Андрій Пишний, “якщо у 2021 році видатки держбюджету до ВВП становили 27,4%, то у 2024 році – близько 58%”
У перші місяці війни уряд намагався покрити дефіцит продажем ОВДП. Більшість цих облігацій викуповував Національний банк під емісію грошей.
Результат за 2022 рік – падіння ВВП на 29,1% та інфляція на рівні 26,6%.
Ситуація почала поступово стабілізуватися завдяки регулярній міжнародній допомозі. Найбільшим донором та ініціатором допомоги на той час стали Сполучені Штати, але згодом лідерство у фінансовій підтримці України перейшло до Євросоюзу.
За даними міністерства фінансів, у 2022-2024 роках Україна отримала від міжнародних партнерів понад 115 млрд доларів до бюджету. Трійка лідерів виглядає так: майже 45 млрд доларів надійшло від ЄС, 31 млрд доларів – від США, 12,4 млрд доларів – від МВФ.
У січні 2025 року міністр фінансів Сергій Марченко під час засідання Ради ЄС у Брюсселі заявив, що Євросоюз став найбільшим донором прямої бюджетної допомоги від лютого 2022 року. Відтоді на фінансування пріоритетних видатків українського бюджету залучили 45 млрд євро.
“У 2024 році бюджетна допомога ЄС становить понад 40% усіх зовнішніх надходжень – 16,1 млрд євро”, – заявив міністр, зазначивши, що основу складають пільгові кредити, але є також і гранти на 3 млрд євро.
Показово, якщо зважити надану Україні допомогу на ВВП країн-партнерів, топ-10 складатиметься із балтійських та скандинавських держав, а також Польщі. Очолює цей список Естонія.
За підрахунками Кільського інституту світової економіки, який відстежує усю допомогу, надану Україні партнерами, від початку війни до кінця жовтня минулого року від Європи (ЄС + інші країни, такі як Британія), надійшло допомоги на майже 125 млрд євро, тоді як від США – на трохи більше 88 млрд євро, з яких майже 60 млрд – це військова допомога.
За даними Держдепу США, оприлюдненими наприкінці 2024 року, від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від Сполучених Штатів майже 61,1 млрд доларів військової допомоги.
Проте значна частина коштів йде на фінансування виробництва зброї в самих Сполучених Штатах.
Між осінню 2023 та весною 2024 американським законодавцям знадобилося пів року, аби схвалити 95-мільярдний пакет іноземної допомоги, в якому частка України складала 61 млрд доларів. Намагаючись переконати конгресменів голосувати за нього, президент Байден заявляв, що дві третини з коштів для Києва – близько 40 млрд доларів – залишаться у США.
“Хоча проєкт передбачає надання військового обладнання Україні, гроші витрачатимуться тут, у Сполучених Штатах”, – пояснював президент Байден, називаючи заводи у Огайо, Аризоні, Техасі та Пенсильванії, які виробляють зброю від ППРК Patriot до снарядів для України. Він підписав нарешті ухвалений Конгресом закон про допомогу у квітні 2024 року.
Коментуючи одне із перших розпоряджень нового американського президента Трампа про призупинення допомоги, президент Зеленський заявив:
“Було обмеження гуманітарних програм, програм для інституцій у всьому світі. Я сфокусований на військовій допомозі. Вона не зупинена”.
Стабільність на аутсорсі
Тоді як військова допомога від партнерів допомагає Україні тримати лінію фронту і захищати повітря великих міст, включно із Києвом, фінансова дозволяє не лише підтримувати стабільність у фінансах, на валютному ринку, але й підживлює зростання економіки.
Це вкрай важливо за умов руйнації значної частини енергетики через російські удари та браку робочої сили через мобілізацію та міграцію населення.
Після різкого падіння у 2023-му українська економіка відновила зростання – до 5,3%. За 2024 рік ріст уповільнився, але зберігся. За попередніми даними міністерства економіки, минулого року ВВП зріс на 3,6%. Національний банк дає трохи меншу оцінку – 3,4%.
“Попри всі проблеми з електроенергією, з людським капіталом, ми зростаємо. Тобто не зважаючи на війну, Україна та українська економіка тримається”, – каже заступник міністра економіки Андрій Телюпа.
Фактором, який дозволяє не лише підтримувати стабільність, але й певне зростання економіки, є саме фінансова допомога союзників, каже директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.
“Наша економічна спроможність визначається зовнішньою фінансовою підтримкою. Нам потрібно для того, що, як то кажуть, підтримувати штани, близько 40 млрд доларів на рік, – каже економіст. – Якщо прибрати ці 40 млрд, ніякої стійкості не буде – все буде сумно. Стабільність гривні, стабільність банківської системи, все це буде під питанням”.
Війна, мир, й все, що між ними у 2025
За даними, наданими ВВС Україна міністерством фінансів, за 2024 рік видатки на оборону із фонду державного бюджету становили майже 2,1 трлн гривень (51,9 млрд доларів).
Тобто в середньому день війни коштував країні близько 5,7 млрд грн (142 млн доларів США).
У 2025 році на оборону планують витратити 2,2 трлн грн – це понад чверть ВВП.
“Держбюджет поєднує внутрішні ресурси та підтверджену міжнародну підтримку, що дозволить профінансувати усі заплановані видатки”, – запевняють у міністерстві.
Там відзначають, що важливу роль відіграє підтримка партнерів у рамках програми Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Цей схвалений минулого року механізм, передбачає отримання від країн G7 50 млрд доларів США із подальшим погашенням за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Загалом за цією програмою від США та ЄС має надійти по 20 млрд доларів, 3,7 млрд доларів від Канади, й по 3 млрд доларів від Британії та Японії.
Очікується, що у 2025 році в рамках ERA Україна отримає 22 млрд доларів. При цьому 3 млрд євро від ЄС та 1 млрд доларів від США вже виділили.
“На сьогодні немає вагомих підстав говорити, що можуть реалізуватися ризики недоотримання запланованого обсягу міжнародної допомоги”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний на брифінгу. Але додав, що “світ мінливий”, отже ризики зберігаються.
За його словами, минулий рік українська влада працювала над тим, щоб “підготуватися до будь-якого сценарію, який дозволяє Україні в сталому режимі отримувати достатній рівень фінансової підтримки”. У 2025 він має скласти 38,4 млрд доларів.
В коментарі ВВС Україна голова НБУ також нагадав, що певною платформою, що поєднала зобов’язання України щодо реформ із запевненнями з боку міжнародних партнерів по фінансуванню, став Міжнародний валютний фонд.
“Черговий (вже шостий) успішний перегляд програми МВФ не відбувся би, якби Фонд не мав відповідних запевнень з боку партнерів”, – каже Андрій Пишний, нагадуючи, що саме до програми з МВФ прикріплений пакет міжнародної допомоги обсягом близько 150 млрд доларів за базового сценарію та майже 180 млрд доларів за негативного.
“З огляду на заходи уряду з нарощування власних надходжень і залучення на внутрішньому борговому ринку, цих коштів має вистачити для повного покриття запланованого дефіциту бюджету на цей рік без звернення до емісійних джерел та для підтримання стійкої ситуації на валютному ринку”, – кажуть в НБУ.
В принципі, з урахуванням тих коштів, що передбачені іншою допомоговою програмою, Ukraine Facility (фінансується ЄС), й в рамках ERO, тобто 50 млрд доларів під гарантії доходів від російських активів, можна говорити, що фінансові потреби країни на 2025 рік закриті. Навіть у разі, як щось станеться із якоюсь частиною американської допомоги, вважає Дмитро Боярчук.
Втім, зауважує економіст, попередня адміністрація США зробила певні кроки, аби цього не відбулося. Але за нинішніх умов все може “повернутися на 180 градусів”
“Прогнозувати навіть на квартал важко. Але можна сказати, що 2025 рік забюджетований, і це в наших умовах велика стабільність”, – каже експерт.
Цих коштів частково вистачає навіть і на 2026 рік. Але, зауважує Боярчук, наступні кілька тижнів і місяців “будуть багаті на новини”, особливо стосовно переговорів Трампа і Путіна, і також можливості переговорів про мирну угоду чи перемир’я.
Тож, скільки Україна може тягти тягар війни
Вже зрозуміло, що “бліцкриги є неможливими”, й що розв’язана Росією війна в Україні йде на виснаження. А відтак, це змагання ресурсів – військових, людських та економічних. Власне, це змагання економічних систем, каже Боярчук:
“Про це непопулярно говорити, наперед виходять питання мобілізації, наявності зброї, але фактично ми вже давно змагаємося (з Росією) економічними спроможностями, економічною стійкістю”.
У цьому змаганні Україна показала здатність до адаптації, витривалості та готовності до нелінійних відповідей на кількісну перевагу противника, як операція ЗСУ у Курській області.
По тому, як Росія вийшла із підтримуваної ООН та Туреччиною угоди про зерновий коридор у Чорному морі, Україні та її союзникам вдалося налагодити роботу власного морського шляху не лише для аграрної продукції.
У 2024 український експорт, за попередніми оцінками, зріс на 15% і приніс близько 41,7 млрд доларів. Ця сума співставна із обсягами міжнародної допомоги.
Руйнація Росією значної частки теплової генерації із вугільними ТЕС радянського зразка стала поштовхом для розвитку зеленої та розподіленої генерації.
Після зупинки транзиту російського газу українська ГТС заповнюється не лише природним газом внутрішнього видобутку. У січні 2025 року туди закачали перший мільйон кубів біометану, перспективного палива з огляду на масштаби українського аграрного сектору (і його відходів).
Але витримати війну і перемогти в ній Україна не може без зовнішньої компоненти.
Незадовго до того, як президент Байден залишив Білий дім, він заявив, що якщо західні союзники України виступатимуть єдиним фронтом і не припинятимуть допомагати, “є реальний шанс, що українці можуть перемогти”.
Байден наголосив, що “Путін у скрутній ситуації зараз, і, гадаю, дуже важливо не давати йому передихнути, щоб він міг продовжувати роботи ті жахливі речі”.
Показово, що і наступник Байдена, виглядає, обрав економіку як важіль примусу Росії до миру. В один з перших днів на посаді президента США в дописі в започаткованій ним соцмережі Truth Social президент Трамп написав:
“Хочу зробити Росії, економіка якої падає, і президенту Путіну велику послугу. Вгомоніться і припиніть цю безглузду війну! Бо ставатиме лише гірше”.
Ще наприкінці листопада голова російського центробанку Ельвіра Набіулліна, яку вважають головним архітектором фінансової стабільності Росії під час війни, заявила, що майже всі доступні ресурси в російській економіці на сьогодні вже задіяні.
На наступний рік МВФ очікує уповільнення економіки РФ до 1,4%, після 3,8% у 2024 році.
Інфляція в країні пришвидшилася до двозначних показників, що змусило центробанк підняти облікову ставку до рекордного рівня у 21%. Це викликало невдоволення і промисловців, і навіть президента Путіна, який заявив, що “економіка перегріта”.
Російський лідер не уточнив, від чого саме стався цей перегрів, але економісти зазначають, що минулого року військові витрати Росії склали 6,3% ВВП – це найвищий рівень з часів розпаду Радянського Союзу.
Найскладніше – після війни?
Поки увага зосереджена на тому, коли і на яких умовах можуть припинитися бойові дії, з’являється також і розуміння, що мир не лише не зменшить, але й може посилити економічні виклики для України.
За оцінками МВФ, від 2027 року, коли нині діючі допомогові програми будуть завершені, Україна отримуватиме лише 5-12 млрд доларів на рік.
“У 2025 рік ми увійшли з тим, що нам скрізь кажуть, що більше грошей не буде, це останні гроші, – каже Боярчук. – У нас нічого не працює на те, щоб розвивати внутрішню економічну спроможність, все тримається виключно за рахунок оцих 40 млрд зовнішніх ін’єкцій”.
Уряд зробив спробу хоча б частково замінити іноземні кошти українськими – у вигляді підвищених податків. Проте навіть помірковане підвищення, що ухвалили минулого року, багато хто в бізнесі та серед експертів сприймає як посилення фіскального тиску, а відтак фактор, який може негативно вплинути на економіку.
Втім, як каже заступник міністра Андрій Телюпа, в уряді все-таки вважають, що підвищення податків є таким, що бізнес “може його прийняти”.
Уряд також намагається використовувати доступну нині міжнародну допомогу, аби розбудовувати галузі економіки, які приноситимуть дохід і після війни чи скорочення коштів від партнерів.
Наприклад, за словами Андрія Телюпи, кошти на програму пільгового стимулювання бізнесу 5-7-9 надходять від Світового банку. За умова міжнародної допомоги, що її отримує Україна від партнерів, її не можна спрямовувати на підтримку ЗСУ.
“Ми беремо ці міжнародні кошти, спрямовуємо їх на підтримку бізнесу, для того, щоб бізнес далі сплатив більше податків, які ми вже можемо направляти на підтримку армії”, – пояснює заступник міністра економіки.
А у міністерстві фінансів зазначають, що частково на оборонні потреби можуть піти і кошти ERA:
“Особливість програми полягає у можливості спрямування частини цих коштів (від ЄС та Британії) безпосередньо на оборонні потреби, що у поєднанні з внутрішніми ресурсами, зокрема отриманими від нещодавно ухвалених змін до Податкового кодексу, дозволить зміцнити військовий потенціал і забезпечити усі критичні потреби Сил оборони”.
В Києва є також і сподівання на те, що союзники наважаться використати не лише дохід від заморожених російських активів, але й самі ці активи, – а це близько 300 млрд доларів.
Заяви керівників економічного та зовнішньо-політичного блоку Єврокомісії на Давоському економічному форумі, свідчать про те, що це може бути цілком можливо, заявив на брифінгу голова НБУ Андрій Пишний.
“Вперше, коли ми почали говорити про доступ до знерухомлених (російських) активів, як до джерела покриття наших потреб, це видавалося чимось абсолютно неймовірним. Протягом війни ми неодноразово проходили шлях від категоричного заперечення, від “ні”, до “давайте обговоримо”, і, в результаті, “давайте поквапимося і зробимо це швидше”, – оцінює ситуацію голова Нацбанку.
Водночас президент США Трамп вже натякнув, що ці активи можна використовувати й в інший спосіб – як важіль впливу на Росію під час переговорів.
Якщо так і станеться, то навряд чи варто розраховувати на ці гроші як фінансову основу повоєнної відбудови України, вважає Боярчук:
“Враховуючи в якому стані Європа, де є серйозні внутрішні економічні проблеми, враховуючи позицію США, для нас може бути дуже важким періодом час після завершення активних бойових дій”.
Але, як зазначає голова НБУ Пишний, Київ постійно нагадує партнерам, що “підтримка України є найкращою інвестицією у майбутнє всього цивілізованого світу”, і вже “бачить відгук від них у публічній площині”.
За його словами, продовження війни в Україні тільки у середньостроковій перспективі – “це загроза продовольчій безпеці та нечувана глобальна хвиля біженців”. Більш віддалені наслідки – руйнування міжнародного права, перехід до силових методів вирішення суто економічних суперечок, розбалансування фінансової системи і, як наслідок, сировинні війни чи війни за логістичні ланцюжки. Це все на додачу до світового стрибка у витратах на озброєння, який вже відбувся, і “буде кратно більшим, якщо Україна не зупинить Росію”.
“В умовах, коли військова безпека стане економічним пріоритетом, малоймовірні як сталий розвиток, так і “зелений” порядок денний. Також варто очікувати руйнування інших (після продовольчого) ланцюжків постачання: сировинного та енергетичного, – наголосив голова НБУ в коментарі ВВС Україна. – Саме тому потрібно сприймати дію під назвою “допомога Україні” як інвестицію в безпеку і майбутнє світу”.
Графіка Ангеліни Корби
