У РФ фіксується різке падіння темпів збору зернових. Станом на 3 липня зібрано лише 3,8 млн т зерна – у чотири рази менше, ніж торік (16,5 млн т). Середня врожайність впала з 41 до 31 центнера з гектару.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Південний і Північно-Кавказький округи демонструють найбільше відставання: відповідно 2 млн т проти 11,4 млн т і 1,5 млн т проти 4,5 млн т минулого року. На тимчасово окупованих територіях України – зібрано майже вдвічі менше врожаю, ніж у 2024-му.
Серед ключових причин – затяжна посуха (надзвичайний стан у кількох районах Ростовської області), девальвація якісного насіння через західні санкції (втрата до 70 % імпортного фонду) та інфляційний тиск. Тарифи на електроенергію зросли на 11,5 %, бензин – на 12 % лише за червень.
Крім того, урядова політика щодо експорту виявилася неефективною: за низьких світових цін ($222–228 за тонну) аграрії не вичерпали квоту на експорт пшениці, залишивши понад 1,8 млн т у країні.
Але на РФ чекає і серйозна банківська криза, повідомляє Bloomberg із посиланням на неназваних російських банкірів, і вона може відбутися протягом найближчого року.
Про те, що справи у Кремля досить погані, говорять майже з самого початку великої війни, але саме останнім часом тривожні дзвіночки почали лунати особливо голосно.
Вже зараз загальний корпоративний борг у РФ досяг 86,2 трильйона рублів (понад 1 трильйон доларів за поточним обмінним курсом), що на 65% більше, ніж до російського вторгнення в Україну.
Це – неофіційні дані, точніше, не оприлюднені, при тому, що відповідні цифри зафіксовані у банківських документах.
Тим не менш, про кризу, що насувається, все частіше говорять і офіційні особи РФ.
Нинішні та колишні банківські чиновники в приватних розмовах описували ситуацію в Росії як небезпечну і говорили про зростаючий ризик поширення боргової кризи на фінансовий сектор країни в наступному році, якщо обставини не покращаться. Ці люди говорили на умовах анонімності, оскільки вони не мають права публічно обговорювати проблеми в секторі.
Напруга в банківській системі може поставити під сумнів здатність президента Владіміра Путіна підтримувати російську війну в Україні, яка триває вже четвертий рік, особливо якщо американські та європейські союзники Києва націляться на російський фінансовий сектор за допомогою жорсткіших санкцій. Наразі Європейський Союз обговорює нові обмеження для більшої кількості російських банків.
Прихильники України також наполягають на тому, щоб Дональд Трамп наклав на Росію нові жорсткі санкції після того, як Путін відкинув заклики до припинення вогню у війні для проведення мирних переговорів. Поки що президент США утримується від вжиття заходів.
Офіційні цифри можуть приховувати справжній масштаб боргової проблеми, кажуть деякі люди. Позичальники відкладають платежі, а це означає, що, хоча публічні дані про прострочені платежі ще не свідчать про серйозну проблему, реальність така, що набагато більше кредитів не виплачуються, як планувалося, згідно з внутрішньою запискою одного з великих банків, з якою ознайомилося агентство Bloomberg.
Банки оцінили свої проблемні борги в трильйони рублів і вживають заходів для управління підвищеним ризиком, що призводить до ранніх ознак кредитної кризи, кажуть люди, знайомі з внутрішніми оцінками. Одна з оцінок показала, що корпоративний кредитний портфель російських банків за перші два місяці 2025 року скоротився на 1,5 трильйона рублів (19 мільярдів доларів), перш ніж стабілізувався.
Напруженість серед путінських високопосадовців щодо ризиків для економіки вилилася у відкриту дискусію на флагманському Санкт-Петербурзькому міжнародному економічному форумі минулого тижня.
«Ми на межі сповзання в рецесію», – заявив міністр економіки Максим Решетніков під час панельної дискусії, в якій голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна стверджувала, що економіка переживає необхідне охолодження. Міністр фінансів Антон Силуанов визнав, що «ми зараз переживаємо холодну пору».
Путін чітко висловив свою позицію в промові наступного дня. “Деякі фахівці, експерти вказують на ризики стагнації і навіть рецесії, – сказав він. «Цього, звичайно, не можна допустити за жодних обставин».
Безумовно, роки безпрецедентних санкцій з боку США та їхніх союзників з «Великої сімки» з того часу, як Путін віддав наказ про вторгнення у 2022 році, поки що не змогли поставити російську економіку на коліна, оскільки уряд масово збільшив витрати на оборонну промисловість та підтримку бізнесу, що постраждав від обмежень.
Російські банки також отримали рекордні прибутки у розмірі 3,8 трильйона рублів у 2024 році, що на 20% перевищило результат попереднього року, згідно з даними центрального банку.
Попит військових на робочу силу посилив дефіцит робочої сили і сприяв розкручуванню спіралі заробітної плати, яка підвищила доходи багатьох росіян, але також сприяла прискоренню інфляції до річного піку в понад 10% в умовах перегрітої економіки.
Банк Росії відреагував на це підвищенням ключової процентної ставки до рекордно високих 21% у жовтні. Цього місяця Набіулліна вперше за майже три роки обережно знизила ключову ставку до 20% після низки скарг від чиновників і бізнесу на те, що штрафні витрати на обслуговування боргу стримують зростання і загрожують банкрутством компаній.
У той час як минулого року економіка зросла на 4,5%, у першому кварталі 2025 року річне зростання різко сповільнилося до 1,4%, згідно з даними Федеральної служби статистики.
Проблеми з так званою двоколійною економікою Росії накопичуються, оскільки її військово-промисловий комплекс отримує вигоду від величезних державних витрат на війну, тоді як багато підприємств приватного сектору борються з уповільненням попиту, зростанням витрат і зниженням цін на експорт.
Менш задокументованим є зростаюче навантаження на банківський сектор після того, як він надав пільгові кредити для фінансування значної частини військових зусиль Кремля і тепер стикається з тягарем повернення цих боргів.
За словами людей і документів, спостерігається особливе уповільнення в будівельному і промисловому секторах і навіть деякі ознаки того, що військовий сектор російської економіки може почати стагнувати.
З’явилися деякі публічні ознаки занепокоєння щодо рівня безнадійних боргів.
Тим не менш, регулятор заявив, що «банківський сектор в цілому залишається стійким», а частка проблемних кредитів у роздрібному кредитуванні «значно нижча», ніж у 2014-2016 роках, коли Росія вперше потрапила під санкції через Україну після анексії Криму Путіним.
Російське рейтингове агентство АКРА у травневому звіті попередило про «погіршення якості кредитної заборгованості». Близько 20% всього капіталу банківської галузі припадає на позичальників, кредитоспроможність яких знаходиться під загрозою значного зниження через високі відсоткові ставки, зазначає агентство.
В іншому документі того ж місяця Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, аналітичний центр з тісними зв’язками з кремлівськими чиновниками, виявив «помірну ймовірність» системної банківської кризи до квітня 2026 року. Він попередив, що ризик може зрости, якщо продовжиться скорочення видачі нових кредитів і подальше збільшення кількості проблемних кредитів.
