Викладача Київського національного університету імені Карпенка-Карого Юрія Висоцького звинувачують у принижені студентів та порушенні їх особистих кордонів. Про це заявляють актори Сергій Волосовець та Остап Вакулюк, передає УНН.
“Не Білоусом єдиним. Або ще одна знаменитість. Серед постів, час від часу, у різних людей проскакувало відоме всім прізвище. Але тактовно оминались звинувачення в його бік. Юрій Пилипович Висоцький. Людина, що випустила безмежну кількість студентів у театральний та кіношний світ. Але ніхто і словом не обмовився про психологічний вплив майстра на своїх студентів. Це відбувалося і курсами до мого вступу, так само і після випуску. Але говоритиму про свій курс, бо це я бачив на власні очі”, – написав Волосовець.
Він також розповів про застарілі методи викладання заслуженого діяча мистецтв, які викликали страх навіть після закінчення університету.
“Після випуску, кілька випускників, і мене в тому числі, запросили в один недержавний театр. Цікава постановка, розібрані до деталей ролі, зіграна вистава кілька разів, і я запрошую Юрія Пилиповича до нас на виставу – майстер як не як. Мене ледь не побили колеги за таку витівку. Навіть після закінчення університету випускники бояться свого майстра. Така у нього потужна навчальна методика”, – додав Волосовець.
За його словами, вимоги до дівчат скинути чи набрати вагу або висловлювання про бездарність того чи іншого студента – це звичайні розмови під час навчального процесу.
“Не одразу, а вже десь на уривках так точно це стали помічати. Час від часу Юрій Пилипович обирав собі улюблену студентку на день репетицій і садовив поруч із собою правобіч. Мовляв: “Подивимось, що вони нам зіграють”, говорячи про студентів, що підготували уривки до показу, або етюди. І під час показу, чи при обговоренні траплялися викиди енергії/емоційні сплески, які супроводжувались покладанням рук на колінця дівчини, або міцних обіймів. Явно дівчина в той момент проявляла емоції невдоволення, але відверто сказати про це не могла. Він же її за дупцю не мацнув і фото не запропонував скинути. Якщо це педагогічний підхід до студенток, поправте мене. Але цьомкання і жамкання при обіймах – це переходить межі”, – пише актор.
Актор Остап Вакулюк написав, що пригадує, як Висоцький любив говорити про силу “нашої педагогіки”, наскільки вона краща і дієвіша від тієї європейської, а згодом практиці свою “педагогіку” демонстрував.
“Я зроблю все можливе, щоб ви не були у мистецтві!” або “Інколи певні люди бувають у мистецтві зайві, і їх треба підштовхнути”, “У вас занадто позитивний погляд на життя, ну нічого, ми це змінимо…” – це те, що я від нього чув не раз. Ще один прийом, так званої, педагогіки, який любив використовувати Висоцький, коли, наприклад, бачив, що його погрози, маніпуляції вже не діють, – ігнорування: так ніби тебе немає, не існує. От показуєш ти якийсь етюд разом з однокурсниками, всім він каже про якісь побажання, зауваження, побажання, а тобі – ні слова. І так могло тривати тижнями – таке собі покарання мовчанням. А в ті моменти, коли він порушував свою мовчанку щодо тебе, то міг сказати “Всі так хвалять того Вакулюка… Ну, невже в ньому щось є?!” – зазначає Вакулюк.
Вакулюк також зазначив, що у часи Революції Гідності “що більше загострювалася ситуація на Майдані, то більше він почав говорити про те, що кожна революція – це зло і що все діється, бо, цитую: “Рібята, ані хатят разарвать расію”. При цьому, Висоцький не приховував свого захоплення путіним і тим, що той сильний лідер”.
