Зближення США та Росії, вихід Путіна з міжнародної ізоляції та виклики перед українськими дипломатами – значення саміту на Алясці складно применшити, вважає Вадим Пристайко, колишній очільник МЗС України і експосол у Великій Британії. Про це, й чого очікувати від наступної поїздки президента Зеленського у Вашингтон, він говорив в спецефірі BBC News Україна.
Саміт на Алясці був фактично переговорами про Україну без України – це те, чого намагалися не допустити європейські дипломати та Київ.
Вадим Пристайко вважає, що Україна використала усі можливості, щоб цього не допустити, втім на порядку денному Дональда Трампа могли бути важливіші питання.
“Якісь речі, які нам невідомі, переважили. Я думаю, що для американського президента – окрім легендарного позитивного ставлення до Путіна – існує ще одна річ, яку Путін майстерно відіграв, сказавши про це буквально одним реченням. Він сказав, що вони будуть готові розглянути можливість нової великої домовленості про обмеження ядерної зброї”, – сказав Пристайко.
За його словами, питання контролю ядерних озброєнь для США є більш пріоритетним, ніж доля України. Якщо Київ не зможе підняти це питання вище, війна в Україні залишиться для них другорядною проблемою, і Росія це використовуватиме.
На думку Пристайка, саме це було найбільшою загрозою для української дипломатії упродовж усіх років незалежності – стати заручником більших пріоритетів американців у розмовах з росіянами, зокрема, наприклад, питань Сирії та Ірану.
На запитання ведучої Євгенії Шидловської, чи можна вважати перемогою те, що зрештою Трамп і Путін не підписали жодного документу, зокрема про “обмін” українськими територіями, Пристайко відповів ствердно.
“Якщо слідувати логіці, що краще вже нічого, ніж поганий результат”, – додав він.
Утім, як звернув увагу, перемогою було би все ж підписання – але такого документу, в якому було би те, чого хоче й очікує Україна.
Як Кремль уникнув нових санкцій
Хоча зустріч Трампа з Путіним завершилася без підписання документів і спільних заяв, її значення не можна применшувати, сказав Пристайко. Адже тепер всі уряди світу отримали сигнал про те, що можуть знову взаємодіяти з Росією – Сполучені Штати дають на це дозвіл.
“Можна тиснути руки з Путіним, можна запрошувати його на саміти, можна запрошувати росіян на спортивні змагання і культурні заходи. Прорвана ізоляція – можна робити що завгодно. Не знаю, як тепер засунути цього джина назад у пляшку”, – сказав Пристайко.
Водночас, як він зауважив, після цього саміту Україна не може бути впевнена, що Сполучені Штати, як її найпотужніший економічний і політичний партнер, досі залишаються на її стороні.
Крім теплого прийому та повернення на світову арену про успіх Кремля говорить і той факт, що Трамп не запровадив обіцяні жорсткі вторинні тарифи щодо Росії.
На запитання від читачів BBC News Україна, чому так сталося, Пристайко навів два аспекти.
На його думку, з одного боку, адміністрація американського президента ведеться на маніпуляції росіян, які чітко відслідковують реакції Трампа на їхні дії. Коли той готовий вдатися до крайніх мір, Кремль пом’якшує свою риторику та вдає готовність до переговорів – чого власне прагне президент США.
“Так само з цими 50 днями (дедлайну Трампа – ред.). В останню хвилину Путін відчув, що треба щось робити, щоб купити собі більше часу. І він це успішно зробив”, – підсумував дипломат.
Другим аспектом, як вважає Пристайко, є персональні рішення Дональда Трампа.
“Можливо, він вірить, що у нього настільки глибинний, унікальний талант до досягнення домовленості, і тому він улещає Путіна, щоб потім “врізати” твердими умовами. Залишається лише сподіватися, що він правий”, – каже Пристайко.
“Серйозна машина, яку ми зневажали”
Постава Путіна під час зустрічі, за словами Пристайка, стримана, але позитивна, свідчить про ретельну підготовку органами ФСБ, розвідки та дипломатії.
Зокрема, як він звернув увагу, Путін ретельно добирав слова та зміг улестити Трампа, говорячи зокрема про те, як у нього “вкрали перемогу”, а також, що якби він був президентом, війни би не сталося.
“Росіяни зробили все, що було можна, щоб підготувати свого президента. Це серйозна машина, яку ми протягом усієї війни зневажали, не розуміючи що за цим стоїть серйозна система, підготовка та досвід. Це те, з чим нам треба рахуватися – не тільки зараз, а й усе наше існування. Інакше наша несерйозність доведе нас до того, що ми залишимося тими, кому скидатимуться готові рішення, приблизно як зараз формулює Трамп”, – говорить Пристайко.
Саме тому завданням української влади, на його думку, “м’яко, інтелігентно та дипломатично”, заручившись підтримкою народу, переконати американців, що рішення повинен приймати Київ.
Дзвінок Трампа Лукашенку
Перед зустріччю з Путіним Дональд Трамп провів розмову з лідером Білорусі Олександром Лукашенком, перемогу якого не визнають як більшість європейських країн, зокрема Україна, так і адміністрація попереднього президента США. Як він повідомив у власній соцмережі Truth Social, дзвонив, щоб подякувати за звільнення 16 ув’язнених – учасників та лідерів протестів у Білорусі в 2020 році.
Цей контакт, на думку Пристайка, був “абсолютно зайвим”.
“Не вистачало ще Кіму в Корею подзвонити і набрати в Іран Хаменеї. Вибачте за цю іронію, але це кроки, які настільки болісно сприймаються європейцями і нами, що я просто не можу зрозуміти, чому саме такий крок, саме в такий момент. Напевно в голові Трампа вкладається якась схема, у якій, очевидно, Білорусь і Росія стають ближчими для нього, ніж традиційні партнери”, – прокоментував дипломат.
Пристайко визнав, що Росія “чітко це відіграла” – підібрала момент, щоб випустити політв’язня Сергія Тихановського. Тож Трамп, імовірно, вирішив, що це добра нагода подякувати за це білоруському диктатору. Пристайко припустив також, що Трамп може не усвідомлювати, як росіяни його “обіграють”.
Зеленський летить у Вашингтон
У понеділок, 18 серпня, Володимир Зеленський прибуде з візитом до Вашингтона, де проведе переговори з Дональдом Трампом. Це буде їхня перша особиста зустріч після сумнозвісного візиту президента України в Білий дім 28 лютого.
Її хід, як звернув увагу Вадим Пристайко, визначить зокрема те, що передав Зеленському Трамп під час їхньої телефонної розмови після саміту.
“Одна справа – як “протокольно” переживе наш президент поїздку в Вашингтон. Я сподіваюся, наша команда зробить все, щоб це виглядало достойно. Але ще більш важливо, яким чином буде передано документ або (американську – ред.) пропозицію, і що з цим, в такий короткий термін до поїздки у Вашингтон, встигне зробити українська сторона”, – розмірковує Пристайко.
Окремим питанням, на його думку, є те, як адміністрація Зеленського передаватиме українцям інформацію про рішення, які, ймовірно, мають бути швидко прийняті у Вашингтоні.
Підтримка народу буде ключовою також під час потенційних переговорів із Путіним, вважає Пристайко.
“Для цього з народом треба невідкладно комунікувати, пояснювати ситуацію, в яку ми потрапили, або потрапляємо, і отримати рішення, яке підтримають. Референдуму тут не місце, але треба спертися на думку народу для того, щоб мати тверду позицію у Білому домі. Якщо наша позиція має бути ні – це має бути рішення нашого народу, попри всі труднощі. Якщо рішення (що запропонують США – ред.) буде таким, що ми ще можемо існувати як незалежна демократична держава, тоді можемо обговорювати компроміси”, – сказав він.
Пристайко також прокоментував заяву ексрадника Трампа Джона Болта, який ствердив, що Україна зробить помилку, погодившись на припинення вогню.
На думку дипломата, Болтон мав на увазі, що Україні невигідно погоджуватися на перемир’я саме у такому порядку: спочатку припинення вогню, а потім – дипломатія.
“Він мав на увазі, що треба робити це одночасно, я в принципі з цим згодний. Але Трамп може погодитися на будь-яке перемир’я, щоб оголосити, що він досяг чергового миру, і на цьому свої зусилля припинити”, – каже Пристайко.
На думку Пристайка, Київ повинен бути обережним, щоб утримати американських партнерів у переговорах.
“Треба не дати їм можливості сказати, що українці “недоговороздатні” і вони йдуть, залишаючи цю проблему європейцям”, – говорить він.
