Під час конференції з відновлення України, що відбулась у швейцарському Лугано на початку липня, українська влада представила мегапроєкт на $750 млрд щодо післявоєнного відновлення країни.
Друга така зустріч відбулась 25 жовтня в Берліні. Захід не став такою гучною подією, як Лугано, й запити української влади стали скромнішими.
Президент Володимир Зеленський насамперед наголошував на термінових потребах у відновленні на суму $17 млрд (Fast recovery plan), а також закликав допомогти з фінансування бюджету у 2023 році, дефіцит якого досягатиме ледь не $40 млрд.
А ось щодо масштабного відновлення після війни конкретики було куди менше. Україна пропонує партнерам створити так званий фінансовий Рамштайн — за аналогією з зустрічами міністрів оборони в цьому німецькому місті.
Організатор зустрічі — Німеччина, яка головує в G7, — ще до початку пояснювала, що міжнародна експертна конференція не є органом ухвалення рішень, тож за її підсумками не буде політичних угод.
Фактично це підтвердили LIGA.net й в українському уряді. Ось що заявили нам у пресслужбі прем’єр-міністра Дениса Шмигаля:
“Співорганізатори заходу — ЄС, Німеччина та G7. Ця конференція у Берліні була експертною, пропозиції та напрацювання очікуємо від організаторів. Вони використовуватимуться у подальшій роботі.
Головне досягнення — це фінансовий аналог зустрічей у Рамштайні. Нова координаційна платформа Financial coordination platform and meetings. Вона об’єднає всіх партнерів — ЄС, G7, міжнародних фінансових організацій — для довгострокової та оперативної допомоги Україні, зокрема, для швидкого відновлення”.
Однак не варто применшувати важливість конференції. Західні партнери підтримують Україну, і насамперед непокояться через проблеми в економіці найближчим часом. Найконкретніші тези стосувались бюджету України на наступний рік — партнери обіцяють допомогти фінансувати дефіцит бюджету щонайменше на $3 млрд на місяць.
Ми зібрали, про що на конференції в Берліні говорили представники України та партнери нашої країни.
Президент України Володимир Зеленський
Я дякую вам — і Європейському Союзу загалом, і кожній країні ЄС, яка допомагає, зокрема — за вже надану підтримку нашій державі. Однак маємо надати більш системний характер цій підтримці. Я вірю, що вже зараз можемо ухвалити рішення про заснування “фінансового Рамштайну” для підтримки нашої спільної стабільності — за аналогією з “оборонним Рамштайном”.
Вага нашого Fast recovery plan — $17 млрд. Це те, що потрібно вже зараз для критичної відбудови. Негайно. Це школи, лікарні, життєво важлива транспортна та енергетична інфраструктура. Ми маємо колосальну потребу у відбудові житла. Ми маємо дати людям новий фундамент для життя. Але чи можемо ми його дати? Ми поки не отримали жодного цента на реалізацію Fast recovery.
Я прошу вас наблизити необхідні рішення. Щоб зробити процес залучення партнерів до нашої відбудови швидшим, я ініціював створення Фонду відновлення України як ключової інституції. Наглядова рада фонду складатиметься з представників країн-донорів. Це прозорість, але й відповідальність. Фонд має запрацювати наступного місяця.
Також на конференції треба ухвалити рішення щодо допомоги з покриттям дефіциту нашого держбюджету на 2023 рік. Для України це непідйомна сума — $38 млрд.
Коли ми звільнимо всю українську територію від російських загарбників, ЄС зможе з нашою допомогою заміщувати брудні російські енергоресурси, а наш експорт електрики — потенційно це десятки гігават — буде однією з фундаментальних опор європейської кліматичної політики.
(Про те, що Україна — майбутній член ЄС. — Ред.) Це дуже важливі слова, я вірю, що їх почують усі європейці та глобальні економічні гравці.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль
Мета сьогоднішнього заходу — експертна конференція. Результатом її мають стати ґрунтовні розрахунки, як саме крок за кроком повинна відновлюватись Україна.
Група Рамштайн була дуже ефективною, тому українська влада хоче запросити наших фінансових партнерів на координаційну платформу, подібну до Рамштайну, під головуванням Євросоюзу, США та України. Нам потрібні регулярні зустрічі у межах цієї платформи. Зустрічі міністрів фінансів G7, України та інших наших партнерів та лідерів, представників міжнародних фінансових організацій.
Мета – визначення пріоритетів на короткий та довгий терміни відновлення, а також пошук джерела фінансування.
Ми робимо все, що можемо. Понад 60% нашого бюджету йде на оборону, ще 16% — на соцпотреби, 13% — на медицину та освіту. Водночас ми змогли виділити на швидке відновлення майже 125 млн євро. Цього вистачить лише на 5% відсотків пошкоджених об’єктів. Тому нам потрібна ваша допомога.
Відновлення вже зараз і розробка плану Відновлення — це речі, які не суперечать, а доповнюють одна одну. Мусимо працювати в обох цих напрямах.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц
Сьогодні ми не знаємо, коли закінчиться ця війна, але вона закінчиться. Ми знаємо, що жодна історія країни не подібна до іншої, але з нашого історичного досвіду ми знаємо, що відбудова завжди можлива і що ніколи не запізно, аби виконати це завдання.
На карту поставлено не що інше, як створення нового плану Маршалла для ХХІ століття — завдання покоління, виконання якого має початися зараз.
Коли ми відбудовуватимемо Україну, то ми це робитимемо, маючи на увазі Україну як члена Європейського Союзу. Це означає розбудову системи постачання, транспортної галузі, а також транспортної мережі так, щоб Україна була повністю поєднана з внутрішнім ринком ЄС.
Україна може бути важливим виробником зеленої енергії, експортером індустріальної та аграрної продукції, цифровим центром з одними з найкращих ІТ-експертів, а також членом ЄС з відповідною інфраструктурою та правовою базою.
У боротьбі за свободу, незалежність і суверенітет Україна не самотня і не буде самотня. Ми підтримуватимемо її політично, фінансово, з гуманітарних питань та військовою допомогою стільки, скільки буде потрібно.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн
Я твердо переконана, що інтересам України відповідає, щоб масштабні інвестиції на відновлення були пов’язані з необхідними реформами, що дуже важливо. Ми маємо поєднати та пов’язати між собою інвестиції та реформи. Це найкращий шлях для України, щоб прокласти дорогу до Євросоюзу.
Загальні збитки Світовий банк оцінив у $350 млрд. Одна країна не здатна самостійно покрити такі витрати.
Завдання (з відновлення України. — Ред.) є настільки монументальним, що ми потребуємо участі всіх. Європейський Союз одноосібно, як і будь-яка окрема країна, не зможе виконати це завдання самотужки. Саме тому ми маємо створити таку платформу та забезпечити широке політичне лідерство, щоби це дозволяло не лише робити політичні заяви, але також надавати конкретну фінансову допомогу.
Фінансова підтримка завжди була пов’язана з довготривалими і складними процесами узгодження. Тому ми єдині з нашими друзями з G7 — Україні зараз потрібні регулярні надходження фінансової допомоги, тож ми маємо розробити механізм, який буде надійним для обох партнерів (України та Заходу. — Ред.).
Україні потрібно близько $3,5 млрд щомісяця. Приблизно, бо ми не знаємо, наскільки Україні вдасться організувати виробництво та експорт і таким чином отримувати надходження до бюджету.
Приблизно третину маємо генерувати ми — ЄС. Це $1,5 млрд щомісяця, поки триває війна. На рік це $18 млрд. Тож на 2023 рік ми маємо розробляти саме такий механізм. Також ми знаємо, що крім цього, ми можемо покластися на своїх американських друзів (США також анонсували щомісячну допомогу у $1,5 млрд. — Ред.) та на міжнародні фінансові установи.
Наша мета — не лише заморозити, а й вилучити російські активи. Однак це стосується насамперед правової основи таких дій. Ми працюємо над цим.
Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва
Найкращий сценарій на наступний рік буде таким, що (Україні буде потрібно на покриття дефіциту. — Ред.) $3 млрд щомісячно, однак коли йдеться, що і надалі треба імпортувати газ та відновлювати інфраструктуру, тоді ця потреба може збільшитися й до $4 млрд. Якщо ж руйнування будуть ще сильнішими, то потреба сягатиме й $5 млрд.
Треба забезпечити, щоб фінансування (України. — Ред.) було гарантованим і щоби воно було надано.
Бачимо своє завдання, щоб визначити макроекономічні показники для України та розглядати різні сценарії — повільного чи прискореного розвитку, щоб реагувати та заохочувати заходи, які Україна має вживати для прискорення шляху до ЄС.
Я в захваті від вашої мужності в боротьбі за Україну. Ви також змогли відповідально поставитися до економіки — ви платите пенсії, і навіть під обстрілами відбувається ремонт інфраструктури.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький
Той, хто зараз не підтримує Україну — або зрадив цінності нашої цивілізації, або обдурений Росією. Або ж і те, і інше. Підтримка України — найкраща гарантія миру та нашої безпеки на найближчі десятиліття.
Боротьба за європейський суверенітет відбувається на економічних полях бою, пов’язаних зокрема і з природними ресурсами (йдеться про російські газ і нафту, та залежність Європи від них. — Ред.). Росія вчинила як наркоторговець, який дає першу дозу безплатно, тому що знає, що залежний завжди повернеться і щедро заплатить за наступні дози.
Ситуація в Україні розбудила нас від геополітичного застою. Щоб виграти війну з РФ, ми маємо збудувати абсолютно нову архітектуру безпеки в економічному та політичному вимірах. Економічне відновлення України є надзвичайно важливою умовою безпеки Європи. Україна зараз бореться і за свою незалежність, і за нашу безпеку.
Ми маємо разом забезпечити до $5 млрд щомісяця, аби дати надію Україні, дати їй зрозуміти, що вона не одна.
Росія має відповідати за збитки, яких вона завдала Україні. Ми маємо досвід, що загарбники мають відповідати за результати своїх дій. Є велика кишеня з грошима, яку можна використати. Це саме ті російські активи — і російської держави, і олігархів, які зараз заморожені у Швейцарії та інших країнах. Цей гаманець треба використовувати для відновлення України, компенсації збитків.
Європа сильніша за Росію, але те, що вона не змогла зупинити її, демонструє, що Європа була в якомусь сенсі “паперовим тигром”. Європа має продемонструвати свою силу. Якщо ми не переможемо Росію, ми ризикуємо більше, ніж своєю безпекою. Головний ризик — маргіналізація всього континенту.
Президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс
Українцям потрібна гуманітарна допомога, аби пережити зиму. Але також українцям потрібні перспективи на середньо- та довгострокове майбутнє. Зараз ми не можемо, на жаль, передбачити, коли закінчиться війна, але ми не зможемо собі пробачити, якщо зараз не будемо підтримувати процеси щодо відновлення. Українцям потрібна перспектива, їм потрібна надія.
Потрібні чіткі та зрозумілі відповіді, якщо хочемо ввести в дію на практиці план Маршалла. Хоча Європейський Союз має відігравати провідну роль, зважаючи на прагнення України приєднатися до нього, всі сторони мають об’єднати зусилля в цьому процесі.
Швейцарія залишатиметься надійним партнером, ми фокусуємо наші зусилля на тих сферах, де наша експертиза є найбільшою і може стати найбільш корисною.
