Президент Асоціації дієтологів України, консультант з громадського здоровʼя МОЗ України Олег Швець спростував сім найпопулярніших міфів, які досі супроводжують тему харчування й успадковані з часів срср, передає УНН.
У МОЗ зазначають, що наука про харчування стрімко розвивається разом з іншими медичними науками. Багато уявлень та тверджень минулого століття піддаються критиці або безповоротно спростовані й забуті. Але, попри доступність наукових даних, продовжують поширюватися псевдонаукові, суб’єктивні та упереджені твердження про харчування, їжу, поживні речовини. І це відбувається на всіх рівнях: від академічного до “б’ютіблогерського”.
МІФ №1
Гарячі супи сприяють кращому травленню та є обовяхковоми в щоденному меню.
ПРАВДА
Перші страви корисні завдяки вмісту корисних інгредієнтів та їхній кількості – більше овочів, менше насичених жирів та солі. Водночас переконливих наукових даних про визначальний вплив супу на фізіологію травлення немає. Недостатньо обґрунтовані й твердження, що відсутність перших страв у щоденному меню може збільшувати ризик захворювань шлунково-кишкового тракту
МІФ №2
Їжу не можна запивати водою або іншими напоями.
ПРАВДА
Шлункова секреція адаптується до їжі, яку ми споживаємо. Кількість соляної кислоти й ферментів змінюється залежно від консистенції їжі.
Запивати чи не запивати їжу – справа індивідуальної звички та уподобань. Це не впливає на фізіологію травлення. Натомість пиття під час їди може впливати на повільніше насичення та зменшення кількості зʼїденого. Це може стати у пригоді людям, які намагаються позбутися зайвих кілограмів
МІФ №3
Гострі та кислі страви небезпечні та можуть спричинити гастрит і виразку.
ПРАВДА
Висока кислотність шлункового соку є нормою. Кислота знешкоджує небезпечні патогени, які надходять з їжею, і допомагає розпочати процес травлення. Слизова оболонка шлунка надійно захищена від такої кислоти, тож гостра та кисла їжа не порушують захист шлунка і не є причиною виникнення гастриту та виразок.
Проте внаслідок інфікування бактеріями Helicobacter pylori або вживання протизапальних ліків, захисна спроможність слизової оболонки може зменшуватися. Тоді ризик її запалення та пошкодження зростає.
МІФ №4
При хворобах органів травлення не можна вживати свіжих овочів та фруктів.
ПРАВДА
Найважливіший поживний компонент рослинної їжі – харчові волокна (клітковина). Вони забезпечують потрібний баланс мікробіому кишківника.
Водночас варто памʼятати, що клітковина є як у сирих, так і у приготовлених рослинних продуктах. Тож при гострому запаленні доцільно тимчасово обмежити їхнє споживання, допоки симптоми не будуть взяті під контроль. Потім – доцільно повернути свіжі та приготовані овочі, фрукти та ягоди у щоденне меню.
МІФ №5
Молоко шкідливе для дорослих людей, адже вони не переносять лактозу.
ПРАВДА
Меншу продукцію ферменту, що відповідає за перетравлення лактози має лише близько 20% дорослих людей.
Але їм варто не виключати молочні продукти з раціону – лише обмежити порції. Продовження споживання йогуртів і домашнього сиру навпаки сприяє поліпшенню переносності лактози.
ВАЖЛИВО! Генетичні тести не виявляють непереносність лактози. Про неї говорить виключно поява нудоти, болю, здуття живота і діареї при споживанні значної кількості продуктів із лактозою.
МІФ №6
Оптимальним є часте дробне харчування.
ПРАВДА
Часте харчування не виключає споживання надмірної кількості їжі і не допоможе втратити вагу. Воно також не є показаним при синдромі подразненого кишківника, адже більша кількість прийомів їжі зумовлює зростання частоти симптомів. Проте розумно уникати вживання великих порцій із надмірною часткою жиру.
“Часте дробне харчування” є доречним у випадках мальнутриції (стану, який є наслідком недостатнього надходження або засвоєння харчових речовин)
МІФ №7
Номерні дієтичні столи (за Певзнєром все ще мають призначатися людям із захворюваннями різних органів та систем).
ПРАВДА
Можливо, сто років тому ноу-хау Певзнєра було своєчасним та можна навіть припустити – ефективним. Але вже після Другої світової війни обмежувальні дієти були майже повністю виключені із лікувального процесу у країнах Західної Європи та Північної Америки.
Дієтичні столи ніколи не досліджувалися відповідно до принципів доказової медицини, не враховують можливостей сучасної фармакологічної терапії. Вони засновані на абсурдних обмеженнях та виключеннях і в більшості випадків люди не дотримуються їх.
