Рійгікогу (парламент Естонії) ухвалив у середу, 4 червня, закон про вихід з конвенції, яка забороняє використовувати, накопичувати, виробляти та передавати протипіхотні міни, а також потребує їх знищення.
Про це повідомляє ERR.ee, передає Інше ТВ.
За словами міністра закордонних справ Маргуса Цахкна, який вніс законопроект до Рійгікогу, вихід з Оттавської конвенції надсилає ясний сигнал про те, що Естонія готова використати всі необхідні засоби для захисту своєї території та свободи.
“Вітаю рішення Рійгікогу ухвалити закон про вихід з Оттавської конвенції, оскільки вихід з неї дає Силам оборони Естонії велику гнучкість і свободу у виборі систем озброєння і рішень, які при необхідності можна використовувати для посилення обороноздатності країни. Це значно розширює можливості щодо забезпечення безпеки Естонії. Сподіваюся, що президент незабаром проголосить цей закон”, – сказав Цахкна.
Оттавська конвенція набула чинності 1999 року, а Естонія приєдналася до неї 2004 року. За словами міністра закордонних справ, за останні 20 років ситуація в галузі безпеки погіршилася – насамперед через повномасштабну агресію Росії проти України, тому вихід з Оттавської конвенції є для Естонії єдиним правильним кроком.
“Росія є серйозною і довгостроковою загрозою не тільки для України, а й для всієї Європи. У ході агресії проти України Росія, яка не є учасником Оттавської конвенції, широко використовувала протипіхотні міни. Враховуючи уроки російської агресії, стає ясно, що Естонія не повинна вводити для себе односторонні обмеження у сфері озброєнь, інакше ми опинимось у невигідному становищі”, – сказав Цахкна.
Міністр закордонних справ підкреслив, що Естонія, як і раніше, віддана цілям і нормам міжнародного гуманітарного права і зобов’язується обмежувати вплив військових дій на громадянське населення та захищати жертв збройних конфліктів, у тому числі шляхом підтримки проектів з гуманітарного розмінування.
Окрім Естонії, процес виходу з Оттавської конвенції розпочали Латвія, Литва, Польща та Фінляндія. У Латвії та Литві парламенти вже ухвалили відповідні закони, у парламентах Фінляндії та Польщі обговорення відбудуться найближчим часом.
“Рішенням про вихід держави східного флангу НАТО посилають ясний сигнал про те, що готові і здатні застосовувати проти агресора всі необхідні заходи для захисту своєї території і свободи. Ці рішення нелегкі, але в умовах безпеки необхідно розглянути всі засоби, які можуть посилити нашу стримуючу і оборонну здатність”, – сказав Цахкна.
Вихід із конвенції набуде чинності через шість місяців після подання відповідного повідомлення за умови, що на момент закінчення цього терміну держава не бере участі у збройному конфлікті.
Як повідомляло Інше ТВ, 8 травня Сейм Литви ухвалив рішення денонсувати Оттавську конвенцію, що забороняє використання протипіхотних мін.
