Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) проголосувала за резолюцію, присвячену поточній ситуації в Грузії. Документ передбачає заклик до дострокових парламентських виборів.
У резолюції наголошено на численних проблемах із демократією, які останнім часом спостерігаються в Грузії, зокрема на порушеннях під час торішніх парламентських виборів.
“Відкат Грузії у сфері демократії триває з безпрецедентною швидкістю”, – зазначила доповідачка резолюції з Латвії Занда Калніня-Лукашевіца.
У зв’язку з цим на самому початку зимової сесії ПАРЄ повноваження грузинської делегації, повністю складеної з представників провладної партії “Грузинська мрія”, були оскаржені, пише Радіо Свобода.
Проте резолюція передбачає компромісний варіант: на поточну сесію ПАРЄ повноваження грузинської делегації визнано з певними обмеженнями, а до наступної сесії, яка пройде у квітні, Грузія повинна буде виконати низку рекомендацій. Крім запуску прозорого і демократичного виборчого процесу, від офіційного Тбілісі вимагають випустити всіх політичних в’язнів, повернутися на шлях реальної євроінтеграції, розслідувати поліцейське насильство проти протестувальників, скасувати закон “про іноземний вплив” тощо.
У відповідь на ухвалення резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) «Грузинська мрія» заявила, що припиняє роботу в Парламентській асамблеї Ради Європи, повідомляє грузинська служба Радіо Свобода.
Про це рішення оголосила глава грузинської делегації Тея Цулукіані.
«Грузинська мрія» заявляє, що низка застережень для неї є неприйнятними, оскільки вони«несправедливі та безпідставні».
Цулукіані назвала застереження про призначення нових виборів «категорично неприйнятним» і заявила, що воно «виходить за рамки компетенції цієї асамблеї, порушує суверенітет нашої країни та ігнорує волю понад мільйона ста двадцяти тисяч виборців».
«Прийняття цього застереження з нашого боку було б рівносильним зраді переважної більшості наших виборців і суспільства», – сказала вона.
Саме вона зачитала спільне рішення команди «Грузинської мрії»: «Незважаючи на те, що наші повноваження затверджені, ми з сьогоднішнього дня припиняємо роботу в Парламентській асамблеї».
Водночас Тея Цулукіані уточнила, що «Грузія, очевидно, як держава залишається членом Ради Європи».
«Члени нашої парламентської делегації відновлять свою участь у Парламентській асамблеї лише після того, як зміниться несправедливе ставлення до грузинської держави і грузинського народу, припиниться шантаж і кожен офіційний чи неофіційний керівник, а також сили, які стоять за ними, добре розумітиме, що такий тиск на Грузію і «обраний її населенням уряд не може зробити жодного антигрузинського кроку», – сказала вона.
Пізніше глава грузинського уряду Іраклі Кобахідзе в ефірі «Імеді» заявив, що рішення ПАРЄ є «абсолютним абсурдом».
«Якщо рішення щодо грузинського народу і нашої країни зміниться, ми, звичайно, повернемося до Парламентської асамблеї Ради Європи, хоча працювати сьогодні в такій ситуації немає сенсу», – сказав він.
Політична криза спалахнула після того, як «Грузинська мрія» здобула перемогу на парламентських виборах, які, за даними Організації з безпеки і співпраці в Європі, були затьмарені порушеннями, зокрема випадками підкупу голосів, фізичного насильства і залякування.
З листопада 2024 року в Грузії тривають протести. Вони розпочалися після того, як прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе заявив про зупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року.
У грудні 2024 року мітинги біля будівлі законодавчого органу кілька разів переростали у запеклі сутички між демонстрантами та підрозділами спецпризначення МВС. При цьому сотні людей зазнали поранень різного ступеня важкості.
Понад 400 опозиціонерів були затримані за адміністративними протоколами про опір поліції. Щодо 53-х активістів висунули звинувачення в «груповому насильстві» та псуванні державного майна.