Абсолютна більшість опитаних (73%) вважає, що Росія має виконати певні умови, аби Україна погодилася на початок мирних переговорів. Не згодні з цим 7% респондентів, і ще 20% – не визначилися з позицією щодо цього питання.
Про це свідчать дані опитування фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
Серед умов, які, на думку респондентів, має виконати Росія для початку мирних переговорів, найчастіше згадуються припинення обстрілів українських територій, які наразі не є окупованими й де не ведуться бойові дії (54%), а також виведення Росією військ з усієї території України в міжнародно визнаних кордонах (46,5%).
Вкрай бідні та бідні респонденти були менш схильні (-9%) наполягати на виведенні Росією військ з усієї території України як передумови для початку мирних переговорів порівняно з умовно заможними респондентами.
Більшість опитаних (41%) вважає, що наступальна операція ЗСУ у Курській області (Російська Федерація) посилила шанси України досягти бажаного під час мирних переговорів. Однак частка респондентів, які не мають чіткої оцінки, теж значна – 35%. Переконані, що наступальна операція послабила переговорні позиції України, 24% опитаних.
Частка респондентів, які не погоджуються, що наступальна операція ЗСУ в Курській області посилила шанси України на переговорах, зростає з віком.
Найбільш негативно оцінюють наступальну операцію на Курщині респонденти з південних областей: 40% погоджуються, що вона послабила переговорні позиції України, 38% – вважають, що посилила. Серед респондентів зі східних областей частка тих, хто погоджується, що завдяки наступальній операції позиція України на переговорах посилилася, становить лише 38%, що нижче, ніж у центральних та західних областях. Це частково пояснюється більшою часткою респондентів у цьому макрорегіоні, які не мають чіткої позиції з цього питання.
Респонденти, які мають близьких, що проживають на тимчасово окупованих територіях, виявилися більш скептичними у своїй оцінці наслідків для переговорів наступальної операції ЗСУ в Курській області.
Порівняно з червнем 2023 року, на 14 відсоткових пунктів зросла частка респондентів, готових підтримати вступ України до НАТО у разі, якщо частка українських територій залишиться окупованою Росією. Наразі з цим згодні 47% опитаних. Не готові підтримати вступ до НАТО, якщо частина території України буде окупованою, 36%, що на 16 відсоткових пунктів менше, ніж у 2023 році.
Частіше про неготовність підтримати вступ до НАТО, якщо частина українських територій залишиться окупованою, повідомляли: респонденти, старші 50 років (40%); респонденти, які до повномасштабного вторгнення проживали у східних (36%), центральних (38%), південних (48%) областях; респонденти, які живуть за межею бідності (46%); респонденти, які мають близьких на тимчасово окупованих територіях (42%).
На думку 55% опитаних, найкращим варіантом гарантування безпеки для України є вступ до НАТО. Нейтральний статус, забезпечений міжнародними гарантіями, підтримує 12% опитаних. Із запропонованих варіантів найменш надійними з точки зору безпеки країни для респондентів виявилися позаблоковий статус України з обмеженням власних оборонних спроможностей і ставка винятково на власні сили зі збереженням оборонних спроможностей. Ці сценарії підтримало по 3% респондентів.
Найбільші розбіжності серед різних категорій респондентів спостерігаються у ставленні до вступу до НАТО та нейтрального статусу, забезпеченого міжнародними гарантіями. Вступ до НАТО частіше підтримують: респонденти, які до повномасштабного вторгнення проживали у західних (+31%) та центральних (+20,5%) областях; бідні (+16%) та умовно забезпечені респонденти (+18%); респонденти, які не мають близьких на тимчасово окупованих територіях (+16%). На противагу, нейтральний статус, забезпечений міжнародними гарантіями, частіше підтримують: респонденти, які до повномасштабного вторгнення проживали у східних (+9%) та південних (+9%) областях; респонденти, які живуть за межею бідності (+9%); респонденти, які мають близьких на тимчасово окупованих територіях (+8%).
60% опитаних вважають, що унеможливити повторну військову агресію з боку Росії здатен вступ України до НАТО. Серед інших оборонних стратегій, які можуть бути ефективними для захисту від повторного нападу Росії, респонденти також часто називали відновлення ядерного статусу держави (39%). Найменш ефективною із запропонованих стратегій, на думку респондентів, є створення демілітаризованої зони на лінії зіткнення незалежно від того, чиї війська будуть залучені до її контролю.
Респонденти, які до повномасштабного вторгнення проживали у східних областях, відчували більше труднощів під час визначення заходів, які могли б унеможливити повторну військову агресію з боку Росії, порівняно з респондентами з інших макрорегіонів.
Вступ України до НАТО та відновлення ядерного статус є найпоширенішими варіантами відповідей серед усіх респондентів незалежно від макрорегіону проживання до повномасштабного вторгнення, фінансового становища чи наявності близьких на тимчасово окупованих територіях. Найчастіше про відновлення ядерного статусу згадували респонденти, які до повномасштабного вторгнення проживали у південних областях: 61,5% порівняно з медіанним значенням у 37% серед решти макрорегіонів.
Підтримка вступу до Європейського Союзу досягла рекордного рівня за весь період моніторингу Фонду «Демократичні ініціативи»: 69% опитаних підтримують європейську інтеграцію України, що на 14 відсоткових пунктів більше, ніж у лютому 2022 року. Ідею не приєднуватися до жодного союзу підтримало 18% респондентів.
Респонденти від 18 до 49 років на 11,5% частіше повідомляли про підтримку вступу до Європейського Союзу порівняно з респондентами, яким за 50 років. Респонденти, які до повномасштабного вторгнення проживали у центральних та західних областях, на 16% частіше підтримували євроінтеграцію, ніж жителі південних та східних областей. Опитані, які живуть за межею бідності, на 18% рідше виступали за вступ України до ЄС, ніж бідні та умовно заможні респонденти.