Джо Байден виступив на церемонії прощання зі своїм колегою, 39-м президентом США Джиммі Картером, що відбулася минулого тижня у Вашингтонському національному соборі.
На прощання зі столітнім Картером прибули п’ять американських президентів: Білл Клінтон, Джордж Буш-молодший, Барак Обама і Дональд Трамп. Кожен з них двічі були при владі, чого не вдалося зробити Картеру і Байдену.
Втім, це не єдина паралель, яку можна провести між двома політиками, пише оглядач ВВС Ентоні Зуркер.
“На думку багатьох, він належав до минулої епохи, але насправді він бачив далеко в майбутнє”, – сказав Байден про Картера. Він також відзначив досягнення Картера в просуванні громадянських прав, захисті миру, непоширенні ядерної зброї, а також зусилля щодо захисту довкілля.
Раніше Байден висловлювався й про власну спадщину, а також про те, як його має оцінити історія.
“Сподіваюсь, історія скаже, що я прийшов і в мене був план, як відновити економіку і повернути лідерство Америки у світі. Це була моя надія. І я сподіваюсь, що вона зафіксує, що я зробив це чесно і порядно”, – сказав Байден в інтерв’ю USA Today.
Чи станеться це – спірне питання.
Він залишає Білий дім із найнижчим рейтингом за весь час свого президентства.
Згідно зі свіжим опитуванням Gallup, тільки 39% позитивно оцінюють його діяльність, порівняно з 57% на початку його терміну.
Дональд Трамп, якого Байден переміг 2020 року, вже 20 січня офіційно повернеться до влади.
Поки що досягнення Байдена залишаються в тіні. А вони були: він вправно провів через Конгрес складні інвестиційні й інфраструктурні законопроєкти, зміцнив і розширив НАТО, призначив на федеральні посади безліч різнопрофільних суддів.
Але все це відійшло на другий план – принаймні поки що.
Його нинішнє місце в історії – це демократичне правління між двома президентськими термінами Трампа. Радше проміжок, ніж поворотний момент.
“Він хотів би, щоб його спадщина полягала в тому, що він врятував нас від Трампа, – каже юристка, політична оглядачка й стратег демократів Сьюзан Естріч. – Але, на жаль, його спадщина – це знову Трамп. Він – міст від Трампа номер один до Трампа номер два”.
Цього не мало статися. На долю Байдена і його команди випало багато серйозних подій – одні він контролював, інші – ні.
Втім найбільш руйнівні – були цілком очікувані й навіть озвучені, але президент і його адміністрація з ними не впорались І заплатили за це високу ціну.
Кабульський хаос
Одна з перших помилок Байдена на посаді президента – це хаос, що виник під час виведення американських військ з Афганістану в серпні 2021 року.
Переговори про вихід велися в останні місяці правління Трампа, але Байден підтримав його – попри застереження деяких своїх військових радників.
Їхні похмурі прогнози були пророчими, і Кабул охопила паніку й заворушення.
Тоді рейтинг Байдена, згідно з версією Gallup, вперше опустився нижче 50% – позначки, якої він більше ніколи не досягне.
На внутрішньому фронті ситуація для президента теж виявилась несприятливою.
Влітку 2021 року інфляція у США вперше за 30 років перевищила 5%.
Міністерка фінансів Джанет Єллен заявила, що це “тимчасовий” стрибок, Байден також назвав його таким. Однак за рік, у червні 2022-го, інфляція досягла піка – 9,1%.
Єллен і Байдену довелося визнати, що вони прорахувалися. Але американці не забули і не пробачили цього.
І хоча до літа 2024 року щомісячні показники інфляції впали до 3%, рівень безробіття лишався низьким, економіка зростала, а США випереджали інші промислово розвинені держави, виборці, як і раніше, песимістично оцінювали економічний стан країни.
Інші проблеми розвивалися за тією ж схемою: адміністрація Байдена повільно відреагувала на сплеск нелегальної міграції на кордоні США і Мексики після пандемії COVID.
Брак тестів на коронавірус і дитячого харчування, різке зростання цін на яйця, війна в Україні та в секторі Газа – на кожну, здавалося б, загрозу, яку намагалася врегулювати адміністрація Байдена, з’являлися дві нові.
Виклики були надзвичайно складні – такі, що похитнули позиції чинних лідерів в інших демократичних країнах.
Але для Байдена і демократів, які сподівалися довести, що вони є компетентною й ефективною противагою не лише Трампу, а й глобальним авторитарним режимам, ставки виявились надто високі.
“Літній чоловік із поганою пам’яттю”
На цьому тлі заяви представників адміністрації Байдена іноді були відверто недоречні.
Так, міністерка енергетики США Дженніфер Гренхолм під час інтерв’ю Bloomberg розсміялася, коли її запитали про план зі збільшення видобутку нафти в Сполучених Штатах на тлі підвищення цін на газ.
“Це дуже смішно, – сказала вона. – Якби ж в мене була чарівна паличка”.
Давався взнаки й поважний вік чинного президента.
Байден – якого колись вважали обдарованим комунікатором і оратором – не зміг налагодити контакт з американським народом.
“Спостерігаючи за його виступами, я думаю: “Боже мій, це ж зовсім інша людина, – сказав на умовах анонімності високопосадовець Білого дому, який працював у перші роки адміністрації Байдена.
“Можливо, коли перебуваєш там щодня, цього не помічаєш”.
У доповіді спеціального прокурора Роберта Гура, який займався справою щодо неналежного поводження Байдена із секретними документами, сам Байден описаний як “літній чоловік з поганою пам’яттю”, що розлютило демократів.
Взаємодія Байдена зі ЗМІ була обмежена, а його публічні виступи – регламентовані.
Його обмовки й хиби стали приводом для нападок республіканців. Але Байден не здавався й був сповнений рішучості боротися за другий президентський термін і виграти його.
Найближче коло Байдена
Під час свого президентства Байден оточив себе ветеранами державної служби.
Держсекретар Ентоні Блінкен був одним з головних радників із зовнішньої політики ще з часів його роботи в Сенаті. Суддя апеляційного суду Меррік Гарланд отримав крісло генерального прокурора. Джанет Єллен, яка раніше очолювала Федеральну резервну систему, очолила міністерство фінансів.
Рональд Клейн, який десятиліттями працював в адміністраціях президентів-демократів, керував адміністрацією Білого дому.
Команда особливо успішно керувала обмеженою більшістю голосів у Палаті представників і Сенаті, здобуваючи перші перемоги в законодавчій сфері навіть попри опір республіканців і невдоволення з боку центристів у власній партії.
“План порятунку Америки” Байдена, ухвалений лише за два місяці після його вступу на посаду, передбачав виділення майже 2 трильйонів доларів на нові державні витрати. Він розширив субсидії на охорону здоров’я, профінансував вакцинацію проти ковіду і програму виплат, яка дозволила скоротити дитячу бідність удвічі, до 5 %.
Пізніше того ж року демократи і деякі республіканці об’єднали зусилля заради ухвалення закону про інвестиції в інфраструктуру, який передбачав виділення одного трлн доларів на транспорт, чисту енергетику, водопостачання, будівництво швидкісних магістралей та інші будівельні програми.
Потім було багато інших ініціатив, з якими мало хто із сучасних президентів на першому терміні міг зрівнятися. Але програма Байдена, за словами деяких критиків, містила фатальний недолік.
Брент Себул з університету Пенсильванії вважає, що Байден надто зосередився на довгостроковій політиці, втілення якої вимагало багатьох років.
“Гадаю, часові рамки його великих законодавчих ініціатив не вкладалися в президентський термін”, – пояснює експерт.
Байдену варто було оперативно донести до виборців відчутні переваги свого президентства. Цю думку виказав і сам Байден в одному з недавніх інтерв’ю.
Внутрішні чвари й розчарування
Його команда також виявилась менш ефективною у щоденній боротьбі з політичною опозицією, що ставала дедалі наполегливішою.
Високопосадовець з адміністрації Байдена розповів, що команда Білого дому діяла рішучіше на початку його президентства.
“Але через рутину втрачається відчуття досягнення великих цілей, що призводить до внутрішніх чвар і розчарування”, – визнав він. І додав, що, на його думку, у міру наростання тиску, коло навколо Байдена все більше ущільнювалось.
Після дворічної перерви його політичні опоненти розпочали розслідування, провели слухання (щодо виведення військ з Афганістану, бізнес-діяльності родини Байденів тощо), а у вересні 2023 року офіційно ініціювали процедуру імпічменту президента. Весь цей час рейтинг Байдена становив менше ніж 40%.
Президентство Байдена варто розглядати у двох періодах, каже Себул. Перші роки були більш успішними. Останні – менш насичені.
“Відчуття того, що макроекономіка в США нормально функціонує, змусило Байдена і його радників відволіктися від неї, тоді як рівень життя багатьох, дуже багатьох американців, як і раніше, їх не задовольняв”.
Передвиборча кампанія в умовах облоги
25 квітня 2023 року Байден офіційно висунув свою кандидатуру на посаду президента. А його передвиборчий штаб випустив агітаційний ролик, у якому попереджав, що “екстремісти” Трампа загрожують Америці.
У наступні місяці з’явилися нові попередження про небезпеку, яку Трамп становить для американської демократії.
Байден розповідав про свій економічний план, що отримав назву “байденоміка”, запевняв, що інфляція знижується, а економіка продовжує зростати.
У червні 2023 року я їздив з Байденом у Чикаго, де він влаштував прийом для багатих спонсорів і виголосив промову про економіку.
“Байденоміка – це майбутнє, – наголошував він. – Байденоміка – це просто інший спосіб сказати: відродіть американську мрію”.
Себул вважає, що це був невдалий хід. “Те, що він потім провів більшу частину весни і початок літа, говорячи переважно про те, що він з погляду економіки найуспішніший президент у сучасній історії, було абсолютним дисонансом”.
Під час виступу у Чикаго, як і в багатьох інших своїх виступах, Байден часом говорив невиразно й плутався в словах.
При цьому повторював своїм помічникам, що, на його думку, саме він здатен перемогти Трампа – він вже зробив це і зробить знову. І помічники енергійно відбивалися, коли хтось сумнівався у здібностях Байдена.
“Я вже не молодий, це – не секрет, – казав Байден в одному з рекламних передвиборчих роликів. – Але ось у чому річ: я розумію, як досягти успіху для американського народу”.
ХАМАС, Гантер та останні перепони
Восени Байден зіткнувся з черговою кризою – після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня він швидко застеріг Ізраїль від надмірної реакції на кровопролиття.
Як і у випадку з російським вторгненням в Україну, президент переключив свою увагу на світові справи.
Але на відміну від російсько-української війни, коли Байден зібрав західну коаліцію проти вторгнення РФ, подальша підтримка Ізраїлю з боку США підірвала ентузіазм і прихильність до Байдена в деяких колах на його батьківщині.
Водночас Байден зіткнувся з юридичними проблемами свого сина Гантера – справою про незаконне зберігання зброї та звинуваченням у податкових порушеннях, пов’язаних із закордонними діловими операціями Гантера.
Винесення на публіку сімейного скандалу було, щонайменше, емоційним виснаженням для президента. Його остаточне рішення помилувати сина, ухвалене після листопадових виборів, викликало критику й осуд навіть з боку деяких союзників президента.
Зрештою президентська заявка Байдена – і його президентство – провалилися наприкінці червня на сцені в Атланті під час дебатів із Трампом.
Його плутаний і часом незрозумілий виступ завдав його передвиборчій кампанії смертельного удару, який ніби підтвердив нападки республіканців і побоювання демократів щодо його похилого віку.
А після того, як Трамп демонстративно відреагував на невдалий замах і провів масштабний з’їзд національної партії в середині липня, Байден зрештою вибув з перегонів.
Перемога Трампа над Гарріс, наступницею Байдена, яку він особисто обрав, стала запорукою того, що остаточним вердиктом виборців щодо півстолітньої політичної кар’єри Байдена є його неприйняття і поразка.
Якою була б спадщина Джо Байдена, якби він просто відійшов убік, “передавши факел”, не претендуючи на другий термін?
Не було б передвиборчих роликів, послань і катастрофи на дебатах із Трампом. Натомість – активні перегони, у яких Байден немов би стояв над двобоєм.
Вік Байдена й харизма Трампа стали тими пожежами, які його адміністрація так і не змогла загасити. Що зрештою й знищило його президентство.
За тиждень Трамп складе присягу і, найімовірніше, розпочне демонтаж досягнень Байдена.
Від того, наскільки ефективно він це зробить, багато в чому залежатиме подальша спадщина Байдена.
Кілька тижнів тому я запитав генерального прокурора Гарланда, як, на його думку, історія оцінюватиме Байдена і його адміністрацію.
“Я залишу це історикам”, – відповів він.
Це, зрештою, все, що залишилось у Байдена.
Нагадаємо також: Путін думав, що за 3 дні захопить Київ, але це я був там у центрі, а не він, – сказав вчора Байден, підбиваючи підсумки свого президентства (ВIДЕО)