Понад тридцять років тому винахідник Девід Гамбл презентував першу касу самообслуговування в супермаркеті Kroger поблизу Атланти. Ідея була простою: зменшити витрати на персонал і уникнути підвищення зарплат. Через майже чотири десятиліття технологія самообслуговування стала повсюдною.
У світі встановлено понад 217 тисяч таких терміналів, і, за підрахунками експертів із праці, їхнє впровадження скорочує до 40% низькокваліфікованих робочих місць у роздрібній торгівлі вже протягом першого року, розповідає 24 Канал.
Водночас каси самостійного обслуговування не такі вже й самостійні. Згадайте, коли востаннє використовуючи таку касу, ви повністю обходилися без допомоги персоналу?
Завжди щось піде не так, то не правильно сканується товар, то якийсь з продуктів “не бачить” відповідна зона, коли ви кладете його після команди термінала. І так майже кожен раз, тож виникає логічне питання – кому справді вигідна ця технологія?
Особливо гостро цю дилему відчуває покоління Z, яке саме зараз намагається вийти на ринок праці. І мова не лише про каси самообслуговування – штучний інтелект дедалі активніше проникає в усі сфери зайнятості.
Згідно з нещодавнім звітом Oxford Economics Group, рівень безробіття серед нещодавніх випускників вищих навчальних закладів у США зростає. Причиною цьому аналітики називають витіснення початкових позицій штучним інтелектом.
Зокрема, серед молоді віком від 22 до 27 років працевлаштування в галузях STEM (наука, технології, інженерія та математика) зменшилося на 8% з 2022 року. Історично випускники завжди мали нижчий рівень безробіття, ніж загальне населення, але зараз ситуація змінилася. Рівень безробіття серед молоді з вищою освітою зростає швидше, ніж у країні загалом.
Виконавчий директор LinkedIn Аніш Раман у своїй авторській колонці пояснив: першою страждає саме нижня сходинка кар’єрної драбини. У сфері технологій, наприклад, прості завдання на кшталт написання коду або його налагодження, які традиційно були стартом для молодих фахівців, тепер часто виконуються алгоритмами.
У галузі юриспруденції штучний інтелект бере на себе рутинну документаційну роботу, а в роздрібній торгівлі – спілкування з клієнтами, що нерідко викликає роздратування серед споживачів.
Ці зрушення здаються точковими, але ринок праці – складна система, і Раман попереджає, що зміни на нижньому рівні можуть викликати ланцюгову реакцію в економіці. Якщо стартові позиції зникнуть, молодим людям без впливових знайомств і соціального капіталу буде ще важче знайти роботу.
Він нагадує: коли Сполучені Штати втратили виробничі робочі місця, постраждали не лише гаманці, а й цілі спільноти, що призвело до серйозних соціальних і політичних наслідків.
Наскільки готовий штучний інтелект реально замінити молодих фахівців – інше питання. Ранні звіти показують, що технологія ще не досягла того рівня ефективності, який їй приписують.
І хоча керівники корпорацій продовжують захоплено говорити про “інновації” та “перевизначення праці”, ці наративи можуть маскувати інші процеси – зокрема гігіфікацією праці та витіснення соціально вразливих груп.
