В Україні знову фіксують температурні рекорди +7°С, а подекуди +15°С градусів, що більше характерно для кінця березня і початку квітня, ніж для січня.
29 січня середньодобова температура у Києві була найвищою за весь час проведення спостережень і перевищила кліматичну норму майже на 10 градусів. У Києві зацвілі сакури, на Косівщині – крокуси.
Під час війни і намагань Росії знищити українську енергетику така зима дає можливість уникнути блекаутів. Але для природи це має негативний ефект.
Як така аномально тепла зима впливає на рослини, тварин і людей, розповідає ВВС Україна.
Чому так тепло взимку
Перша половина зими в Україні була дійсно аномально теплою і безсніжною, говорить Іван Хом’як, доцент кафедри екології та географії Житомирського університету імені Франка.
За його словами, це найтепліша зима за 200 років спостережень за погодою.
Останні дві декади січня завжди є найхолоднішими на території України, коли сонце ще неактивне, а земля вже охолодилася. Але цього року кінець січня був дуже теплим.
“Наразі ми спостерігаємо переважання теплого атлантичного повітря над арктичним. Тепле повітря заблокувало підхід холодного. Але це скоріше за все буде тривати недовго”, – говорить науковець.
Вже у лютому синоптики прогнозують різке похолодання.
На думку еколога Хом’яка, така тепла зима – це наслідок поєднанням кількох факторів: природних кліматичних циклів, коли час від часу відбуваються певні потепління, і додавання до цього антропогенного, тобто людського фактора.
Через діяльність людей відбувається збільшення викидів парникових газів, вирубка лісів, осушення боліт. За словами вченого, це запускає ланцюгові реакції – потепління, опріснення океанів, де на дні розчиняється метан. Метан підіймається вверх і парникових газів стає ще більше. Більше випаровується води, а лісів, які ці гази вбирають, через дії людей, стає менше.
Крім того, немає снігу, а значить не відбувається достатнього зволоження ґрунту.
“Опадів мало, вони приходять великими імпульсами – катастрофічними й короткочасними зливами. А ґрунт, який має обмежену пропускну здатність, не може справитися з таким одночасним викидом води й пропускає цю воду далі”, – говорить вчений.
За спостереженнями вчених, сильний дефіцит вологи особливо помітний в болотних екосистемах, які змінюються і не можуть запасати достатню кількість вуглекислого газу у відкладах торфу, утримати в собі воду, щоб поступово її як крапельниця віддавати.
“Через такі засухи у нас будуть проблеми з болотами. Якщо будуть проблеми з болотами, можуть бути проблеми з лісами. Ліси будуть більш вразливими до шкідників”, – говорить вчений.
Наслідки потепління вже помітні на рівні ландшафтів Чорнобильського заповідника – там стає менше лісів, говорить Сергій Жила – старший науковий співробітник цього заповідника.
“На наших територіях зазвичай за зиму накопичуються запаси снігу. Вони довго тануть. Відбувається весняна повінь і тоді немає посухи”, – говорить вчений.
Зараз снігу немає, вологості недостатньо, приходять великі засухи, більше розвиваються засухостійкі рослини, виникають пожежі.
“Великі пожежі знищили багато деревини. Частина згоріла, частина зараз розкладається. Території замість того, щоб забирати вуглець, стають територіями, які його викидають”, – говорить Сергій Жила про наслідки потепління.
Різке похолодання – стрес
За прогнозами синоптиків, у лютому до України прийдуть морози. Температура почне знижуватися з 1-2 лютого. В лютому по Україні прогнозують близько 0 градусів вдень. Вночі може бути від 3 до 8 градусів морозу.
“До нас йде арктичний антициклон, який принесе мороз. Але все буде залежати від того, чи принесе він сніг, чи буде цей мороз, як кажуть на голу землю”, – говорить Іван Хом’як з кафедри екології та географії.
Якщо мороз буде без снігу, можуть постраждати сільськогосподарські рослини.
“Тепла зима сприяє розвитку озимих зернових культур, однак, якщо далі не буде снігу, навесні у ґрунті бракуватиме вологи”, – говорить Микола Собко, агроном Інституту сільського господарства в коментарі Суспільному.
В цілому, як зазначають агрономи, для врожаю озимих погано як аномально тепла температура взимку, так і різкі морози.
Якщо випаде достатня кількість снігу, і він, поступово танучи, протримається хоча б до середини березня, то прогнози для врожаю будуть хороші.
Нестача води
Крім аномального тепла, ця зима ще є безсніжною.
За класифікацією данського ботаніка Крістена Раункієра, який досліджував, як адаптується рослинність Європи й Північної Америки до зимівлі, для території України характерна норма у 30 см снігового покрову.
“Сніг випадав в кінці листопада – на початку грудня і мав лежати до останньої декади березня. Танути, потім ще падати – не менше 30 сантиметрів”, – розповідає Іван Хомяк.
Відсутність снігового покриву, недостатня зволоженість ґрунтів призводить до того, що в Україні у криницях зникає вода, кажуть вчені.
Велика частина сільського населення бере воду із другого-третього горизонту, з ґрунтового водоносного шару.
“Зараз рівень води в цьому шарі замість того, щоб відновитися після засухи, стає ще меншим і меншим”, – попереджає еколог Іван Хом’як.
Вчений проводить моніторингове спостереження за екосистемами у Житомирській області, зокрема ділянок, де проживає колонія бобрів.
“У бобрів греблі в прекрасному стані, але навіть у їхніх невеличких ставочках рівень води катастрофічно впав буквально за кілька місяців”, – розповідає Іван Хом’як.
Прибережно-водна рослинність опинилася за 2-3 метри від води.
“Замість того, щоб мати запас в криницях по 2-3 кубічних метри, зараз там пів кубічного метра. І вода не відновлюється. А якщо зменшується об’єм води, то погіршується її якість, тому що зростає концентрація всіх розчинених у воді речовин”, – зазначає вчений Іван Хом’як, який разом зі студентами проводить моніторинг за річкою Тетерів у Житомирській області.
Останнє спостереження показало, що рівень води там впав на більш ніж пів метра.
Удар по рослинах
Якщо ґрунт не буде насичений водою, це буде удар по рослинах, вони стануть вразливими до шкідників.
Внаслідок цього рослини втратять те, що науковці називають екосистемними послугами – знизять свою здатність утримувати вуглекислий газ.
“А це може призвести до ще сильнішого потепління наступної зими”, – говорить науковець Іван Хом’як.
Хоча, за його словами, є певний оптимізм в тому, що наразі триває пік сонячної активності. Можливо, наступної зими сонце буде менш активне.
Сильні морози у лютому вдарять по рослинах, які вже відреагували на тепло і почали розпускатися. Таких рослин є достатньо багато, говорить еколог Іван Хом’як.
Чи було таке раніше?
“Невеликі похолодання або потепління час від часу трапляються. Це може бути збіг обставин, пов’язаний з активністю Сонця, плюс переважання певних повітряних мас”, – розповідає Іван Хом’як.
Так пік сонячної активності припав на початку 30-х років.
Як помітив у своєму дослідженні історик Денис Мандзюк, зими подекуди були такими теплими, що на Львівщині, яка була тоді у складі Польщі, кілька сезонів поспіль не відбулись хокейні чемпіонати. Їх проводили на відкритих майданчиках, а вони взимку не замерзали.
Однак зараз, за словами Хом’яка, до цих природних циклів додався значний вплив людини – знищення лісів, які поглинають вуглекислий газ, викиди під час спалювання органічного палива, забруднення океану, який виробляє кисень, і багато інших речей.
“Ми посилюємо ці впливи у бік глобального потепління. Тобто є природний цикл, а ми цей цикл ще посилили”, – говорить Іван Хом’як.
Лебеді залишились зимувати
Тварини теж реагують на аномально теплу погоду. За словами Івана Хом’яка, є підвищена активність бобрів, бо знижується рівень води й весь час вони добудовують свої греблі, вигризаючи молоді чагарники навколо.
Також у долині річок Случ і Тетерів еколог помітив велику кількість водоплавних птахів, які не мігрували.
Зазвичай, коли стає холодніше, вони поступово мігрують на південь України. Зараз цього не сталось.
У Надслучанському національному парку зимують лебеді. Велику кількість перелітних птахів помітили у лісі у Житомирському районі.
“Я боюсь, як вони переживуть ці морози – у них можуть бути проблеми з їжею. З іншого боку, наступного року в них буде дуже багато їжі, тому що більшість комах виживуть”, – прогнозує вчений.
Збільшення кількості комах, зокрема верхівкового короїда, який знищує соснові ліси, вчений називає ще одним наслідком теплої зими.
“Активізуються шкідники, починаючи від колорадського жука і закінчуючи різними довгоносиками й так далі. Тому що вони дуже добре зараз себе почувають”, – розповідає еколог.
Через теплу погоду з зимової сплячки час від часу прокидаються ведмеді, хоча, це здебільшого поодинокі випадки, говорить науковий співробітник Чорнобильського і Поліського заповідників Сергій Жила.
На зиму ведмеді накопичують жир і їм комфортніше спати при температурі -15. За теплої погоди вони можуть прокидатися, виходити з барлогу, шукати прохолодніші місця і знову засинати.
Теплі зими не є критичними для популяції ведмедів. В Україні й в цілому у Європі їхня численність зростає.
Від теплої зими страждають великі тварини – наприклад лосі. Вони накопичують жир перед зимою і їм взимку потрібна низька температура.
“Лосі можуть мати тепловий стрес. Особливо, коли їх переслідують хижаки і їм стає жарко. Вони зазвичай намагаються врятуватися у водоймах. Коли на болотах мало води, тварини стають жертвами вовків”, – пояснює Сергій Жила.
