Про те, як це пов’язано, пише The Economist.
Електрики Троєщинського району Києва бачать найгірше. Величезний робітничий передміський масив уже майже тиждень залишається без централізованого опалення, а 300 000 людей страждають від температур до -15 °C. Напруга зносила не лише нерви мешканців, а й місцеву проводку, яка не витримує перевантажень від обігрівачів, чайників та саморобних грубок. Від світанку до сутінків електрики шастають між сіро-рожевими бруталістськими панельками, відчайдушно намагаючись латати згорілі з’єднання. Щонайменше двоє з них загинули на роботі. Ніна Свиридович, керівниця однієї з місцевих аварійних бригад, каже, що їх часто зустрічають як богів: «Люди сподіваються, що ми таки принесемо світло». Іноді ж вони стають громовідводами для громадського гніву. 28 січня десятки мешканців перекрили дорогу, щоб не випустити працівників з об’єкта, аж поки поліція їх не звільнила.
Колапс системи опалення на Троєщині — це кумулятивний наслідок нещадних російських бомбардувань енергетичної мережі України. Кожна атака робила Київ усе вразливішим, бо резерви та балансуючі потужності зникають. Проте місто, можливо, отримало короткий перепочинок. 29 січня Дональд Трамп заявив, що домігся від Володимира Путіна тимчасової паузи в атаках на київську енергомережу. Переговори про припинення вогню між США, Росією та Україною мають відновитися 1 лютого в Абу-Дабі, і Трамп представив пропозицію російського президента як жест доброї волі. Українці заперечують, що Кремль давав будь-які офіційні обіцянки. Вони дивляться на ці перемовини як на сигнал, чи готовий Путін до компромісу, чи збирається лише посилювати війну.
Троєщині потрібна допомога. 24 січня, після місяців атак ракетами та дронами, Росії вдалося вивести з ладу теплову електроцентраль ТЕЦ-6. Цей комплекс — найбільший і найсучасніший у Києві — раніше забезпечував 2000 МВт тепла через трубопроводи гарячої води та 400 МВт електроенергії. Щоб труби не замерзли й не луснули, комунальники спорожнили систему. Незрозуміло, коли вдасться її запустити. Максим Бахматов, голова районної адміністрації, каже, що зараз завдання — запобігти повній катастрофі, адже на наступний тиждень прогнозують до –24 °C: «Катастрофа приходить поетапно. Спочатку вода, потім опалення, потім електрика, а нарешті — каналізація». В іншому районі мешканці скаржаться, що в ваннах з’являються фекалії.
Бахматов евакуював близько десятка найбільш вразливих людей і опікується ще 150. Він каже, що ще в грудні зрозумів: росіяни доб’ють станцію, — і почав готуватися. Його команда забезпечує аварійне опалення та електрику в 55 школах і 66 дитсадках. Він різко критикує міську владу за брак підготовки до російської зимової кампанії, особливо мера Віталія Кличка, колишнього боксера. «Чемпіон з боксу — це не те саме, що ефективний менеджер», — каже він. На початку січня Кличко закликав мешканців залишати місто, що Бахматов назвав «поразницькою позицією».
Важко зрозуміти, що саме має досягти російське бомбардування цивільної інфраструктури, окрім завдання страждань. Можливо, це спроба вплинути на мирні переговори, які залишаються неоднозначними, але не без надії на прогрес. Трамп натякнув, що обіцянка Росії не чіпати київську енергомережу до 1 лютого — це поступка Україні, яка наполягала на «енергетичному перемир’ї» перед наступним раундом в Абу-Дабі. Україна заявила, що ця «обіцянка» далека від прямого договору, якого вони домагалися, і потребує верифікації в реальному часі. Путін, можливо, намагається виграти час. А можливо, сигналізує про готовність до компромісу, обриси якого вже проступають.
Джерела, близькі до української переговорної команди, кажуть, що тристоронні перемовини з США та Росією в Абу-Дабі 23–24 січня були одними з найбільш конструктивних. Нерозв’язані питання ті самі вже місяці: чи прийме Росія гарантії безпеки, узгоджені між Україною та США, і чи доведеться Україні відступити з територій, які вона ще контролює. Водночас деякі технічні аспекти угоди вже врегульовано. Великого прориву не варто чекати раніше березня, коли закінчиться російський зимовий наступ і економічні проблеми Росії почнуть відчутно кусати. Перемовини 1 лютого можуть дати підказки щодо намірів Путіна — зокрема, чи готовий він пом’якшити вимогу, щоб Україна віддала укріплені частини Донбасу, які ще контролює.
Позиція України: припинення вогню має зберігати нинішню лінію розмежування. Обговорюваний компроміс передбачає створення демілітаризованої зони, можливо, під адмініструванням нової міжнародної «Ради миру» Трампа. Така угода мусить пройти між «позиціями, які нестерпні для обох суспільств», каже українське джерело, близьке до переговорів. Для України застосування російського права в демілітаризованій зоні — червона лінія. Для Росії — присутність західних миротворців на сході України — так само неприйнятна. «Ми не зможемо розв’язати жодного з цих питань без узгодження системи безпеки для регіону, — каже джерело. — Росіяни не можуть просто сказати: довіртеся нам».
Україна, схоже, грає на два фронти. З одного боку демонструє відданість плану А — переговорам під проводом США. У разі успіху це означатиме болісний територіальний компроміс в обмін на мир і перспективу членства в ЄС. Путін отримає полегшення від західних санкцій і нові бізнес-угоди зі США.
Але паралельно Володимир Зеленський готує країну до плану Б: укріплення армії, виснаження російських сил і утримання частини Донбасу. 26 січня в Києві новопризначений міністр оборони Михайло Федоров презентував футуристичне бачення цифровізованої війни з використанням дронових технологій і логіки геймерів. Мало хто з присутніх вірив, що війна закінчиться скоро.
На Троєщині всі готуються до плану Б. Електрики під командуванням пані Свиридович кажуть, що мешканці не панікують, попри погіршення умов. Вони впевнені в стійкості громади. «Усі знають, що треба пережити лютий і половину березня, — каже вона. — А потім ми будемо героями». Голова районної адміністрації Бахматов так само налаштований рішуче: «Якщо Путін думає, що українці здадуться, бо в них не працюють унітази, — він помиляється. Ми будемо срати в рови, якщо треба, — але робитимемо це, співаючи «Путін хуйло». Українці ніколи не здадуться».
