Посол України в Польщі Василь Боднар підтвердив, що українці, які стали жертвами Волинської трагедії на території Польщі, теж будуть вшановані.
Про це дипломат розповів в інтерв’ю Суспільному.
За його словами, українська та польська сторони над цим “плідно працюють”.
“За домовленістю сторін ми не розголошуємо результатів перед тим, як досягти певних конкретних домовленостей і початку робіт. Це дорога з двостороннім рухом. Вона включає дуже великий комплекс питань, пов’язаних з чинним законодавством, з діючими нормами, з узгодженням певних місць (поховань — ред.) по обох сторонах кордону”, — сказав Боднар.
Посол додав, що окрім польської сторони, Україна, також працює над цим питанням з Організацією українців у Польщі.
“Визначаємо спільно місця для поховань й також комунікуємо з польською стороною. Скажу так, що є дуже конструктивний і практичний діалог”, — сказав він.
Раніше в ефірі Polsat News віцепремʼєр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україна не увійде до ЄС без розв’язання проблеми Волинської трагедії. За його словами, реальна політика вимагає “поставити ультиматум”.
Анджей Дуда прокоментував заяву віцепремʼєра і сказав, що “дійти згоди в усіх складних питань, у тому числі й історичних, також є інтересом України”. Він додав, що “українці мають багато проблем зі своїм минулим” часів Другої світової війни. Дуда зазначив, що Путін напав на Україну, щоб зупинити її інтеграцію в ЄС, а хто блокуватиме це питання, той відповідає політиці Кремля.
Що стало причиною заборони на ексгумацію для Польщі
Як пише Lb.ua, 26 квітня 2017 року польські націоналісти з погодженням місцевої влади та присутністю старости села Грушовичі в Підкарпатському воєводстві Польщі осквернили монумент повстанцям УПА. Вони нанесли символіку нацистських “СС” (дві блискавки) і поставили знак дорівнює слову УПА. Пізніше монумент знесли польські націоналісти. Пам’ятник спорудила в 1994 році українська меншина Польщі. Ці дії санкціонувала місцева влада, назвавши монумент “незаконно встановленим”.
Після цього українська влада заборонила полякам проводити ексгумацію, однак у 2019 році дозволила її за умови, що ексгумацію проводитимуть українські фахівці з польськими колегами, після “виконання необхідних формальностей”.
Що відомо про Волинську трагедію
Як пише Український інститут національної пам’яті (УІНП), соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.
Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв
