В інтерв’ю журналістці Катерині Гордєєвій Пугачова розповіла, що за 2 дні до оголошення Максима Галкіна «іноагентом» вона розмовляла із заступником глави АП Сергієм Кирієнком, який переконав її, що у влади претензій до їхньої сім’ї немає.
Після внесення Галкіна до списку «іноагентів» їхні діти зазнали цькування в школі – їх стали називати «дітьми шпигунів». Після цього сім’я ухвалила рішення про від’їзд.
Що ще сказала співачка в інтерв’ю:
Совість дорожча за славу і розкіш, за все.
Треба все говорити батьківщині. Це необхідність – різниця думок, дискусій, дебатів.
Захищати Батьківщину я перша побіжу, хоч на милицях. Але це жахливо, коли гинуть люди.
Я настільки російська людина, я просто не уявляла життя без Росії. А ось тепер, як бачиш, не тільки уявляю, а й реалізую це.
Зі сцени, як і з політичної арени, треба йти вчасно.
Я зрадник? А що я зрадила? Я давно сказала, що можу покинути батьківщину, яку дуже люблю, тільки в одному випадку – якщо батьківщина мене зрадить. А вона мене зрадила. Але мене не зраджують мільйони шанувальників, і в Росії, і в інших країнах.
[про Шамана]: Дивитися на це боляче. Бабло перемогло добро.
Ось цей заклик «народжувати», підліткам у школі – «народжувати», – хто це все придумує, що вони курять у цей момент? Просто дай достаток сім’ям, і вони захочуть народжувати.
З Дімою [Медведєвим] і Світланою я дружила. Мені вони дуже подобалися. Дмитро Анатолійович сьогодні інша людина. Я такої не знаю. Так само як і від Володимира Володимировича я такого не очікувала.
Народилася при донощиках, і живу, виявляється, при донощиках. Це грибок країни, де з’являються донощики, треба очищати це. Це жахливо, огидно і ганебно.
Давай доживемо до 2027 року. Запам’ятай – 2027 рік.
Ти не уявляєш, як мені шкода, що ось це все відбувається. Потім усе скінчиться, нормально все буде, так? А людей уже не повернеш. Поламані долі, травмовані діти, біда. І нічим допомогти не можу, і навіть думка сьогодні вже злочинна.
Як можна було подумати про Галкіна, про мене, про тих, хто виїхав – Макаревича та інших «іноагентів», що нам проплачують наші судження? Якісь іноземні агентства, або як вони їх називають?
Треба молитися на мир, а не смакувати війну.
