Європейська Рада не змогла одноголосно ухвалити заяву щодо підтримки України під час засідання 26 червня. Документ підтримали 26 із 27 країн-членів ЄС.
Попри це йдеться у комюніке, яке опублікували на сайті Європейської Ради.
В Брюсселі 26 червня розпочалось дводенне засідання Європейської Ради. За підсумками обговорень 26 країн-членів ЄС погодили спільну заяву щодо підтримки України. Як повідомила кореспондентка Суспільного з Брюсселя, комюніке не підтримала Угорщина через “стратегічні розбіжності з Євросоюзом щодо України”.
Рада підтвердила непохитну підтримку євроінтеграційного курсу України. Лідери ЄС привітали значний прогрес у реформах, закликали активізувати роботу над вступом і відзначили готовність відкрити перший переговорний кластер. Питання щодо відкриття Першого переговорного кластеру ЄС з Україною планують обговорити на наступному саміті. Наступний саміт Європейської Ради запланований на 23-24 жовтня 2025 року.
У документі Європейська Рада вкотре підтвердила свою підтримку миру в Україні, засудила нещодавні атаки Росії та закликала до негайного припинення вогню й конструктивного діалогу. Лідери ЄС наголосили на важливості гуманітарних зусиль: зокрема, звільнення полонених, повернення депортованих цивільних та дітей, яких незаконно вивезли до Росії та Білорусі.
Країни ЄС заявили про намір посилити військову допомогу Україні, зокрема шляхом розвитку оборонної промисловості та інтеграції українських підприємств до європейського оборонного сектору. Європейська Рада наголосила на необхідності швидкої реалізації рішень у межах Європейського фонду миру та ініціативи G7 щодо довгострокових гарантій безпеки (ERA).
У заяві підкреслено, що всеосяжна мирна угода має супроводжуватися надійними гарантіями безпеки для України. ЄС пообіцяв сприяти підготовці та оснащенню Збройних сил України, а також забезпеченню довгострокової фінансової допомоги. Зокрема, у 2025 році Україна має отримати 30,6 млрд євро.
Європейська Рада привітала ухвалення 17-го пакету санкцій проти Росії, наголосила на необхідності боротьби з їх обходом і підтвердила, що російські активи залишатимуться замороженими до завершення війни й виплати компенсацій. Також лідери ЄС підтримали подальшу роботу над створенням Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Що відомо про блокування Угорщиною вступу України до ЄС
Угорщина блокує відкриття кластерів про переговори про вступ України до ЄС з початку 2025 року. В уряді країни заявляли, що “членство України в ЄС буде тягарем як для блоку, так і для Угорщини”.
Угорщина провела консультативний референдум щодо вступу України до Євросоюзу. До опитування додавався перелік так званих “7 ключових загроз”, які, за версією уряду, може спричинити членство України в ЄС. Серед них — економічні ризики, міграція, вплив на пенсійну систему та робочі місця.
Також уряд Угорщини розіслав громадянам країни лист, у якому прямо закликає угорців висловитись проти членства України в ЄС під час консультативного референдуму.
26 червня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що він проти вступу України в ЄС, оскільки це приведе війну на їхню територію. Він також оголосив результати консультативного референдуму щодо вступу України до ЄС. Всього проголосувало понад 2 млн угорців, 95% голосів — проти членства для України у ЄС.
Попри назву, це не є референдумом у юридичному сенсі: його результати не мають обов’язкової сили для уряду. Проте прем’єр Орбан використовує опитування як інструмент політичного тиску на партнерів у Євросоюзі.
Очільник угорської опозиційної партії “Тиса” Петер Мадяр заявив, що лише 600 тисяч угорців взяли участь у консультативному референдумі. Всього в Угорщині проживає понад 9,5 млн населення.
У Києві цю ініціативу називають політичною маніпуляцією. Віцепремʼєрка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що цей процес — “невелика перепона, яка не завадить старту переговорів.
