Позитивним, на мою думку, були і кадрові рішення щодо призначення на посади міністрів нових людей, з відповідним фаховим рівнем, довірою з боку суспільства, готових реформувати українську економіку, а не прислуговуватися фінансово-промисловим структурам. Зокрема, мова йде про міністра інфраструктури України Андрія Пивоварського, міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка, міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса, міністра фінансів України Наталі Яресько та інші нові обличчя Кабінету Міністрів України, діяльність яких була підтримана нашою компанією.
Ми, як законослухняні суб’єкти реального сектору економіки, добре знаємо, як складно створити ефективну команду та досягти поставлених цілей та показників в діяльності підприємства. Отже добре розуміємо, що новопризначеним міністрам, які погодилися взяти на себе величезну відповідальність і присвятити частину свого життя розбудові країни, зробити це складніше в тисячу разів. Додайте ще військову агресію з боку Російської Федерації, повсякденну кулуарну боротьбу проти людей, які не вписуються у збудовану систему (будь то політики чи підприємці), боротьбу проти призначень «своїх» на посади, постійний опір прогресивним ідеям реформаторів (як з боку чиновників, так і з боку громадян).
Отже, одна з умов ефективної роботи уряду і міністерств – це наявність команди однодумців. Адже без цього жоден міністр, та і в цілому уряд, не вирішать навіть найпростіших завдань.
Якщо ми хочемо, щоб нас і нашу країну поважали в світі, ми повинні допомагати та підтримувати команду реформаторів, а не рвати на шматки країну з метою отримання для себе додаткових пільг.
Наша компанія завжди відкрито висловлювала свою думку – і ми будемо це робити й в майбутньому. Маючи величезний досвід роботи, наші фахівці можуть зробити аналіз кожної галузі аграрного сектора та окреслити ті нагальні проблеми, які необхідно вирішувати негайно, щоб економіка країна запрацювала ефективно.
Якщо коротко, то наша компанія підтримує починання міністра інфраструктури України Андрія Пивоварського. Він є кращим міністром інфраструктури за всі часи незалежності України. Але, на жаль, він залишився залежним від тих людей, яких призначили без його участі або до нього. В результаті діяльності таких чиновників з міністерства, відомств, портів, які захищають інтереси промислово-фінансових груп, блокується розвиток морегосподарського комплексу інших регіонів України, зокрема днопоглиблення Дніпра. Іншими словами, відсутність рівних умов для роботи всіх портів України робить ці порти донорами для одного порту Одеської області, який і розвивається.
Ми підтримуємо реформаторські підходи у роботі і міністра агропромислового розвитку та продовольства Олексія Павленка. Він багато зробив для популяризації агропромислового комплексу України в світі, показав, що Україна має перспективу бути кращою державою у сфері АПК в світі. Але ми проти того, що його, як міністра, намагаються позбавити впливу на діяльність ПАТ «Аграрний фонд», на роботу Державної продовольчо-зернової корпорації України та низку інших державних підприємств, призначаючи на посади керівників державних підприємств людей, які захищають інтереси певних фінансових структур. І, спостерігаючи за тим, як ці фінансові групи ставляться до державних підприємств, як до корита, за рахунок якого можна збагачуватися, інколи виникає враження, що нічого не змінилося з часів попередньої влади. Тільки й чуєш: корупція, збитки, зловживання. Але і вони повинні розуміти, що скоро сплине їхній час.
Згадайте і нещодавню ситуацію навколо змін до Податкового кодексу України та прийняття бюджету-2016 , коли працівники аграрного сектора були залучені до участі в пікетах, блокуваннях та протестах для протягування в парламенті рішень, вигідних для кількох фінансово-промислових структур. Щоб зрозуміти, кому це вигідно, варто просто переглянути минулорічний рейтинг компаній-отримувачів ПДВ. До речі, кошти з поверненого ПДВ тими компаніями так і не були використані у якості додаткової оплати за сільськогосподарську продукцію товаровиробникам, адже дорожчою сільгосппродукція не стала. Натомість ці кошти пішли на збагачення окремих підприємств і осіб.
Ми з усією серйозністю заявляємо, що аграрний сектор за цих нововведень отримає додаткові кошти в ціні, а умови будуть вигіднішими у порівнянні з попередніми навіть без додаткових пільг. Ми маємо розрахунки і зараз самостійно проводимо роз’яснювальну роботу серед наших партнерів, фермерів і сільгосптоваровиробників. Ці зміни дадуть можливість кожному відчути себе експортером і не займатися подальшою тінізацією аграрного сектору. Працівники АПК ще самі не зрозуміли, які переваги вони отримали зараз.
Отже, сьогодні селян треба інформувати про переваги тих чи інших законопроектів, а не використовувати їх в блокуваннях, пікетах, протестах. Це допоможе легалізувати ринкові відносини в селі. А виходить так, що група компаній збагачуються за рахунок простих людей, ще й підбурюючи їх до різних демонстрацій і пікетувань. Адже так жити і працювати в тіньовій економіці зернового сектору далі неможливо. Ми дискредитуємо український аграрний сектор в світі. І довіри для інвестицій в аграрному секторі не буде від західних інвесторів. Такої тінізації ринку, яка виникла за останній рік, не було з 90-х років.
Далека від справедливості і ситуація в масложировій промисловості. Наприклад, встановлене експортне мито на насіння соняшника носить стримувальний характер і не дає можливості виробникам цієї продукції експортувати її. Натомість, вони змушені реалізовувати свою продукцію за зниженими цінами кільком компаніям, яким і допомогла держава, встановивши експортне мито. Таким чином, виробники насіння соняшника недоотримують щороку 10,5 млрд. грн. Виникає логічне питання. А чи інвестували компанії масложирової промисловості ці кошти в українську економіку? Ні. На жаль, сьогодні держава не може боротися з цим лобі. Тим самим ставиться на коліна аграрний сектор, який вирощує більше 10 млн. тонн соняшника щороку. Ці виробники фактично фінансують масложирову промисловість України. Наша компанія проти цього.
Ми підтримуємо і діяльність міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса. Очевидною є його велика робота зі спрощення ведення бізнесу в Україні і з дерегуляції економіки. Видно, наскільки це міністерство стало незалежним і не стало на шлях обслуговування інтересів тих чи інших промислово-фінансових груп або політиків. Але ми розчаровані тим, як сьогодні певні люди знову вимагають кадрових призначень осіб, які слугуватимуть інтересам певних структур.
В цілому, характерним недоліком міністерств та уряду в цілому є відсутність стратегії та чіткого плану дій щодо розвитку економіки країни. В такій ситуації є очевидним те, що переважна більшість людей не розуміють, заради чого вони зараз повинні затягнути паски, чого чекати в майбутньому, і коли це майбутнє наступить. Таким чином, кожен громадянин, кожна компанія залишаються сам на сам зі своїми проблемами. Уряду варто чітко визначити пріоритети. Адже, наприклад, відміна візового режиму з країнами Шенгену – це добре, але пріоритетом повинен бути розвиток економіки України, щоб люди хотіли їхати за кордон тільки на відпочинок і в пізнавальних цілях. Треба зробити так, щоб Європа запрошувала нашу країну стати членом ЄС. Тоді і Донбас, і Крим самі попросяться назад. Тоді і країна буде сильною і єдиною.
Найстрашнішим наслідком відсутності цієї стратегії і чіткого плану дій є нівелювання досягнень та довіри українців, здобутих під час Революції Гідності, та ставить під сумнів самовіддану боротьбу наших воїнів на сході України.
На мою думку, Президенту України Петру Олексійовичу Порошенку варто в цій складній ситуації чітко позиціонувати себе. Дати по руках тому найближчому оточенню, яке компрометує не лише його як главу держави, але й Україну в цілому. Зробити так, щоб ці чиновники і політики думали про країну, а не про свої власні інтереси. Необхідно замінити таких людей, щоб повернути довіру пересічних громадян до вищих органів керівництва держави. Я підтримував і підтримую Президента, але й українці теж повинні його підтримати і добитися того, щоб він приборкав своє оточення, яке втягує країну в брудні оборудки та скандали.
Ті політики, які замішані в різних корупційних скандалах, мають піти у відставку. Заберіть руки від міністрів-реформаторів, дайте їм можливість працювати, допоможіть їм, а потім вимагайте від них звіт про виконану роботу.
Хочу звернути увагу керівників держави і на те, що ситуація у вищих владних кабінетах має негативні наслідки і внизу. Місцева еліта із надмірною заповзятістю переймає «кращий» досвід корупційних схем, які вона отримали у спадок від попередньої влади. Місцевим чиновникам теж не потрібні успішні, незалежні, фахові люди, які мають свою думку.
Сьогодні треба менше говорити про боротьбу з корупцією, варто на ділі почати боротися з нею. Треба припинити цю хибну практику відвертого лобіювання інтересів промислово-фінансових груп шляхом призначення «своїх» на посади у міністерствах, відомствах, державних підприємствах. Мені, як керівнику, сьогодні соромно читати в пресі, як різні власники та керівники приватних компаній і чиновники відкрито збагачуються за рахунок державного бюджету і не вкладають жодної копійки в економіку країни, а інколи через такі дії компанії ще й фінансують економіку країни-агресора.
Кожен з нас заслуговує жити в кращій країні. Отже, ми повинні зробити все, щоб українцям було жити краще тут, на батьківщині. Чиновникам та політикам не слід забувати, що нічого вічного немає, і варто подумати, як вони будуть жити серед нас після втрати посади.
«НІБУЛОН» – незалежна від політики компанія, потужний агровиробник, експортер та інвестор, який сьогодні реальними справами піднімає економіку країни. За роки нашої діяльності ми інвестували понад 1,6 млрд. доларів США в економіку аграрного сектора України. Тільки у 2015 році «НІБУЛОН» сплатив 314 млн. грн. податків та зборів. Сьогодні наша компанія розвиває суднобудування та інфраструктуру річкових перевезень. Суднобудівно-судноремонтний завод «НІБУЛОН» – сьогодні єдине успішно працююче суднобудівне підприємство в Миколаєві та єдине підприємство, яке будує повнокомплектні судна. Ми будуємо флот, елеватори та річкові термінали по всій Україні, створюючи тільки у поточному році до 1000 робочих місць для людей, задіяних у будівельній галузі, та до 200 основних робочих місць на підприємстві. Це наш реальний внесок в розвиток і укріплення української економіки не словах, а на ділі.
Олексій Вадатурський, генеральний директор компанії “НІБУЛОН”
