Середньострокове планування та розумна дерегуляція здатні прискорити дорожні роботи та дати більше часу підрядникам за один і той самий проміжок часу, не порушуючи законів фізики і бюрократії.
Про це міністр інфраструктури Владислав Криклій написав у блозі на НВ
Дорожні роботи завжди починаються і закінчуються в кабінетах на папері підписами відповідальних осіб. Там немає дощу, снігу та морозу. Їх виконання підпорядковане календарному року, бюджетному періоду і складній бюрократичній машині. Це не гірше дорожнього катка може «розкатати» за невиконання приписаних процедур і вимог. Мабуть найвідоміша з них — незасвоєні до кінця фінансового року бюджетні кошти мають бути повернуті. І чи будуть вони наступного року — завжди було під великим питанням.
А якщо додати, що сезон дорожніх робіт, коли є сприятливі погодні умови, щоб не було порушення технологій через недотримання температурного режиму, вологості тощо, завжди коротше за календарний рік десь на 3−4 місяці, то дорожники завжди працюють у певному цейтноті. Тому що підрядникам потрібно встигнути цього року, бо невідомо, що буде наступного.
До речі, так само і замовникам, бо ніхто не хоче звітувати про невиконання плану. Звідси сумнозвісний гарячий асфальтобетон у калюжу, що до дощу була підготовленим місцем ремонту, благоустрій навколишньої території навипередки з першим снігом і, як результат, зникнення з останнім снігом нещодавно покладеного асфальту та завалення дорожніх знаків, бордюрів, водостоків.
Тому для дотримання належного технологічного процесу будівництва автошляхів і ремонту дорожнього покриття потрібні не тільки гроші, підходяща погода, кваліфіковані робітники, наявність необхідних матеріалів і техніки, а й час — відповідні строки проведення робіт. Умовний принцип «зараз або ніколи» у випадку відновлення автошляхів не спрацьовує.
Так само неможливо, щоб одразу й усюди в Україні з’явились нові якісні автошляхи, якби нам цього не хотілося. Їх будують і ремонтують фахівці відповідно до погоджених проєктів і державних норм, технікою, з сучасних матеріалів, при сприятливих погодних умовах і за гроші.
Однак, ми можемо обігнати час і пришвидшити відновлення автошляхів України. Запорукою успіху є перспективне планування та розумна дерегуляція.
Для вирішення питання з перспективним плануванням за ініціативи Міністерства інфраструктури Верховна Рада у листопаді минулого року прийняла закони «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування» (№ 1064) та «Про внесення змін до Закону України „Про джерела фінансування дорожнього господарства України“ щодо запровадження середньострокового планування розвитку та утримання автомобільних доріг загального користування» (№ 1041).
Ці законодавчі новації дають відчутні позитивні зміни:
• швидше погодження переліків автомобільних доріг, а відповідно швидше виконання дорожніх робіт. А не «чергове» давайте дочекаємось наступного року;
• прогнозованість та гарантії для підрядників. Більше міжнародних компаній буде брати участь в тендерах, а відповідно більше учасників, краща конкуренція та ціна;
• можливість використання коштів місцевого бюджету на розвиток і утримання автомобільних доріг державного значення, які є пріоритетними для регіону;
• і, можливо найважливіше, — надано право здійснювати платежі протягом поточного бюджетного періоду та/або середньострокового періоду в межах відповідних бюджетних призначень. Тобто, не будемо зупиняти будівництво доріг через бюрократичні перепони та кінець бюджетного року.
Щодо питання зарегульованості дорожніх робіт, то вирішення цієї наболілої проблеми також зрушили з мертвої точки.
На виконання Указу президента від 19 липня 2019 року «Про деякі заходи щодо створення умов для розвитку та підвищення якості автомобільних доріг» і для пришвидшення дорожніх робіт Міністерством інфраструктури України було розроблено і Урядом 5 лютого затверджено проєкт постанови «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення капітального ремонту автомобільних доріг загального користування». За цим канцелярським набором слів криється насправді справжнє тектонічне зрушення бюрократичної машини — скасування дозволів на початок робіт з капітального будівництва автошляхів.
Відтак, Уряд запровадив експеримент, який дозволить витрачати час на роботи, а не на папери. Дерегуляція робіт з капітального ремонту доріг пришвидшить відновлення автошляхів України. Підрядник зможе приступити до виконання робіт без дозволу ДАБі, залучивши до будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг на конкурсних засадах незалежного інженера-консультанта у сфері дорожнього будівництва. Роботи страхуватимуться на період їх виконання та гарантійного строку якості, натомість процедури максимально скоротяться. У результаті реалізації експерименту буде зекономлено до 4 місяців часу. У світовій практиці економія внаслідок залучення інженера-консультанта становить до 15% від вартості будівництва. Експеримент запроваджується із терміном реалізації до 1 січня 2022 року.
Цим кроком нам вдалося те, що не змогли зробити 10 попередніх урядів. Запровадження міжнародних принципів укладення контрактів на спорудження об’єктів цивільного будівництва для виконання робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту доріг на конкурсних засадах було затверджено урядовою постановою ще у 2005 році. Реалізація Державної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007−2011 роки мала відбутися як раз із запровадженням контрактів FIDIC в Україні. Однак, ні тоді, ні потім цього не сталося.
А чи стали українські автошляхи кращими через це? Очевидно, що ні. До речі, також не було збудовано жодної концесійної дороги з тієї держпрограми, починаючи з першої у переліку Львів — Краковець. Бо реалізація інфраструктурних проєктів у дорожній галузі за вимогами Світового банку, ЄБРР, ЄІБ та інших міжнародних фінансових організацій, які надають на них кредити, відбувається виключно на умовах контрактів, що передбачають обов’язкову участь інженерів-консультантів.
Отже, середньострокове планування та розумна дерегуляція дозволять у певному сенсі обігнати час, пришвидшити відновлення автошляхів України за один і той самий проміжок часу, не порушуючи законів фізики та законодавчих норм і повністю дотримуючись технологій.
