Какие выступления на ВЭФ больше всего запомнились, и в каком контексте на форуме звучали торговые войны, США, Китай, Путин, искусственный интеллект и климатический кризис.
Мы публикуем материал Янины Корниенко на Украинской правде без перевода.
Цього року Всесвітній економічний форум пройшов за відсутності декількох світових лідерів і на тлі песимістичних прогнозів економістів.
З лідерів країн “Великої сімки” форум в Давосі відвідали канцлер Німеччини Ангела Меркель, прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе і глава Ради міністрів Італії Джузеппе Конте.
Президент Франції Еммануель Макрон пропустив захід через протест “жовтих жилетів”, прем’єр Великобританії Тереза Мей — через проблеми з Brexit, а Дональд Трамп і вся американська делегація — через “шатдаун” — призупинення роботи уряду через розбіжності між президентом і Конгресом щодо бюджету країни.
Не приїхав в Давос також канадський прем’єр Джастін Трюдо. Його торішній візит співвітчизники розкритикували через високу вартість. Втім, у Канади ньюзмейкерів на форумі вистачало і без її лідера: одним з них став павільйон Canada cannabis house, де обговорювалися перспективи швидкозростаючої галузі легальної марихуани.
Головна тема цьогорічного форуму — “Глобалізація 4.0: формування глобальної архітектури в епоху четвертої промислової революції”.
Про що саме говорили? Про економічне протистояння найбільших держав, уповільнення темпів зростання світової економіки, ризики створення Європейського оборонного союзу, про ситуацію в Сирії і Лівії та протести в Венесуелі.
Крім цього, на форумі піднімали теми міжнародної взаємодії в епоху розвитку технологій та цифрової економіки, кліматичної кризи та охорони довкілля, і проблеми соціальної нерівності.
Для тих, хто не слідкував за форумом, ЕП зібрала найбільш цікаві думки, які там прозвучали.
Ворог №1 — Сі Цзіньпін, ворог №2 — Путін
Одним з найобговорюваніших на форумі був виступ американського фінансиста і мільярдера Джорджа Сороса.
На минулорічній конференції в Давосі Сорос обрушився на гігантів соціальних мереж Facebook і Google. Він порівняв їх з гральними компаніями, які розвивають залежність від користувачів, і сказав, що вони використовують їхні дані.
Цьогоріч мільярдер підтвердив необхідність регулювання технологічних фірм, в той час як авторитарні режими оголошують їх “національними лідерами”. “Саме це дозволило деяким китайським державним компаніям наздогнати і навіть перевершити транснаціональних гігантів”, — наголосив він.
За словами Сороса, президент Китаю Сі Цзіньпін є “найнебезпечнішим ворогом” для відкритого громадянського суспільства. “Китай — не єдиний авторитарний режим в світі, але він є найбагатшим, сильним і технологічно найбільш розвиненим”, — сказав він.
“Смертельною небезпекою” фінансист називає можливість використання, наприклад, самонавчальних машин і штучного інтелекту в якості інструменту контролю з боку тоталітарної влади. Він нагадав про систему соціального рейтингу, що вводиться в Китаї — оцінка громадян на предмет того, чи не представляють вони небезпеки для держави.
Основною метою впровадження системи, за заявою китайської влади, є “побудова гармонійного соціалістичного суспільства”. Головна цінність такого суспільства — чесність, яка повинна проявлятися в усьому, від поведінки в Інтернеті до шанування батьків.
Щоб розвинути цю якість в народі, кожному громадянину Китаю система буде привласнювати рейтинг. За відсутність порушень закону, корисну громадську діяльність і, наприклад, своєчасну виплату кредитів, будуть нараховуватися бали. За проступки різного ступеня тяжкості — відніматися.
“Вона підпорядковує долю індивідуума в ще не оціненому масштабі інтересам однопартійної держави”, — наголосив Сорос.
Гострій критиці Сорос піддав і політико-економічну експансію Китаю. Зокрема, зазначив він, за допомогою інфраструктурних інвестицій в рамках проекту “Новий шовковий шлях” Китай намагається розширити свій політичний і економічний вплив на країни-учасниці.
Крім цього, китайським телекомунікаційним концернам ZTE і Huawei в США, на його думку, дають “зелене світло”. Якщо китайські фірми зможуть встановити домінуючі позиції на ринку технології мобільного зв’язку п’ятого покоління (5G), то, за словами Сороса, для решти світу це буде означати непередбачувані ризики в сфері інформаційної безпеки.
На горіхи дісталося і Владіміру Путіну, якого Сорос називає “ще одним ворогом демократії. “Я концентруюся на Китаї, але у відкритих суспільств набагато більше ворогів, в тому числі путінська Росія”, — зазначив він.
Китай гальмує, але криза — “не за рогом”
Напередодні форуму МВФ заявив про подальше погіршення своїх прогнозів щодо розвитку світової економіки. Фонд погіршив свої розрахунки загального сповільнення темпів зростання до 3,5% в цьому році, і до 3,6% — в 2020. Зростання сповільнюється як в розвинених, так і країнах, що розвиваються.
“Після двох років стабільного зростання, світова економіка розвивається повільніше, ніж очікувалося, ризики зростають і стають все більш переплетеними”, — заявила в Давосі глава МВФ Крістін Лагард.
Рекордно повільними темпами в цьому році буде рости економіка Китаю — 6,6%. Це найгірший показник для Піднебесної за останні 30 років.
Всьому виною спад споживання, гальмування у виробництві і будівництві та більш обачні інвестиції Китаю за кордоном. Ще одна причина — торгова війна з США. Якщо країни не домовляться до 2 березня, Трамп загрожує ввести заборонні тарифи на китайські товари.
За словами Лагард, темпи зростання Китаю викликають занепокоєння, але виглядає так, що все під контролем.
“Те, що економіка Китаю сповільнюється — це добре. Це правомірно, це правильно. Я думаю, що це (сповільнення, ЕП) дуже сильно контролюється китайською владою”, — сказала вона.
Лагард підкреслила, що про наближення масштабної світової кризи поки що не йдеться. “Чи означає це, що світова рецесія прямо за рогом? Ні”, — заявила Лагард і порадила світовим лідерам “бути готовими, якщо сценарій уповільнення економіки матеріалізується”.
Головними ризиками в МВФ називають проблеми в світовій торгівлі і погіршення фінансових умов. Це призведе до проблем з інвестиціями і зашкодить виробничим ланцюжках у всьому світі. Такий розвиток подій виглядає ще небезпечніше, якщо згадати про боргові проблеми держав і приватного сектора.
Глобальне боргове навантаження знаходиться на більш високих рівнях, ніж до світової фінансової кризи 2008 року, і становить близько 225% ВВП. Загальна сума позик наразі сягає 250 трлн доларів, з них корпоративний борг — 29 млрд доларів. Цьому питанню в Давосі було присвячено декілька засідань — “Годинник-бомба боргів” і “Коли лусне бульбашка корпоративного боргу”.
Чи є майбутнє у Трансатлантичного альянсу?
На форумі в Давосі також обговорювалось питання майбутнього Трансатлантичного альянсу.
Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Лаєн відзначила, що, коли мова йде про оборону, Європа дуже роздріблена 28-ма різними силами і відсутністю спільного планування. Це ставить під питання необхідність створення Європейського оборонного союзу, яке б підсилювало потужності НАТО.
Професор Кишоре Махбубани з Національного університету Сінгапуру передбачує ескалацію напруженості у відносинах між США та Китаєм протягом наступних десяти років:
“Буде велика китайсько-американська боротьба. Ні одна супердержава так легко не відмовиться від свого місця номер один. І де тут роль Європи?”
Експерти прийшли до необхідності укріплення Трансатлантичного альянсу та консолідації зусиль для подальшої співпраці.
Штучний інтелект та цифрова довіра
Багато дискусій на форумі стосувались впровадження штучного інтелекту та його впливу на життя людей. Одна з тез, яка пролунала — необхідно віднайти правила для безпечного розвитку штучного інтелекту. Іншими словами: визначити, чи несуть нові технології небезпеку для людства і чи необхідно це якось контролювати.
Думки експертів розділились. Одні вважають, що перед світом постає відповідальне завдання — визначити межу між наданням доступу до даних та втратою конфіденційності. Коли алгоритми починають самостійно вчитися, з’являється ризик втрати контролю.
На їх думку, використовувати штучний інтелект треба для розширення можливостей людини, а не для її заміни. Тому необхідно вивести правила та обмеження, які не допустять цього.
Інші вважають, що правила гальмують інновації.
Також спікери підкреслили, що у світі є зараз дев’ять компаній, які контролюють майбутнє штучного інтелекту. Тобто, є відносно невелика кількість людей, яка приймає рішення. І кожен користувач так чи інакше зіштовхується з однією з цих компаній.
Член правління Siemens AG Джим Хагеманн Снаб вважає, що не можна акумулювати дані в руках обмеженої кількості людей.
Натомість головний виконавчий директор Національної установи розвитку Індії (NITI) Амитабх Кант наголошує, що в Індії дані використовуються на державному рівні і дають можливість контролювати успішність учнів, а також надавати більш якісні показники лікарям. Основне питання полягає в тому: хто та як використовує штучний інтелект.
Засновник та генеральний директор Salesforce Марка Беньофа, вважає, що конфіденційність та укріплення довіри має вирішальне значення для бізнесу. “Я хочу розбудити керівників, довіра є найвищою цінністю”, — наголосив Беньоф. Компанії, які володіють великими масивами персональних даних, повинні про це пам’ятати, додав він.
Час перейти на чотириденний робочий день
Людям треба перейти на формат чотириденного робочого тижня, так вважає психолог зі школи Уортон в Пенсильванії Адам Грант та економіст і історик Рутгер Брегман, автор “Утопії для реалістів”.
Експерти вважають, що такий графік матиме ряд переваг для роботодавців та працівників, адже люди будуть достатньо відпочивати і акумулювати більше енергії в робочі часи.
ФОТО WEF
“Є декілька хороших експериментів, які показують, що якщо скоротити робочий час, люди будуть краще зосереджувати свою увагу на роботі і в результаті працюватимуть більш якісно та креативно”, — коментує Грант.
Брегман додає, що вже протягом багатьох століть політики обговорюють питання того, чи не надати працівникам більше вільного часу. “У 1920-1930 роках великі капіталістичні підприємства визначили, що якщо скоротити робочий тиждень, працівники стають більш продуктивними”, — зазначає Брегман.
Результати досліджень кажуть, що при такому графіку у людей нижчий рівень стресу, вищий рівень задоволення від роботи та кращий баланс між роботою та особистим життям.
Пошуки нових способів навчання
Світ витрачає 10 трильйонів доларів на навчання 1,5 мільярда дітей. Проте більша частина цих інвестицій направлена на навчальні програми та предмети, які не змінювались протягом 150 років.
Тому світ, який стоїть на порозі Четвертої промислової революції, потребує значних змін у майбутній системі навчання. Спікери форуму вважають, що важливо приділити увагу способам та формам навчального процесу.
Серед них:
- Навчання інформатиці з наголосом на командну роботу та творчість.
- Навчання завдяки іграм, які розвиватимуть навички критичного мислення та пошуку вирішення проблем.
- Підтримка ініціативності студентів за межами навчальної програми: участь у студентській раді та будь-які інші події на кампусі.
Майбутнє медицини
У світі, де можна робити будь-які покупки не встаючи з дивану, у випадку якоїсь хвороби все одно доведеться вставати і йти до лікаря. Технологізація охоплює всі сфери діяльності, але досі не дуже добре працює в секторі медицини.
На думку Шобани Камінени, виконавчого віце-президента Apollo Hospitals Enterprise, майбутнє медицини — це мобільний телефон, який здатний контролювати артеріальний тиск чи рівень цукру в крові.
Експерти вважають, що велику роль у майбутньому системи охорони здоров’я матиме штучний інтелект. Для цього потрібно змінити навчальну програму у медичних вишах, включивши туди вивчення нових технологій.
До 2050 року світ стане домом для 9,7 мільярдів людей, що створить безпрецедентне навантаження на ресурси охорони здоров’я. А глобальні видатки на охорону здоров’я збільшаться майже втричі з 921 трильйона доларів у 2014 році до 2424 трильйонів доларів у 2040 році.
Вирішити це питання допоможе технологізація. Для цього, вважають спікери форуму, люди також повинні бути мотивовані вести більш здоровий спосіб життя.
Економіка пластику
Використання пластику сьогодні давно виходить за межі одноразових предметів, таких як торбинки та соломинки. В наш час пластик використовується в найбільш різноманітних сферах: від медичного обладнання та спортивного приладдя до транспорту та енергетики.
Очікується, що до 2050 року кількість пластику, викинутого на звалища, зросте до 12 мільярдів метричних тон, якщо людство не зменшить його використання.
Генеральний директор PepsiCo Inc Рамон Лагуарта вважає, що є декілька стовпів вирішення цієї проблеми: зменшення кількості упаковок, система рицеркуляції та заміна “брудного” ПЕТу на кращий ПЕТ, який дозволить переробити більше пластмаси. Основна кінцева мета — біорозчинний пластик. Саме тому інновації також потрібні і в бізнес-моделях.
В рамках форуму найбільші виробники — Procter&Gamble, Nestle, PepsiCo, Mondelez, Danone, Unilever та інші (загалом близько 25) — заявили, що планують пакувати свою продукцію у багаторазову упаковку.
Компанії будуть реалізовувати ініціативу разом із компанією TerraCycle, яка займається переробкою сміття.
Усі виробники разом розвиватимуть інтернет-платформу Loop. Товари на сайті будуть продаватись в упаковці, яку можна очищувати та використовувати знову. Споживач зможе замовляти товари через сайт, залишивши гарантійну заставу — її повернуть назад, коли користувач поверне упаковку.
Кур’єр доставлятиме продукти у сумці, без додаткових коробок чи упакування. А клієнт після використання складатиме усі упакування та повертатиме їх кур’єру. Упакування не потрібно мити чи сортувати — цей етап буде здійснюватися безпосередньо на виробництві. Після цього упаковка буде використовуватися знову.
Серед інших світових загроз на форумі також виділили проблему переробки електронних відходів. Вартість e-waste — електронних відходів, які виробляються кожен рік, становить 62 мільярди доларів, що втричі перевищує вартість всього срібла, виробленого за рік. 80% електронних відходів потрапляє на звалище, у сміттєві баки та неправильно переробляється.
8 ідей для боротьби з корупцією, які пролунали на форумі
- Освіта як найперший захист проти корупції. Неможливо навчити дорослих людей новим цінностям, потрібно починати це робити з дитинства.
- Великі компанії повинні допомагати меншим компаніям, оскільки вони більш чутливі до хабарів.
- Необхідно популяризувати добропорядні компанії, а не погані. Суспільство має знати, коли компанії вчиняють правильно.
- Декларувати активи і пасиви.
- Робити дослідження та розробляти системи протидії.
- Використовувати час після вуличних протестів, щоб суспільство продовжувало контролювати та пильнувати за державними контрактами.
- Якісне фінансування правової системи.
- Європейський союз потребує незалежної прокуратури з судовою владою.
Турбота про людей з обмеженими можливостями
В Давосі стартувала нова компанія із залучення лідерів бізнесу до відповідальності за інвалідність.
Метою компанії #Diversish є розкриття соціально-економічного потенціалу 1,3 мільярду людей з обмеженими можливостями.
В рамках кампанії був випущений фільм, в якому сатирично розглядається питання про те, що бізнес не сприймає потенціал людей з обмеженими можливостями серйозно.
