Попри те, що РФ вже майже три роки веде війну проти України, російська економіка досі зростала, доходи населення теж. Проте цей період закінчується. Накопичені проблеми вже даються взнаки, і у 2025 році вони проявлять себе повною мірою, пише DW.
Зростання ВВП в умовах війни
Всупереч очікуванням влади та експертів, економіка Росії 2024 року демонструвала незвично високі для себе темпи зростання. Російська федеральна служба державної статистики (Росстат) поки що не представила попередню оцінку зростання ВВП, проте поквартальна динаміка відповідає збільшенню на 3,5-4% за рік. Однак темпи зростання сповільнюються: 5,4% у першому кварталі, 4,1% у другому і 3,1% у третьому. На 2025 рік уряд РФ прогнозує зростання на 2,5%, більш обережний у своїх оцінках російський Центральний банк (ЦБ) – на 0,5-1,5%.
В останнє десятиліття для російської економіки була більш звичною майже нульова динаміка ВВП. Нинішнє зростання – лише черговий епізод відновлювального підйому після кризи. Таких криз за цей час було три: у 2014-2016 роках – через падіння світових цін на нафту, у 2020-му – через пандемію, у 2022-му – через початок війни проти України.
Економіка Росії успішно долає кризи завдяки відточеним механізмам ручного управління, але вони ж стримують розвиток у періоди відносної стабільності, зазначає запрошена наукова співробітниця Берлінського центру Карнегі Олександра Прокопенко. Постійне очікування нових потрясінь привчило владу концентруватися на накопиченні резервів, жертвуючи інвестиціями. Такий підхід перейняли приватні компанії, що обмежує їхню готовність до ризику, експансії та довгострокових вкладень.
Зростає військова промисловість, цивільна – ні
Ключова особливість теперішнього відновлювального зростання полягає в тому, що воно здебільшого сконцентроване в обмеженому числі секторів економіки, які пов’язані або з військовими потребами, або з адаптацією до міжнародних санкцій. Водночас багато цивільних секторів так і не відновилися.
Наприклад, виробництво автомобілів у листопаді 2024 року було на понад 20% нижчим за рівень листопада 2019 року, підрахував близький до російського уряду Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП). У деревообробці спад становив понад 10%. Виробництво будівельних матеріалів залишилося на колишньому рівні. У видобутку корисних копалин, найбільшому секторі російської економіки, зафіксований спад на 6%.
Чемпіони зростання – це так звані “інші транспортні засоби” (в цю групу входить, зокрема, військова техніка), готові металовироби (зброя і боєприпаси), а також електроніка та оптика (комплектуючі для того й іншого). Виробники цих товарів, за оцінкою ЦМАКП, майже подвоїли випуск порівняно з 2019 роком.
Мілітаризація економіки породжує дисбаланси
Щоб значно збільшити виробництво озброєнь, уряд спрямував у військово-промисловий сектор колосальні кошти. Загалом лише прямі видатки на національну оборону та безпеку у 2025 році перевищать 8 відсотків ВВП. Це 40% загальних видатків федерального бюджету. Стільки держава не витрачала з радянських часів.
Оборонним підприємствам знадобилися нові співробітники – і вони почали переманювати їх з інших секторів економіки, пропонуючи вищі зарплати. Ті, своєю чергою, були змушені чинити так само. Почалася гонка зарплат. Її посилило те, що російський ринок праці втратив сотні тисяч працівників через масштабну еміграцію, мобілізацію і набір контрактників.
За період із січня до вересня 2024 року середня реальна зарплата в Росії, за даними Росстату, зросла на 9 відсотків, номінальна – на 18 відсотків. Згідно з опитуванням підприємств, яке нещодавно провів центробанк, зарплати минулого року проіндексували практично всі організації.
Динаміка ВВП і зарплат створили ілюзію стійкості російської економіки до війни та санкцій. Проте вже в році, що настав, ця ілюзія почне розсіюватися.
Ризики незбалансованого зростання економіки
Зростання доходів працівників, а також військових і членів їхніх сімей, розігнало інфляцію. За підсумками 2024 року, вона може скласти близько 10%. Збільшені доходи хочеться на щось витратити, але вітчизняна промисловість сфокусована на виробництві товарів, які звичайні люди не споживають. У нормальній ситуації брак товарів повсякденного і тривалого попиту вирішив би імпорт. Але імпорт обмежений санкціями.
Для приборкання інфляціЇ ЦБ підняв ключову ставку до дуже високого рівня – 21%. Відповідно, ставки в комерційних банках стали ще вищими. Це дозволило знизити споживання, зокрема з допомогою позикових коштів. Однак одночасно регулятор обмежив можливості для кредитування, а отже, і для розвитку бізнесу. Щоб взяти кредит під 20 із лишком відсотків річних, необхідно, щоб прибуток міг це компенсувати.
Проблема не актуальна для оборонних підприємств, тому що їм ставки субсидує уряд. За підрахунками російського видання “Коммерсант”, у першій половині 2024 року з бюджету субсидували ставки за 65 програмами пільгового кредитування. Наприклад, виробникам високотехнологічної продукції, які обслуговують ВПК, повністю покривають відсоткові витрати за кредитами, що перевищують 5% річних. Тобто, якою б не була ключова ставка, понад 5% ці підприємства не заплатять.
Утримувати ставку на високому рівні ЦБ обіцяє ще довго. Структурні причини інфляції – недостатнє виробництво всередині країни та обмеження, накладені на імпорт, – нікуди не подінуться. Це означає, що економічна активність дедалі більше зосереджуватиметься у військових і навколовоєнних секторах економіки, які й надалі витягатимуть ресурси з усіх інших. Але і ВПК колишніми темпами зростати вже не може – його потужності, за різними оцінками, вже завантажені майже повністю.
Чому Росії загрожує стагфляція і чим вона небезпечна
Стагнація економіки за високої інфляції – відомий феномен, який називається стагфляцією. Він проявив себе в економіці США та інших західних країн спочатку в середині 1970-х, а потім у 1980-ті. У першому випадку вона була пов’язана з різким зростанням цін на нафту, у другому – з тим, що центральні банки друкували занадто багато грошей.
Підступність стагфляції полягає в тому, що з неї важко вибратися. Підвищення ставок в умовах стагфляції посилює застій. Водночас стимулювання економіки через зниження ставок лише підігріває інфляцію.
Російська влада усвідомлює ризики. Слово “стагфляція” вже деякий час регулярно звучить, наприклад, у виступах керівників ЦБ. Рецепт, який вони пропонують, полягає в поверненні економіки на “траєкторію збалансованого зростання”, тобто в припиненні стимулювання військових секторів економіки коштом цивільних. Але в умовах війни це неможливо. Та й в умовах миру – не факт. Бюджетні проєктування уряду на 2026 і 2027 роки не передбачають скорочення військових витрат.
Нагадаємо також: Українські дрони знизили нафтопереробку у РФ до 12-річного мінімуму
