Продукти на майбутнє як стратегічний запас купують 58% українців, ліки – 47%, такий результат дослідження споживчих настроїв після повномасштабного вторгнення, здійснений компанією Deloitte та оприлюднений у четвер, пише Iнтерфакс.
“Позитивно ставляться до придбання їжі заздалегідь 64% жінок, яких на 13 процентних пунктів (п.п.) більше, ніж чоловіків (51%). Літні українці на 20 п.п. більше схильні робити запаси ліків, ніж представники інших вікових категорій (66% проти 46%)”, – зазначається у дослідженні, що тривало з 30 листопада до 7 грудня 2022 року.
Про придбання альтернативних джерел життєзабезпечення своїх сімей теплом, гарячою водою та можливістю готувати їжу на газових плитах, думки українців розділилися – майже по третині опитаних підтримують, нейтрально ставляться чи не підтримують такої ідеї. Більш схильні вважати таку ідею слушною працевлаштовані респонденти (39%) та жителі великих міст (40%), випливає з матеріалів.
Згідно з ними, більшість українців (71%) погоджуються відмовитися від купівлі товарів виробника або у продавців, які залишаються на ринку росії. Водночас, кожен п’ятий респондент обирає нейтральну позицію в цьому питанні, а 9% сприймають це твердження негативно.
Більше третини опитаних готові платити більше за товари тих виробників чи бізнесів, які підтримують ЗСУ та/або постраждалих від воєнних дій. Найбільшу лояльність демонструють українці зі статусом ВПО, чоловіки, мешканці західних областей, респонденти вікової групи 28-57 років та працевлаштовані українці.
Кожен четвертий респондент у 2022 році не почувається безпечно в магазинах, а думки решти опитаних порівну розділилися між варіантами “Відчуваю безпечно” та “Нейтрально”. Найбільше занепокоєнні питаннями безпеки жінки (на 7 п.п. більше чоловіків) та українці віком 18–42 років, а також мешканці центральних та східних областей України.
Згідно з дослідженням, про зменшення активності відвідування ресторанів/барів повідомили 79% респондентів. Найбільше зниження зазначено у відповідях старших та мешканців східних областей. Про зростання відвідуваності цих закладів повідомляють 12% опитаних вікової категорії 18-27 років (65% активність знизилася).
Водночас зросла частота приготування їжі вдома (у 55% опитаних): найбільше зростання фіксується у молоді, тимчасово безробітних (по 59%), фрилансерів (62%) та тих, хто займається домашнім господарством (65%). Про зменшення приготування їжі вдома повідомили 20% українців, які перебувають на службі в армії, в органах внутрішніх справ тощо.
Найбільше українці скоротили відвідування кінотеатрів та концертів (86% опитаних), особливо люди похилого віку та жителі східних областей. Про зростання частоти відвідувань кінотеатрів/концертів повідомляють українці та студенти (по 7%), які щойно переїхали за кордон.
Значного скорочення зазнає ринок спортивних закладів: жінки зменшили відвідування спортклубу/басейну на 3 п.п. більше, ніж чоловіки (відповідно 82% та 79%).
Скорочення користування таксі у 2022 році відбулося у 66% респондентів, переважно у пенсіонерів (88%), мешканців північних областей (72%) та українців за кордоном (73%).
Загалом дослідження свідчить, що з початком повномасштабної війни українці почали більше заощаджувати та рідше купувати. Залежно від категорії товарів заощаджують від 47% до 86% опитаних громадян. Найменше економлять на ліках, водночас у третини респондентів витрати на цю категорію товарів зросли.
Третина українців стала менше витрачати на продукти харчування, а більше половини відзначили готовність економити на них. Найбільше це притаманно жителям північних областей (80%), найменше західних (65%).
“Незважаючи на те, що за офіційною статистикою ціни у 2022 році зросли більш ніж на 25%, середній чек українців зменшився, наприклад, на продукти харчування – на 8%, на електроніку – на 11%, на дитячі товари – на третину”, – прокоментував керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції Deloitte в Україні Олександр Ямпольський.
Згідно з дослідженням, більшість українців, як і минулого року, надають перевагу традиційним магазинам, зокрема через можливість побачити товар, проте частка таких покупців суттєво скоротилася (з 83% у 2021 році до 55% у 2022 році). Онлайн-магазини дедалі більше набувають статусу звичного, повсякденного місця купівлі товарів. Найбільшими перевагами респонденти вважають економію часу та доступну ціну.
Крім того, 90% українців зазначили, що донатять на допомогу ЗСУ та/або постраждалим від війни. Більшість допомагає час від часу, кожен п’ятий респондент робить це систематично, а кожен четвертий іноді.
Найбільший відсоток коштів на допомогу ЗСУ та/або постраждалим від наслідків воєнних дій серед респондентів зі статусом ВПО — 94%. Систематично допомагають 25% внутрішньо переміщених громадян, 21% українців, які не змінювали місця проживання, та 17% співвітчизників, що виїхали за кордон.
Найактивніше витрачають кошти на підтримку ЗСУ мешканці столиці та західних областей (по 93%). Вони є і лідерами із систематичності допомоги ЗСУ та постраждалим (25% та 22% відповідно). Понад 85% жителів південних та майже 90% північних та східних областей донатять. Лише 14% українців, які виїхали за кордон, та 6% українців зі статусом ВПО утримуються від здійснення донатів.
На вибір окремих категорій товарів та активність покупок суттєво вплинула вимушена зміна місця перебування людей. Враховуючи це, громадяни зі статусом ВПО є лідерами за розміром середнього чека в більшості досліджених сегментів та частотою здійснення покупок.
Майже у третини українців, які мають статус ВПО, частота покупок зросла як в офлайн-, так і в онлайн-магазинах, що майже вдвічі перевищує середні показники в Україні. Ця категорія респондентів найчастіше купує, зокрема, меблі та товари для дому (одна покупка на місяць), проте їхній середній чек на зазначену категорію товарів (2073 грн) майже на 25% нижчий від середньоукраїнського показника.
Читайте: Інфляція в Україні сповільнилася: як змінилися ціни за останній рік
