Західні компанії торік заробили в Росії 1,3 трильйона рублів. Це на 40% більше, ніж до повномасштабної війни. Про це йдеться у матеріалі novayagazeta.eu, пише ЛБ.
“Західний бізнес на третій рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну продовжує створювати видимість «відходу» з російського ринку, але насправді цілком успішно заробляє в країні-агресорі”, ‒ зазначає видання.
У 2023 сумарний чистий прибуток 100 найбільших іноземних компаній у Росії виріс до 1,3 трлн рублів. Це в 1,4 рази або на 383 млрд рублів більше порівняно з останнім довоєнним 2021 роком.
Здебільшого доходи західних компаній, що залишилися в Росії, заморожені Кремлем, який заборонив закордонним інвесторам виводити прибуток і дивіденди. Ці гроші стали додатковим паливом для російської економіки, що зростає під час війни.
Наприклад, так заробляють російські банки: для них прибуток зарубіжних компаній став додатковим джерелом активів, які можна вкладати у фінансові інструменти, отримуючи дохід. Але головним бенефіціаром від роботи іноземного бізнесу є російський бюджет: 100 найбільших компаній в 2023 перерахували в нього більше 400 млрд рублів податку на прибуток. Це близько 1,5% від минулорічних доходів федерального бюджету, з якого фінансується війна.
“З нашого топ-100 іноземних компаній 85% сумарного прибутку за підсумками 2023 року, або 1,1 трлн рублів, припадає на 20 найбільших фірм. Зі свого боку, майже половина цієї суми припала на російські активи трьох глобальних гігантів – TotalEnergies, BP і банку Raiffeisen”, ‒ додає видання.
Газета додає, що “недружній” бізнес, який не пішов із Росії, не просто продовжує заробляти: його доходи зростають увесь той час, поки йде війна. 2023-го вони збільшилися на 4% проти 2022-го, а в рік початку війни ‒ у півтора разу проти 2021 року.
З найбільших компаній найсильніший ривок зробив угорський OTP-банк. Всупереч обіцянкам, він не розлучається з Росією і збільшив чистий прибуток приблизно в 200 разів, з 133 млн рублів у 2022 до майже 25 млрд. рублів у 2023-му. Банк пояснив це суттєвим зростанням доходів у роздрібному кредитуванні та трансакційному бізнесі. У п’ять разів виріс прибуток російського бізнесу у польського виробника упаковки Can-Pack.
Разом із збільшенням прибутку “Роснефти” (через зростання видобутку та цін на нафту) зросла і частка прибутку, що припадає на її акціонера, австрійський британський енергетичний концерн BP, ‒ зі 170 млрд до 250 млрд рублів. Більш ніж удвічі, з 37 млрд до 87 млрд рублів, зросла і частка, яку міг би отримати Shell від своєї участі в проєкті Сахалін-2, якби його пакет не був би фактично експропрійований російською владою. Два інших учасники цього проекту, Mitsui та Mitsubishi, також подвоїли свій можливий прибуток.
Майже дворазовий ривок у прибутку зробили і виробник рослинних олій та харчових інгредієнтів американський Cargill та американський фармвиробник Johnson & Johnson, а також німецький енергетичний концерн Uniper ‒ правда, активи останнього в Росії були передані минулого року у зовнішнє управління.
У групу компаній, які дотримуються стратегії “мовчки перечекати” входять 43 компанії, які у 2023 “тихо” заробили 400 млрд рублів ‒ трохи менше, ніж за підсумками першого року війни, коли вони отримали сумарний чистий прибуток 415 млрд рублів. Серед них, наприклад, Mitsui та Mitsubishi, які заробили, відповідно, 39 та 31 млрд рублів минулого року.
Ще одним прикладом з цієї групи є французький концерн TotalEnergies, який ніколи не говорив про плани виходу з Росії, де він володіє майже п’ятою частиною найбільшого приватного виробника газу “НОВАТЕК” та частками у підконтрольних “НОВАТЕК” газових заводах “Ямал СПГ” (20%) та “Арктик СПГ 2” (10%). Концерт не просто володіє, а експортує СПГ до Європи з ямальського проєкту, на чому заробляє великий прибуток. І тільки після того, як США ввели санкції проти “Арктик СПГ 2” (він наразі працює лише на третину потужності), TotalEnergies був змушений оголосити форс-мажор і відмовитися від закупівель газу з цього заводу.
До групи тих, хто заявив про припинення роботи, але продовжив нарощувати прибуток у Росії, видання включило 37 компаній. Вони виявилися найуспішнішими: у 2023 вони сумарно заробили в Росії майже 760 млрд рублів (682 млрд рублів роком раніше). Найбільшими представниками цієї групи є концерн ВР та Raiffeisen.
Читайте: США посилюють тиск на Raiffeisen Bank, який досі не вийшов з російського ринку – Reuters
