Туреччина підвищила податки на пальне майже на 200%, що потенційно має посилити інфляційний тиск в країні.
Про це повідомляє Bloomberg.
Підвищення допоможе задовольнити фінансові потреби, що виникли внаслідок смертоносних лютневих землетрусів, і дозволить Міністерству фінансів підтримувати значні грошові резерви, йдеться в заяві міністерства. За оцінками уряду, землетруси завдали збитків на суму понад 100 мільярдів доларів.
Очікується, що це рішення також призведе до зростання інфляції, яка наразі становить 38% на рік, у поєднанні з ослабленням ліри та планами уряду збільшити витрати на виконання передвиборчих обіцянок.
Новий законопроект має на меті компенсувати частину фіскального навантаження шляхом скасування корпоративних податків та подвоєння податку на транспортні засоби на рік. Вже було запроваджено цілу низку підвищень цін на різноманітні споживчі товари.
За словами Джема Чакмаклі, доцента кафедри економіки Стамбульського університету Коч, ці підвищення можуть спричинити інфляцію на кінець року на рівні близько 60%. За його словами, навіть до запровадження нових тарифів оцінки були на рівні 50%.
“Але хвиля підвищення цін на паливо, і особливо на дизельне паливо, матиме широкий вплив, оскільки більша частина економічної діяльності працює на дизельному паливі”, – сказав Чакмаклі. “Ми очікуємо масового зростання цін на продукти харчування”, враховуючи, наскільки вони важливі для виробництва і транспортування.
Президент Реджеп Тайіп Ердоган, який отримав ще один п’ятирічний термін на виборах у травні, пообіцяв проміжне підвищення мінімальної заробітної плати і надбавки до пенсій. Після виборів ліра втратила близько чверті своєї вартості по відношенню до долара.
Після голосування Ердоган залучив нових опікунів для економіки, намагаючись відновити довіру до неї. Колишні банкіри з Уолл-стріт Мехмет Сімсек і Хафізе Гайе Еркан були призначені міністром фінансів і головою центрального банку відповідно.
Ердоган підтримав нову економічну команду, але не змінить курс
Нетрадиційний експеримент, який утримував базову процентну ставку на штучно низькому рівні, незважаючи на високу інфляцію до голосування, призвів до того, що минулого року інфляція перевищила 85% і виснажила валютні резерви країни, оскільки політики намагалися утримати ліру на стабільному рівні.
Новий економічний дует обіцяє цінову стабільність. Центральний банк підвищив базову процентну ставку вперше за понад два роки – до 15% з 8,5% – і очікується, що цього місяця він продовжить те, що він називає “поступовим” циклом посилення жорсткості монетарної політики.
Пріоритетами, як видається, є покращення фіскальної дисципліни та нормалізація бюджету, але це робиться без урахування інфляції, сказав Чакмаклі.
“Фіскальна політика не підтримує монетарну політику, а самої лише монетарної політики недостатньо для стримування інфляції”, – сказав він.
Нагадаємо, Столтенберг: Рішення Туреччини прийняти Швецію в альянс уже зробило саміт НАТО історичним
