Служба зовнішньої розвідки України оприлюднила документи з архівних фондів, що свідчать про те, як у 1980-х роках органи КДБ УРСР відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932-1933 років, пише Iнтерфакс.
Заперечення Голодомору та замовчування цього питання було організованою кампанією з дезінформації, що проводилася радянською владою за участю спецслужб. У неї вкладали великі гроші, здійснювали численні заходи як усередині країни, так і за кордоном.
“На початку 1980-х років із резидентур кдб срср у США, Канаді та деяких країн Європи почали надходити повідомлення про те, що українські емігрантські організації, такі, як Світовий конгрес вільних українців, Український конгресовий комітет Америки, Комітет українців Канади, Союз українців у Великій Британії, Державний центр УНР в екзилі, ОУН та інші вирішили консолідовано привернути увагу світу до Голодомору в Україні. Відтак розпочали підготовку до вшанування жертв цієї жахливої трагедії та злочинів сталінського режиму”, – йдеться в повідомленні.
У повідомленні, зокрема, наводиться такий випадок. “Серед архівних документів знайдено лист під назвою «Про антирадянські задуми закордонних ОУН», датований 2 червня 1983 року, підписаний головою кдб урср Степаном Мухою і адресований усім начальникам управлінь в областях. У ньому йдеться про те, що 10 березня кдб урср «вже орієнтував про ворожі акції оунівців за кордоном у зв’язку з «50-річчям» так зв. «штучного голоду на Україні». Ці фрази в документі навмисно взяли в лапки, щоб іще раз підкреслити: про жоден ювілей не може йтися; то був не штучний голод, а спричинений посухою, неврожаєм та певними перекосами у політиці на селі; то був «так званий голод», а не масштабний Голодомор”.
Крім цього, ставилося завдання стежити за іноземцями, які приїжджали в УРСР, на предмет виявлення з їхнього боку зацікавлення питаннями Голодомору. Тих, хто проявляв підвищений інтерес, брати в активну оперативну розробку, а під час виїзду з СРСР піддавати ретельному митному догляду, щоб не провезли якісь матеріали, списки, документи, світлини. Так само націлювали контролерів оперативно-технічних підрозділів виявляти спроби передавання лініями міжнародного телефонного зв’язку подібних відомостей. “У доцільних випадках, – зазначалося в документі, – у встановленому порядку обмежувати і припиняти використання каналів зв’язку в підривних цілях”. Способів, як це зробити, в арсеналі КДБ було достатньо.
