Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) опублікував доповідь «The Coming Crisis in Russia’s Political Economy», присвячену оцінці військово-економічної стійкості росії в умовах тривалої війни проти України. Висновки авторів не містять сценарію швидкого колапсу – натомість вони фіксують поступове накопичення системних дисбалансів, які протягом найближчого року поставлять кремль перед вибором без прийнятних варіантів, пише СЗР України.
Центральний діагноз – росія впритул наблизилася до межі внутрішньої стійкості /internal capacity/. Впродовж найближчого року москві доведеться або посилювати тиск на суспільство через нову хвилю мобілізації, або переглядати свої амбіції щодо України. Обидва шляхи безвихідні. Перший пришвидшить кризу, другий означатиме визнання провалу.
Кадровий дефіцит – одна з найгостріших проблем. За оцінками IISS, нестача становить близько 2,3 млн працівників. Значна частина працездатного населення або мобілізована, або в силових структурах, або стоїть за верстатом на оборонному заводі. Цивільна економіка це відчула на собі сповна.
Результат – «подвійна економіка» /dual economy/. Оборонна промисловість отримує замовлення і гроші. Все інше стагнує. Китай частково закриває потребу в комплектувальних і товарах подвійного призначення, індійські мігранти затикають дірки на будівництвах і заводах, КНДР постачає снаряди. Але жоден з цих костилів не знімає фундаментальної проблеми: росія просто не має достатньо людей, щоб одночасно воювати й нормально працювати.
При цьому Пекін не поспішає допомагати москві з альтруїзму. Критичний імпорт китайці постачають на невигідних для росії умовах. Залежність зростає, важелі впливу – ні.
Система вербування через високі контрактні виплати вичерпує себе. IISS фіксує: подальше підняття грошового стимулу вже не дає потрібного приросту новобранців. У зс рф дедалі більше людей із залежностями, кримінальним минулим або серйозними проблемами зі здоров’ям. Армія бере всіх – і це видно на полі бою.
російські банки під адміністративним тиском кредитують підприємства ВПК. Ці позики ніхто не оцінює за ринковими критеріями – платоспроможність оборонних заводів залежить від держзамовлень і тривалості війни, а не від реального бізнесу. Якщо фіскальна ситуація погіршиться, банківська система отримає удар, до якого вона не готова. Відповідь кремля у такому разі – ще більше елементів командної економіки.
Щоб утримати темпи виробництва зброї, москва вже сьогодні вдається до радянських методів: адміністративного прикріплення цивільних працівників до конкретних оборонних підприємств. Про вільний вибір місця роботи можна забути. Це не ринкова економіка, а її імітація зверху мобілізаційного апарату.
Поєднання всіх цих чинників формує небезпечну суміш. Інфляція, нерівний розподіл доходів між оборонним і цивільним секторами, погіршення якості життя і постійна загроза нової мобілізації – усе це накопичує соціальну напруженість кремль це розуміє і реагує звично: розширює цифровий контроль, обмежує VPN, закручує регулювання месенджерів і нарощує інструменти превентивного придушення.
Висновок IISS – система може ще якийсь час зберігати видимість керованості, але ціна цього – дедалі жорсткіший примус усередині й дедалі менший простір для маневру назовні. Нова відкрита мобілізація, якщо вона станеться, лише пришвидшить усі ці процеси одночасно.
