Лікарня швидкої медичної допомоги Миколаєва давно перестала бути просто міською лікарнею. За роки повномасштабної війни вона стала одним із головних медичних центрів півдня України. Саме сюди щодня потрапляють поранені військові та цивільні, зокрема з Херсонщини.
Попри постійне навантаження, лікарня не лише працює, а й розвивається. Зараз тут готуються до відкриття нового операційного блоку. Він дозволить розділити потоки ургентних і планових пацієнтів, а також створити умови для проведення складних операцій відповідно до сучасних стандартів безпеки.
Про те, як війна змінила роботу лікарні, чому сучасна травматологія потребує окремих операційних та хто допомагає реалізувати цей проєкт, ми поговорили з директором КНП ММР «Лікарня швидкої медичної допомоги» Олександром Дем’яновим.
– Лікарня швидкої допомоги традиційно асоціюється з травматологією. Це справді її основний профіль?
– Так, і так було від самого початку. Такі лікарні створювалися як центри, де людина з важкими травмами може отримати всю необхідну допомогу в одному місці. Якщо йдеться про політравму – а це одночасне ураження кількох органів чи систем – пацієнт потребує не одного лікаря, а цілої команди. Сьогодні до звичних викликів додалася війна. Якщо раніше ми переважно працювали з наслідками ДТП чи побутових травм, то зараз щодня приймаємо людей із мінно-вибуховими та вогнепальними пораненнями. Фактично наша лікарня працює як єдиний великий центр політравми, де поруч працюють травматологи, хірурги, нейрохірурги, анестезіологи та реаніматологи.
– Чому виникла потреба в окремому сучасному операційному блоці?
– Насамперед через те, як змінилася сама медицина. Сучасна травматологія неможлива без імплантів: ендопротезів суглобів, металоконструкцій для фіксації переломів, систем стабілізації хребта. Але будь-який імплант вимагає максимально стерильних умов. Якщо під час операції виникає інфекційне ускладнення, наслідки можуть бути дуже серйозними – аж до видалення встановлених конструкцій та повторних оперативних втручань. Саме тому у світі давно працюють операційні високої чистоти – спеціальні приміщення з особливими системами вентиляції та контролю інфекцій.
– Чому нинішніх операційних вже недостатньо?
– До війни цього вистачало. Планові та ургентні операції вдавалося розводити в часі. Сьогодні все інакше. Після руйнування частини медичної інфраструктури Херсонщини значна кількість пацієнтів потрапляє саме до нас. Ми можемо підготувати операційну до складного ендопротезування, але в будь-який момент привозять кількох людей із мінно-вибуховими травмами. У таких випадках ми не можемо чекати. Людей потрібно оперувати негайно. Після цього операційна вже не підходить для високотехнологічних втручань без додаткової підготовки. Саме тому виникла потреба створити окремий сучасний блок для планової травматології.
– Лікарня й раніше впроваджувала сучасні технології?
– Так. Ми були одними з перших у Миколаєві, хто почав використовувати С-arm для інтраопераційного контролю. У нас виконувалися перші сучасні інтрамедулярні остеосинтези, активно розвивався напрямок ендопротезування суглобів. Ми багато років системно вкладалися в розвиток цього напрямку. Але війна внесла свої корективи.
– Маєте на увазі удар по лікарні у 2022 році?
– Так. 1 серпня 2022 року лікарня зазнала двох ракетних ударів. Було зруйновано значну частину травматологічного пункту та операційного блоку. Для будь-якого медичного закладу це був би надзвичайно важкий удар. Але ми не зупинилися ні на день. Уже за місяць відновили критично важливі приміщення і знову почали працювати в повному обсязі. У той період лікарня справді нагадувала фортецю – всередині були поранені військові, а медики працювали під постійною загрозою нових обстрілів.
– Яким було навантаження в найскладніші періоди?
– Іноді надзвичайним. Був випадок, коли за три години ми прийняли 86 постраждалих. Тоді дуже допоміг новий травматологічний пункт, який вдалося побудувати незадовго до повномасштабного вторгнення. Саме він дозволив швидко сортувати пацієнтів і ефективніше організувати роботу.
– Хто допомагає реалізувати нинішній проєкт модернізації?
– Це хороший приклад того, як працює партнерство. До проєкту долучилися французький фонд Solidarity. Ми звернулися до фонду, коли постала гостра потреба в створенні нової операційної. Додаткове приміщення буквально викроїли зі шматка коридору та палати – більше нічого у нас не було. І нам не відмовили, почалися роботи. Але тоді стався потоп в основній операційний. І вже пішла мова про повноцінне відновлення всього операційного блоку – міжнародні партнери знову не лишилися осторонь. Підтримує модернізацію лікарні і народний депутат Ігор Копитін, який допомагає вибудовувати взаємодію з державними та міжнародними інституціями. Долучається й міська влада. Завдяки цій спільній роботі ми маємо можливість не просто відновлювати те, що було пошкоджено війною, а створювати медичну інфраструктуру нового рівня.
– Що отримають пацієнти після завершення робіт?
– Насамперед безпечніші умови лікування. Ми зможемо повністю розділити потоки пацієнтів: окремо лікувати людей із бойовими травмами, окремо проводити складні планові операції з використанням імплантів. Це означає менше інфекційних ризиків, кращі результати лікування і швидше відновлення пацієнтів. Крім того, нові можливості отримає нейрохірургічне відділення, де планується розвиток сучасних малоінвазивних втручань.
– Пацієнтів із Херсонщини досі багато?
– Так, практично щодня. Ми продовжуємо приймати цивільних людей, які потрапляють під обстріли автомобілів, автобусів, евакуаційного транспорту. Наслідки війни ми бачимо постійно. Тому наше завдання сьогодні – не просто рятувати життя. Ми хочемо, щоб люди отримували допомогу такого рівня, яка дає шанс повернутися до повноцінного життя. Війна навчила нас працювати на межі можливостей. Але вона також навчила цінувати якість, професіоналізм і кожну можливість зробити медицину кращою.
