Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в інтерв’ю Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа 24 листопада – на тлі обговорення ініціативи США щодо завершення війни в Україні – наголосив, що одним із найважливіших елементів можливої угоди про припинення вогню або миру між Росією та Україною мають стати гарантії того, що Росія в майбутньому не нападе на Україну.
Рютте не став уточнювати, якою могла б бути форма таких гарантій безпеки, але зазначив, що вони мають бути такими, щоб для Росії було невигідно знову нападати на Україну:
«Кінцевою метою — і це те, над чим Дональд Трамп працює з лютого — має бути суверенна Україна та сильна нація, на яку Росія ніколи більше не спробує напасти. Це те, чого ми всі намагаємося досягти».
«Потрібно, щоб Росія розуміла, щоб Володимир Путін розумів, що є мирна угода або довгострокове припинення вогню — чого б ми не досягли, але бажано, звісно, повноцінної мирної угоди, — і щоб він ніколи не намагався зробити це [атакувати Україну] знову», — додав Рютте.
Генсек НАТО сказав, що не може предметно обговорювати кожен із 28 пунктів американської ініціативи, яка спричинила суперечливу реакцію в Європі та в Києві. Він зазначив, що багато з цих пунктів він оцінює позитивно, інші ж потребують дискусії та ретельного опрацювання.
Рютте, однак, фактично відкинув один із пунктів, який передбачав відмову від прийняття України до НАТО. За словами генсека Північноатлантичного альянсу, Україна має право претендувати на вступ до НАТО, а рішення щодо цього — питання консенсусу країн-членів. Наразі такого консенсусу немає, і в найближчому майбутньому він малоймовірний.
«Для того, щоб новий союзник став членом НАТО, потрібна одностайність. Усі тридцять дві країни мають погодитися. Нині у нас є кілька союзників, які прямо заявляють: “Ми проти вступу України до НАТО”. Звичайно, була формулювання з вашингтонського саміту минулого року, де сказано про незворотність шляху України до НАТО. Це одна реальність.
Але є також реальність, у якій кілька союзників заявили, що виступають проти членства України в НАТО. Саме тому так важливо найближчим часом надати Україні гарантії безпеки після укладення мирної угоди, що зробить неможливим повторний напад Росії», — сказав Рютте.
Переговори в Женеві щодо американської ініціативи Рютте, як і інші її учасники, назвав успішними.
Відомо, що план із 28 пунктів зазнав перегляду, однак повністю всі спірні питання поки що не вдалося вирішити. Сам Рютте зазначив, що елементи плану, які стосуються безпосередньо ЄС і НАТО, можна було б обговорювати окремо.
Рютте також заявив, що у разі відновлення діалогу з Росією по лінії НАТО неможливо повернутися до форматів, що існували до російського вторгнення в Україну, включно з Радою Росія—НАТО:
«Усі ці речі мертві відтоді, як Путін вторгся в Україну, фактично вчинивши те, що суперечить усім фундаментальним цінностям Заходу, принципам, на яких заснована Рада Росія—НАТО, і цілям, яких ця Рада намагалася досягти. Вона мертва. Її більше немає, і планів на це немає».
Генсек НАТО, відомий своїми добрими стосунками як із президентом США Дональдом Трампом, так і з президентом України Володимиром Зеленським, намагався сприяти зближенню позицій щодо мирної ініціативи Трампа:
«Я розмовляв [із Трампом — Ред.] телефоном усі вихідні, також намагаючись допомогти зі свого боку, оскільки знаю, що президент США наполегливо працює над цим. Я говорив телефоном із усіма ключовими гравцями минулими вихідними, як і багато інших, щоб переконатися, що переговори в Женеві почнуться з найкращої можливої позиції».
Марк Рютте також прокоментував ситуацію в Грузії, рішення Європейського Союзу переглянути відносини з Тбілісі та відповів на запитання, чи залишається Грузія країною-кандидатом у НАТО.
За словами Рютте, будь-яка країна євроатлантичного простору, яка бажає стати членом НАТО, може офіційно заявити про це, після чого запускається відповідна процедура. Проте генсек зазначив, що він «не наївний» щодо того, що відбувається в Грузії.
«Ми вкрай стурбовані. Ми чітко дали це зрозуміти грузинській стороні. У нас є співпраця з Грузією — і зараз вона важлива ще й тим, що через неї ми можемо доносити наші занепокоєння», — сказав Рютте.
Він додав, що ситуацію навколо Грузії слід розглядати ширше — у контексті подій на Південному Кавказі. Рютте відзначив позитивні зрушення у відносинах між Вірменією та Азербайджаном, підкресливши, що це стало можливим «зокрема завдяки тому, що робить президент Трамп».
«На Грузію потрібно дивитися і в контексті всього Південного Кавказу», — підсумував генсек НАТО.
