Україна поки що не отримала гарантій від партнерів щодо фінансової підтримки на 2024 рік. Досі не вирішено питання й щодо фінальних траншів поточного року. Який в уряду запасний план на випадок затримок із кредитами від Заходу і в чому його ризики – нижче у матеріалі журналіста РБК-Україна Юрія Дощатова.
Під час підготовки публікації використовувалися матеріали Bloomberg, заяви офіційних осіб України та ЄС, бесіди видання з чиновниками та політиками на умовах анонімності, а також коментарі економістів.
До кінця року залишився місяць, проте уряд недоотримав близько 6 млрд доларів для покриття дефіциту держбюджету. Але час закрити діру у держскарбниці ще є. Від ЄС очікується ще один транш фінансової допомоги на 1,5 млрд євро, від МВФ – 900 млн доларів і від США – 3,3 млрд доларів.
Інше питання, що гарантій отримання цих коштів наразі немає. Для траншу від ЄС Україні потрібно ухвалити три закони, фінансування від США поки що заблоковано через суперечки в Конгресі. Якщо Штати не проллють світла на ситуацію з фінансуванням, невизначеність позначиться і на термінах виділення траншу МВФ.
Але без цих грошей Кабміну все одно вдасться максимально “закрити” бюджет без секвестру за рахунок перерозподілу коштів, економії по деяким відомствам та позапланових запозичень від інших країн-партнерів, розповіло джерело, знайоме з фінансовою ситуацією в країні. На сьогоднішній день податкова виконує встановлений план, а от з митниці надходження можуть знизитися через проблему з польськими перевізниками.
По бюджету наступного року також залишається чимало невизначеностей та ризиків. Для фінансування дефіциту у 2024 році необхідно буде понад 41 млрд доларів. Основні донори – Євросоюз та США, від яких Україна чекає 18 млрд євро та 8,5 млрд доларів відповідно. Тільки гарантій, що ці гроші надійдуть у повному обсязі, поки що немає, навіть є побоювання, що обсяг фінансової підтримки може скоротитися.
ЄС поки не готовий дати більше у 2024 році
Європейський союз поки що готовий виділити лише 8 млрд євро за планом Ukraine Facility. Цей план має передбачати пакет реформ на чотири роки – фактично умови для фінансування, але він ще не готовий. Україна направила Єврокомісії свої пропозиції і у грудні чекає від Брюсселя відповіді, щоб оформити фінальну версію документа для його затвердження країнами-членами ЄС. Підписання плану очікується у січні.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль и міністр фінансов Сергії Марченко (фото – t me Denys Smyhal)
Ukraine Facility передбачатиме допомогу Україні на 50 млрд євро протягом 4 років. Пряма бюджетна підтримка з цієї суми складе 39 млрд євро, 8 млрд піде в інвестиційний фонд і 3 млрд – технічна підтримка.
Поки що ЄС пропонує розділити всю суму порівну на 4 роки і виділяти по 9,75 млрд євро на рік. Уряд України вже кілька місяців веде переговори про збільшення суми на наступний рік до 16-18 млрд. При цьому Угорщина перешкоджає затвердженню довгострокового бюджету ЄС, який передбачає виділення грошей Україні, намагаючись розблокувати для себе 13 млрд євро. Це частина суми у 22 млрд євро, яка була заморожена для Будапешта ще у 2022 році через проблему із захистом прав людини та верховенством права. ЄС уже пішов на поступки і 23 листопада розморозив для Угорщини 900 млн євро з цієї суми.
Але в ЄС знайшли варіант, як вийти із ситуації. “Нас не шантажуватимуть… Ми можемо знайти рішення, яке стосується лише 26 країн-членів (Євросоюзу – ред.). Можуть бути певні затримки, якщо нам доведеться вживати різних заходів. Але, зрештою, я впевнений, я переконаний, що нас не зупинити”, – заявив єврокомісар з питань фінансів Йоганнес Хан.
За неофіційною інформацією, рішення полягатиме у наданні національних гарантій з боку держав-членів ЄС для залучення фінансування на ринках. Але фінальну суму на наступний рік ще не погоджено.
США можуть скоротити підтримку
США живуть із тимчасовим бюджетом до початку 2024 року, який не передбачає виділення грошей Україні. Днями речник Палати представників США Майк Джонсон заявив, що допомога Україні є “пріоритетом”, і фінансування має бути виділене. “Звичайно, ми не можемо дозволити Володимиру Путіну пройти маршем через Європу. І ми розуміємо необхідність надання допомоги Україні”, – заявив Джонсон.
Речник Палати представників США Майк Джонсон (фото Getty Images)
Політолог Володимир Фесенко вважає, що це гарна новина для України. “Якщо він (Джонсон – ред.) так каже, то є якісь домовленості, що питання підтримки України розглядатиметься у нижній палаті і є принципова згода його підтримати”, – заявив політолог.
Трампісти поки що згодні підтримати фінансування Україні в пакеті зі збільшенням бюджету на захист кордону з Мексикою, а Білий дім наполягає на тому, щоб це був спільний пакет із підтримкою Ізраїлю. Фесенко вважає, що може бути досягнуто компромісу, але при цьому є ризик скорочення бюджетної підтримки України. “Військова (допомога – ред.) збережеться – це пріоритет, а пряма бюджетна може бути знижена. Тут є ризик”, – вважає Фесенко.
Наступного року Україна чекає від Сполучених Штатів 8,5 млрд доларів для бюджету. Ця сума може збільшитися на 3,3 млрд, якщо вони не будуть отримані цього року. “Принаймні, ми дуже хотіли б, щоб так було – з цього питання теж ведеться відповідна робота”, – заявила РБК-Україна голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа.
План Б – яким він може бути
В умовах невизначеності з фінансуванням в Україні йде робота над підготовкою плану “Б”. Першим про такий план публічно заявив голова Нацбанку Андрій Пишний ще у жовтні під час зустрічі із представниками МВФ.
“Ми повинні розробити наш загальний детальний план “Б”, щоб забезпечити сталість програми розширеного фінансування та зберегти макрофінансову стійкість України за будь-яких умов”, – сказав Пишний. У чому полягає цей план “Б”, представники влади намагаються не говорити публічно. “Говорити про план “Б” означає дати сигнал про те, що ми відмовимося від плану “А”, – сказав у розмові з виданням один із депутатів “Слуги народу”.
Якщо не буде достатнього фінансування, то ситуація “нікому не сподобається”, зазначила Підласа в інтерв’ю РБК-Україна. Вона припустила, що в цьому випадку насамперед скорочуватимуться держпрограми, від яких можна відмовитися, можливо, буде перерозподіл податків з місцевих бюджетів до державного.
Але до таких заходів навряд чи вдаватимуться незабаром. Співрозмовники видання, знайомі з фінансовою ситуацією, вважають, що при скороченні зовнішнього фінансування без секвестру вдасться прожити щонайменше перший квартал чи навіть півроку. А за цей період можна буде вирішити проблеми із фінансуванням. Фактично, це можна буде назвати першим етапом плану “Б”.
Якщо питання фінансування вирішити не вдасться, то доведеться вдатися до другого етапу – урізання програм та перерозподіл податків. Якщо і це не допоможе уряду втриматися “на плаву”, доведеться “вмикати друкарський верстат”. Тоді про низьку інфляцію та стабільний валютний курс доведеться забути. Але такий варіант вважають украй малоймовірним і чиновники, з яким спілкувалося РБК-Україна, і економісти.
Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук не бачить питань, які не можна вирішити. “Схоже, що всі партнери готові продовжити зберігати фінансову підтримку Україні, однак триває дискусія про обсяги допомоги. Звичайно, найскладніша ситуація зі США, однак і тут скоріше питання в тому, коли і які обсяги підтримки отримає Україна, а не в тому, чи отримає її в принципі”, – зазначив Ваврищук.
За його словами, для України критична сума наступного року – 30 млрд доларів. Це те, що необхідно, щоб НБУ міг зберігати стабільність валютного ринку без використання резервів. Для бюджету ж необхідна сума – понад 40 млрд доларів. Якщо не вдасться залучити ці гроші до бюджету із зовнішніх джерел, альтернативою, на думку Ваврищука, частково може бути збільшення купівлі ОВДП банками, а також відновлення практики купівлі ОВДП Національним банком.
Глава аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що завдання сформувати план “Б” ускладнюється тим, що план “А” нереалістичний. “Тут проблема в тому, що у нас план “А” систематично кострубатий. Він, скажімо так, постійно перевиконується. Ось дивіться, що у нас діється з надходженнями до бюджету (доходи плюс фінансування). У нас за фактом третина надходжень – позапланові. І далі, очевидно, буде десь так само”, – наголосив він у коментарі РБК-Україна.
Фактичний фінансовий результат у поточному році дійсно відрізняється від плану. У мирний час це було б проколом Мінфіну та уряду. Однак саме позапланові надходження і дозволять завершити 2023 рік без потрясінь за відсутності очікуваних зовнішніх вливань.
План “Б” в уряді готують на крайній випадок, а поки що продовжують вести переговори з партнерами. Співрозмовники видання у владі впевнені, що домовитися з ЄС про збільшення фінансування на 2024 рік таки вдасться. Так само як і досягти позитивного результату від США.
