Минулого місяця експорт українських товарів збільшився на 9% і досяг 2,97 мільярда доларів.
Про це запевнив заступник міністра економіки Тарас Качка. Хоча йдеться про експорт у грошовому вирадженні.
-9% зростання експорту у липні у порівнянні до червня. Абсолютні цифри, утім, майже по олімпійські буквально трохи не дотягнули до трьох мільярдів: 2 млрд 969 млн доларів США.
При цьому, таке зростання сталося попри те, що фізичний обсяг експорту в липні на 0,6% менший, ніж в червні.
Головна причина – сезонна перезмінка в аграрних культурах, які експортуються. Обсяги експортованої кукурудзи і далі меншають – 1,56 млн тон, на 44,4% менше, ніж в червні і в 2,5 рази менше ніж в піковому квітні, коли ми експортували 4,1 млн тон кукурудзи.
Натомість маємо збільшення експорту пшениці і ріпаку. Пшениці ми експортували 1,58 млн тон, на 44% більше, ніж в червні. І майже в два рази більше, ніж в липні минулого року. Тоді ми експортували 823 тисячі тон. Українські виробники також експортували 277 тисяч тон ріпаку, що на 13,5 % більше, ніж в липні минулого року. Також відроджується експорт ячменю, експорт якого склав у липні 580 тисяч тон, майже в два рази більше, ніж в липні минулого року.
Як бачимо, навіть у суто секторі, який в нас сприймають сировинним завжди є можливість виробляти товари з більшою ціною і більшою доданою вартістю.
Звичайно, що товари, які ми виробляємо у великій кількості найбільше впливають на показники експорту.
Але варто відзначити, що в нашій структурі експорту є 38 категорій товарів, експорт яких в місяць складає понад 10 млн доларів. Наприклад склотара (код 7010) експорт якої за останні 12 місяців не опускався нижче 10 млн доларів і в деякі місяці сягав 12 млн доларів. Або столярні і теслярські вироби (4418), експорт яких зазвичай складає від 14 до 16 млн доларів у місяць. Або меблі (9403) експорт яких за рік поступово більшав від діапазону 34-35 до 38-40 млн доларів на місяць. У липні ця категорія товарів показала експорт 37,9 млн доларів.
У металургії не обійшлося без рекордів – 219 тисяч тон напівфабрикатів з заліза (7207), це найкращий показник за часи війни, +83% до червня місяця.
За видами транспорту маємо невеличку корекцію у морському транспорті 6,25 млн тон, на 0,4% менше, ніж в червні. Залізничним транспортом експортовано 2,609 млн тон, на 3% менше, ніж в червні. Натомість і далі відживає автомобільний транспорт +5,5% до червня: 825 тисяч тон.
Географічний розподіл експорту зберігається. 1,67 млрд (56%) припадає на ЄС, серед держав якого лідерами по купівлі українського є Польща (358 млн), Іспанія (190 млн), Німеччина (178 млн), Нідерланди (147 млн) і Італія (136 млн).
Експорт до Китаю поменшав на 3,1%, але і далі найбільший з поміж інших (не ЄС) країн світу – 175 млн доларів. Експорт до Єгипту зріс у липні до червня на 17,5% до 143 млн. Ще більше зростання експорту до Туреччини +32,7% і 134 млн доларів. Ну і зовсім гарні показники у торгівлі з Індією +137% і 89 млн доларів.
У топ-10 не-ЄС адресатів експорту – Республіка Молдова (87 млн), Ліван (44 млн), Алжир (39,5), США (39,2 млн), Ізраїль (39 млн), Індонезія (38,5 млн).
Тому розвиток мережі угод про вільну торгівлю з країнами Середземномор’я завжди буде нашим пріоритетом, якою б не була безпекова ситуація у відносинах між цими країнами.
Щодо імпорту, то він склав у липні 5,3 млрд доларів. На додаток до традиційних палива (604 млн), автомобілів (306 млн), лікарських засобів (156 млн), БПЛА (101 млн доларів), маємо такі значні статті імпорту як комплексні добрива (102 млн доларів) і електроенергія (120 млн доларів).
Нагадаємо, за 7 місяців українські порти перевалили майже 60 млн.тонн вантажів
