Якщо на Марсі колись існувало життя, то печери, висічені підземними водами, могли бути для нього ідеальним середовищем. Навіть сьогодні вони здатні зберігати сліди давніх мікроорганізмів, якщо достатньо захищені від згубного сонячного випромінювання, пише 24 Канал з посиланням на New Scientist.
Раніше більшість виявлених на планеті заглиблень, схожих на печери, знаходили поблизу вулканічно активних регіонів. Це вказувало на те, що вони, найімовірніше, є результатом руху підземної лави, а не води. На Землі існують тисячі так званих карстових печер, які утворюються, коли вода розчиняє гірські породи. Однак, попри докази того, що мільярди років тому Марс був вкритий водою, подібних печер там досі не знаходили.
Ситуація змінилася, коли команда дослідників під керівництвом Чунью Діна з Шеньчженьського університету в Китаї заявила про ідентифікацію восьми потенційних печер, що, ймовірно, мають водне, а не вулканічне походження, йдеться в дослідження на сторінках The Astrophysical Journal Letters. Ці об’єкти розташовані в регіоні Hebrus Valles – місцевості на північному заході Марса, яка порізана долинами та западинами завдовжки в сотні кілометрів, що, як вважається, були вимиті стародавніми повенями.
Ці утворення були зафіксовані ще під час попередніх місій, зокрема орбітальним апаратом Mars Global Surveyor, що працював з 1997 по 2006 рік. Команда Діна використала дані спектрометрії з цієї місії для аналізу матеріалу навколо входів до печер. Аналіз показав високий вміст карбонатних і сульфатних мінералів, які зазвичай утворюються за присутності води.
Крім того, вчені виявили сліди стародавніх струмків, що обриваються біля входів у печери. За словами Джеймса Балдіні з Даремського університету у Великій Британії, це дуже схоже на те, що можна спостерігати біля карстових печер на Землі, де поверхневий потік раптово зникає, оскільки його поглинає підземна печерна система.
Водночас Даніель Ле Корре з Кентського університету (Велика Британія) зазначає, що хоча мінералогічні й геологічні дані й справді вказують на можливе водне походження, зовні ці печери не надто відрізняються від інших марсіанських печер, які вважаються вулканічними.
Якщо ці об’єкти справді є водяними печерами, вони можуть стати пріоритетними цілями для пошуку скам’янілих слідів життя. Як пояснює Балдіні, для існування життя потрібна вода і середовище, захищене від інтенсивного радіаційного опромінення на поверхні Марса. Хоча вулканічні печери та лавові трубки також є хорошими місцями для пошуків, все ж у водних печерах шансів більше.
Крім того, у цих місцях також можуть міститися сталагміти – конусоподібні нарости, поширені в земних карстових печерах. Вони могли б слугувати своєрідними “капсулами часу”, що зберігають інформацію про давній клімат Марса, наприклад, про його температуру.
Однак Балдіні додає, що для утворення сталагмітів потрібні тисячі років постійного потоку води, і навіть якщо вдасться відправити в ці печери ровер чи дрон для взяття зразків, визначити точний час їхнього формування буде надзвичайно складно без втручання людини та професійної лабораторії.
