З 1 липня Франція на рік очолить одразу два ключові компоненти Сил швидкого реагування НАТО — сухопутний та повітряний. У Парижі називають це підтвердженням зростаючої ролі країни в Альянсі. На тлі триваючої російської агресії проти України та посилення загроз на східному фланзі НАТО французька армія фактично стане одним із головних інструментів швидкого реагування Альянсу у разі нової кризи в Європі.
Про це пише RFI Українською, передає Інше ТВ.
Рішення набуде чинності 1 липня 2026 року і діятиме до 30 червня 2027 року. Вперше в історії саме французькі військові візьмуть на себе керівництво сухопутним компонентом Сил швидкого реагування НАТО (Allied Reaction Force, ARF).
Для Франції це не просто чергова ротація в межах Альянсу. Йдеться про відповідальність за сили, які можуть бути перекинуті до потенційної зони конфлікту протягом кількох годин або днів.
Від Африки до східного флангу НАТО
Останніми роками Франція поступово змінює свої військові пріоритети.
Якщо раніше французька армія була зосереджена переважно на операціях у Сахелі та франкомовній Африці, то після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Париж дедалі активніше переорієнтовується на колективну оборону Європи.
Призначення Франції на чолі двох компонентів ARF стало своєрідним підтвердженням цієї трансформації.
Перед отриманням нового статусу французькі війська пройшли масштабну сертифікацію під час навчань Steadfast Dagger 2025. Під час маневрів відпрацьовувалися сценарії швидкого розгортання сил, протидії гібридним атакам і кібератакам, а також взаємодії між союзниками.
Що таке Сили швидкого реагування НАТО
ARF були створені у 2024 році на зміну Силам реагування НАТО (NATO Response Force), які існували понад двадцять років.
Новий формат став відповіддю на зміну безпекового середовища після російського вторгнення в Україну. Сили швидкого реагування об’єднують сухопутні, повітряні, морські підрозділи, сили спеціальних операцій, кіберкомпоненти та логістичні структури.
Головна особливість ARF — швидкість. Якщо виникає загроза для однієї з країн Альянсу або необхідність демонстрації сили, підрозділи можуть бути розгорнуті практично негайно — від кількох годин до кількох діб. Фактично це перший ешелон військового реагування НАТО.
34 тисячі військових під французьким командуванням
Сухопутний компонент ARF очолить Третя дивізія французької армії. Це одне з найбільших оперативних формувань Франції, яке налічує близько 34 тисяч військовослужбовців.
У разі необхідності дивізія зможе розгорнути командний пункт дивізійного рівня, а також залучити 6-ту легку бронетанкову бригаду. Французькі військові працюватимуть у координації з сімома союзниками по НАТО — Іспанією, Польщею, Великою Британією, Грецією, Туреччиною, Литвою та Північною Македонією.
Паралельно Париж очолить і повітряний компонент сил швидкого реагування. За нього відповідатиме Постійний центр управління повітряними операціями CAPCODA на авіабазі Ліон-Мон-Верден.
Крім того, Франція забезпечуватиме значну частину логістичної підтримки для всієї структури.
Росія залишається головним фактором
Хоча в НАТО офіційно наголошують на необхідності реагувати на широкий спектр викликів — від тероризму до кібератак, — саме російська загроза залишається головним чинником переозброєння та реформування Альянсу.
Французькі військові вже постійно присутні на східному фланзі НАТО. Зокрема, вони дислокуються в Румунії в межах місії «Орел» (Aigle), створеної після початку повномасштабної війни Росії проти України.
Саме цей регіон сьогодні вважається одним із найбільш чутливих з точки зору потенційного військового протистояння між НАТО та Росією.
За словами французького генерала Дам’єна Валлера, головна місія Сил швидкого реагування полягає не лише в готовності вести бойові дії, а й у запобіганні конфліктам. Ідея полягає в тому, що швидке перекидання сил НАТО до кризового регіону саме по собі може стати сигналом стримування для потенційного противника.
Що це означає для України
Для України рішення має не лише символічне значення.
Франція дедалі активніше позиціонує себе як одного з головних європейських гарантів безпеки на континенті. Після початку російського вторгнення Париж поступово посилив військову підтримку Києва, збільшив присутність на східному фланзі НАТО та став одним із рушіїв дискусії щодо нової архітектури європейської безпеки.
Прийняття Францією командування над ключовими елементами Сил швидкого реагування демонструє, що Париж готовий брати на себе більше відповідальності за оборону Європи в період, коли війна Росії проти України залишається головним викликом для безпеки континенту.
Як повідомляло Інше ТВ, Франція взяла Норвегію під «ядерну парасольку»
