Президент України Володимир Зеленський підписав закон про виведення з ринку банків, які перебувають під санкціями.
Згідно з карткою законопроєкту (№9107-1) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану, документ повернуто до Верховної Ради з підписом президента, пише Iнтерфакс.
Як написав у телеграм-каналі народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”), законопроєкт набуває чинності через день після опублікування. За його словами, після набуття чинності законом Національний банк України “зобов’язаний розпочати процедуру націоналізації одного банку, тобто екс-Альфи (Сенс Банк – ІФ-У)”.
Як повідомлялося, законопроєкт дає можливість виведення системно важливого банку з ринку (націоналізації) за відсутності в нього ознак неплатоспроможності (за умови застосування до банку або власника істотної участі в ньому блокувальних санкцій). Законопроєкт також закріплює норму, що передбачає можливість відшкодування особам шкоди, якої вони зазнали внаслідок ліквідації банку або виведення з ринку системно важливого банку, виключно за рахунок коштів держави-агресора.
Як раніше уточнював голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, законопроєкт переважно спрямований на Сенс Банк, оскільки його контрольним пакетом акцій володіють підсанкційні росіяни Андрій Косогов, Михайло Фрідман і Петро Авен, хоча в структурі акціонерів опосередковано є й італійський Unicredit s. p. a. та The Mark Foundation for Cancer Research.
На початок квітня цього року банк з активами 97,65 млрд грн посідав 10-те місце серед усіх 65 банків, що діють в Україні.
Набуття чинності законом також торкнеться підсанкційного співвласника Мотор-Банку В’ячеслава Богуслаєва, якому Нацбанк ще в листопаді заборонив право голосу щодо 100% акцій фінустанови. На початок квітня цього року Мотор-Банк за розміром загальних активів – 1,47 млрд грн – посідав 52-ге місце серед 65 українських банків, тоді як на початок вересня минулого з активами 2,27 млрд грн він був 45-м серед 67 українських банків. Його чистий збиток за три місяці цього року становив 25,4 млн грн, за минулий рік – 9,7 млн грн.
Ще один банк, у якому 88,890583% належало підсанкційному росіянину Євгену Гінеру, – Перший інвестиційний банк (PINbank) – уже фактично націоналізовано після того, як у середині березня цього року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) підтвердила рішення про стягнення цього пакета в дохід держави.
PINbank став п’ятим банком, підконтрольним державі. Згідно з нещодавно затвердженою програмою розширеного фінансування EFF, з огляду на підвищені ризики подальшої націоналізації банків українська влада зобов’язується ухвалювати рішення, які відповідають загальній стратегії скорочення державної власності в банківському секторі.
Раніше 2022 року ВР вже ухвалювала закон про спрощену процедуру націоналізації системно важливих банків, що дає змогу здійснити її без докапіталізації з боку держави, у ньому єдиною умовою націоналізації було зазначено неліквідність фінустанови. Деякі депутати й експерти стверджували, що цей закон буде застосовано до Сенс Банку, однак наразі його фінансові показники не дають для цього підстав.
Водночас у банку на прохання агентства “Інтерфакс-Україна” прокоментувати новий законопроєкт раніше повідомили, що знають про таку ініціативу й називають її одним із можливих сценаріїв розвитку подій, однак продовжують роботу з пошуку інвесторів і докапіталізації банку приватними грошима на $1 млрд.
“Ми готові до будь-якого сценарію: залишитися приватним банком або стати державним”, – йдеться у відповіді на запит агентства.
Український парламент ухвалив цей закон у цілому 29 травня.
Читайте: Зеленський вважає, що рф програє війну, якщо контрнаступ ЗСУ буде успішний
