Головне управління ДПС у Миколаївській області повідомляє, що відповідно до вимог п. п. «б» п. п. 14.1.6. статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;
паливний бак транспортного засобу.
Звертаємо увагу, що згідно з п. п. 14.1.224. п. 14.1. ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Отже, у разі якщо суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) отримав ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, а закуповує та зберігає пальне на території (приміщенні) в ємностях, загальна місткість та обсяг яких перевищує будь – яку з ознак, зазначену п. п. «б» п. п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Кодексу, то дана територія (приміщення) буде відповідати визначенню акцизного складу, а суб’єкт господарювання за наявності документів, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, вважатиметься розпорядником акцизного складу.
У разі використання суб’єктом господарювання для зберігання пального приміщень або територій за різними адресами необхідно місткість чи обсяг такого пального сумувати по ознаках, зазначених п. п. «б» п. п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Кодексу, зокрема:
чи перевищує 200 кубічних метрів загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального у приміщенні та/або території, що знаходяться за однією адресою;
чи перевищує 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) обсяг пального, який отримує протягом календарного року власник або користувач такого приміщення або території.
Для суб’єктів господарювання – платників єдиного податку четвертої групи, які отримали ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам та є власником або користувачем приміщень або територій незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, закуповують та зберігають пальне на території (приміщенні) протягом календарного року в обсягах, що перевищують 10 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), то дана територія (приміщення) буде відповідати визначенню акцизного складу, а суб’єкт господарювання за наявності документів, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, вважатиметься розпорядником акцизного складу.
При цьому під визначення реалізації пального підпадають операції з реалізації пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам (п. п. 14.1.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу).
Таким чином, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) приміщення та/або територія де здійснюється навантаження – розвантаження та зберігання пального підпадає під визначення акцизного складу повинні зареєструватися платником акцизного податку та зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (п. п. «б» п. п. 230.1.1 п. 230.1. ст. 230 Кодексу).
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (п. п. 212.3.4. п. 212.3. ст. 212 Кодексу).
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (форма №1-АКПС, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 №729).
Акцентуємо увагу, що платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п. п. «а» п. п. 230.1.1 п. 230.1. ст. 230 Кодексу).
Головне управління ДПС у Миколаївській області
