“Дамблдор це би не схвалив”, “Що за стрьомні пасажири тут будують п’єдестали”, “Не перетворюйте НАБУ на генпрокурорську лабубу” – на акції в українських містах проти закону 12414 люди вийшли з картонками, на яких було багато гумору, сарказму і болю.
На мітингах цитують Олеся Подерв’янського і Сергія Жадана. На плакатах пишуть уривки пісень “Бумбокса” і Віктора Павліка, “Кургану”, а також Скрябіна, зауважило ВВС.
На площі біля Театру імені Івана Франка вірші того ж Франка та Лесі Українки були поруч з матюками, жорстким сленгом і закликами у найрізноманітніших літературних формах скасувати закон 12414.
“Тут стільки креативу, іронії і самоіронії – і все це зовсім незлобливо. Відчувається, що це з любов’ю. Здатність жартувати у такий момент, іронізувати свідчить про здоровий дух суспільства. Це надихає”, – говорить телеведучий Вадим Карп’як, який ходив на протест з плакатом про Дамблдора.
На нього озиралися люди, плакат фотографували.
Телеведучий говорить, що з усіх плакатів йому найбільше сподобався з цитатою Жадана: “Нах..я мені система, яка працює проти мене”.
“Це класно, бо це означає, що у нас поезія йде в народ, класики пульсують в одному ритмі з людьми”, – каже Вадим Карп’як.
“Там є апелювання до Гри престолів, до Гаррі Поттера, цитати Лесі Українки та Івана Франка – це розумні і креативні плакати”, – говорить про протестну творчість літературознавець і письменник Ростислав Семків.
“Джерело влади в цій країні це люди з картонками”, “Оззі Озборн побачив цей закон і помер” – стендапер і комік Антон Тимошенко згадує плакати з мітингів, які запам’яталися йому найбільше. А ще сленговий вираз: “Корупція не слей (не круто- Ред.)”.
Тимошенко, який за рік дає десятки концертів і нещодавно зібрав “Палац Україна” каже, що гумором українців на плакатах не можна не захоплюватись.
“Ми довели, що у найскладніші часи почуття гумору у нас тримається на рівні. Мені було важко придумати собі щось, я написав на табличці “Астанавітєсь”, що програє більшості картонок з усіма цими жартами”, – визнає комік.
Тимошенко був на протесті біля театру в середу, 23 липня, з колонкою, звідки транслював промову Володимира Зеленського від 2019 року про важливість НАБУ як антикорупційного органу.
“За час нашої незалежності підросло покоління молоді, які багато часу проводять у соцмережах, у твіттері. Напевно, це одна з причин, як вони навчалися формулювати свою думку коротко, щоб вона влізла на картонку”, – описує Тимошенко свої враження.
Він жартома називає ці події “протестами третьої хвилі” за прикладом хіпстерських кав’ярень третьої хвилі, де до кави ставляться як до мистецтва.
На думку Тимошенка, те все, що учасники мітингів пишуть на плакатах – це такий стиль діалогу людей з владою.
“Деякі люди кажуть, що це революція з метою повалення влади. Це абсолютно не так. Ні, просто неправильний закон ухвалили, а народ показує, що йому не подобається. Ці протеси, всі ці плакати – це діалог з реальними людьми, які живуть у цій країні”, – каже Антон Тимошенко.
“Всі наші революції починалися як перформенси, кожен протест має елемент театральності”, – говорить філологиня і літературознавиця Віра Агеєва, яка брала участь у всіх революціях в Україні за часів незалежності, починаючи з Революції на граніті.
За її словами, творчість на плакатах тішить. “НАБУ і САП не для ваших лап” – називає філологиня плакат, який їй найбільше сподобався.
На наступний мітинг професорка “Києво-Могилянської академії” Віра Агеєва планує вийти з цитатою Франка: “Не пора москалеві служить”.
“На всіх майданах наші класики, література, наша історія була з нами. У нас багато цитат, у які можна носом вткнути владу. Якби на стінах Ради вибили послання Тараса Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим”, то вони голосували б краще”, – зазначила літературознавиця.
Найбільше, каже Агеєва, вражають плакати зі словами: “Мій тато, мій чоловік, мій брат загинув не за це”.
“Це дуже боляче, дуже прикро, гидко”, – говорить Віра Агеєва.
Серед слоганів і закликів на плакатах, з якими українці вийшли на вулиці Києва, Львова, Харкова, Рівного, Дніпра та інших міст є багато нецензурних слів, які в цілому демонструють ставлення до нинішніх дій влади:
“Ви ох..ли”, “За..ли”, “На словах Іван Багряний, у законах чорт є..ний”, “Без НАБУ ідем в п..у”, “Корупцію не криють, її п..ть”.
“Це мова, яка відображає настрій протесту, настрій опору. Це потрібно прийняти. Для цього покоління, якого зараз найбільше на площі, для них матюки – це не мова тюрем, це мова Леся Подерв’янського, за допомогою якої висміюють і таврують те, що відбувається”, – каже літературознавець і письменник Ростислав Семків.
На його думку, відбувається свого роду повернення у часи, коли була висока, сакральна, священна мова Собору і сороміцька мова площі, яка висміювала все.
“Під час протестів цілком нормально використовувати такі слова. Це не ознака деградації, це ознака вільного протесту. Для акцій протесту – цілком зрозуміло і логічно”, – вважає Семків.
