Генеральний прокурор України Руслан Кравченко провів засідання міжвідомчої робочої групи − Координаційного штабу з питань взаємодії правоохоронних і державних органів у документуванні та розслідуванні міжнародних злочинів. У 2026 році зусилля зосередять на зборі, систематизації та аналізі доказів злочину агресії російської федерації для їх подальшої передачі до майбутнього Спеціального трибуналу, уже накопичено понад 44 терабайти доказової інформації, передає УНН.
За словами Кравченка, у зустрічі взяли участь керівники правоохоронних і розвідувальних органів, а також керівництво Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України.
У 2026 році зосереджуємо зусилля на зборі, систематизації та аналізі доказів злочину агресії російської федерації для їх подальшої передачі до майбутнього Спеціального трибуналу та формування повної доказової бази відповідальності політичного і військового керівництва держави-агресора. Важливим елементом цієї роботи є системне збереження та аналіз доказів. У централізованих сховищах уже накопичено понад 44 терабайти доказової інформації, і масиви цифрових матеріалів постійно поповнюються. Зокрема, аналізуємо телекомунікаційні дані мобільних операторів щодо номерів, ідентифікованих як російські та білоруські, у перші місяці вторгнення. Ця інформація допомагає встановлювати причетність підрозділів рф до воєнних злочинів – додав Генпрокурор.
За його словами, ключовими напрямами роботи залишаються:
• міжнародна співпраця − сприяння роботі Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA), створеного на базі Євроюсту;
• використання трофейних документів ворога − залучення до кримінальних проваджень бойових наказів, журналів бойових дій, карт операцій та інших матеріалів, що підтверджують системний характер злочинів;
• розширення доказової бази − використання розвідувальної інформації, супутникових знімків, радіоперехоплень, матеріалів перехоплених БПЛА та даних військових інформаційних систем;
• розслідування атак на критичну інфраструктуру − документування системних ударів по енергетичних, транспортних та інших об’єктах, що забезпечують життєдіяльність цивільного населення;
• захист потерпілих − впровадження підходів, орієнтованих на людину, під час роботи з постраждалими від катувань, депортацій і сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією.
Ми завершили реалізацію Стратегічного плану кримінального переслідування за міжнародні злочини на 2023–2025 роки та підготували нову Стратегію на 2026–2028 роки. Вона спрямована на посилення спроможності правоохоронної системи розслідувати міжнародні злочини та відновлювати права потерпілих. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну зареєстровано понад 213 тисяч воєнних злочинів. За цією цифрою − понад 16 тисяч забраних життів, понад 40 тисяч поранених цивільних і понад 300 тисяч зруйнованих об’єктів інфраструктури – додав Кравченко.
За його словами, масштаб документування російських звірств є безпрецедентним як для України, так і для наших міжнародних партнерів.
Результатом спільної роботи прокурорів, слідчих, оперативних підрозділів і розвідки вже є 1127 повідомлень про підозру у воєнних злочинах, 811 обвинувальних актів у судах та 243 вироки. Агресія триває. Тому наше завдання − діяти як єдиний механізм, де кожен встановлений факт і кожен задокументований доказ стає кроком до міжнародного правосуддя і вироку для держави-агресора. Працюємо далі – резюмував Генпрокурор.
