Фонд державного майна України (ФДМУ) продовжив до 24 вересня прийом заявок на участь у конкурсі з приватизації Білгород-Дністровського морського порту, хоча спочатку аукціон планувався на 16 вересня. Причиною є відсутність потенційних покупців, готових придбати актив за стартовою ціною 89 млн грн. Якщо в майбутньому не з’являться охочих придбати об’єкт, його стартову ціну доведеться знизити, повідомили в ФДМУ для видання Delo.ua.
ФДМУ в понеділок продовжив до 24 вересня прийом заявок на участь в аукціоні з приватизації єдиного майнового комплексу “Білгород-Дністровський морський торговельний порт”. Відповідно, запланований на 16 вересня аукціон не відбувся, повідомили представники держструктури.
Причиною стала відсутність інтересу з боку потенційних покупців, уточнюють у ФДМУ. Компанії-учасники аукціону ще до 16 вересня відмовились від участі в торгах, і зараз йде пошук охочих придбати державний актив.
Дата наступного аукціону поки невідома, зазначають у відомстві. Якщо і після 24 вересня не надійдуть заявки від учасників, ФДМУ перегляне умови продажу активу, знизить його стартову ціну та оголосить повторний приватизаційний аукціон.
Чому покупці відмовляються від приватизації порту?
Компанії, які були зацікавлені в покупці Білгород-Дністровського морпорту, відмічають невідповідність його поточної інвестиційної привабливості з вартістю активу, за яку його планує продати ФДМУ.
Раніше видання Liga.net зазначало, що приватизацією Білгород-Дністровського порту цікавляться ТОВ “МСП Ніка-Тера” (входить в холдинг Group DF Дмитра Фірташа), олієекстракційний завод “Потоки” (входить до складу корпорації Alef Вадима Єрмолаєва) та “Нібулон” Андрія Вадатурського.
Строк окупності цього порту надто великий, щоб інвестувати в нього в теперішніх реаліях, розповів виданню керівник з корпоративних з комунікацій Group DF Олег Арестархов.
“Щоб вивести актив на прибуткову роботу, потрібно зробити колосальні інвестиції. Мова йде, перш за все, про днопоглиблювальні роботи. Це — мільйони доларів. По-друге, на балансі порту до останнього навіть не було причалів. Це принципово для будь-якого портового бізнесу – мати свій вихід на море, а не платити концесію державі”, — пояснив він.
Через недостатню глибоководність порту до нього не можуть заходити судна типу Panamax місткістю до 60 тис. тонн, на яких найчастіше перевозить вантажі великий бізнес. Через це активу складно конкурувати з портами Великої Одеси.
Також порт має суттєве логістичне обмеження: розвідний міст до Білгород-Дністровського порту знищений окупантами. Без його відновлення повноцінна робота об’єкта неможлива, додає Олег Арестархов.
Представник Group DF також відмічає наявність у держпідприємства боргів по зарплаті, які буде зобов’язаний оплатити покупець активу. Також перезавантаження роботи порту упиратиметься в кадрову проблему, оскільки висококласних фахівців зараз просто немає на ринку.
“Поблизу Миколаєва у нас є порт “Ніка-Тера”, зруйнований російськими атаками. В наших поствоєнних пріоритетах — відновлення діяльності свого порту. Ми відновимо наш порт, і лише потім будемо дивитись на інші активи”, — констатує Олег Арестархов.
Зернотрейдинговий та суднобудівний холдинг “Нібулон” також більше не планує змагатися за приватизацію Білгород-Дністровського морпорту.
Корпорація Alef не стала коментувати свої плани щодо приватизації порту.
Хоча порт має значну територію та технічну базу, що дозволяє розширити його потужність, обмежена тоннажність суден та проблеми з інфраструктурою роблять його менш привабливим для українських агрохолдингів. Іноземні інвестори також можуть бути стримані через військові ризики та необхідність значних вкладень у модернізацію порту.
Про Білгород-Дністровський морпорт
Білгород-Дністровський морський торговельний порт – міжнародний універсальний транспортний вузол, що спеціалізується на перевантаженні лісових, сипучих, будівельних та зернових вантажів, а також залізорудних окатків та металопродукції. Перевалка здійснюється як з сухопутних видів транспорту на морські судна, так і у зворотному напрямку.
Єдиний майновий комплекс розташований на території площею 64,4 га. Він складається з 59 га основної виробничої території порту у місті Білгород-Дністровський та 5,4 га території портового пункту Бугаз, розташованого в селищі Затока. Загальна площа будівель становить 31,3 тис. кв.м.
Захід суден здійснюється підхідним каналом морської частини Дністровсько-Царгородського гирла довжиною 1,5 км і Дністровсько-Лиманської частини – 14,5 км. Глибина підхідного каналу становить 3.0 м (паспортна 3.5-4.5 м).
Порт має розвинену інфраструктуру, власні залізничні колії, а також інженерні мережі: водопровід, теплотрасу, кабельні лінії 0,4 кВт та високовольтні лінії потужністю 10 кВт.
Нагадаємо, у 2023 році ФДМУ шість разів намагалось продати цей порт, але всі спроби виявилися невдалими. Ще чотири спроби відбулись у 2024 році: дві навесні та дві в вересні.